Використання при вагітності та лактації

Призначення лікарських засобів на основі метоклопраміду в III триместрі вагітності протипоказане, оскільки це може призводити до розвитку у новонароджених екстрапірамідних порушень. При призначенні препарату вагітним жінкам слід здійснювати постійний контроль за новонародженими. Основна речовина визначається в грудному молоці, у зв’язку з чим період лактації виступає протипоказанням до призначення даного медичного засобу. Перед початком терапії рекомендується грудне вигодовування припинити. Це підтверджує інструкція по застосуванню до розчину «Метоклопрамід».

Використання лікарського засобу в дитячому віці

Засіб дітям призначається з особливою обережністю. Особливо це стосується малюків раннього віку, так як в даному випадку істотно підвищується ймовірність виникнення діскінетіческом синдрому.

Медикаментозне взаємодія

При поєднаному використанні розчину для ін’єкцій «Метоклопрамід» з деякими медичними засобами можуть розвиватися наступні ефекти:

Інгібітори холінестерази: гальмування дії метоклопраміду.

Етанол: посилення впливу на ЦНС.

Снодійні препарати: посилення седативних ефектів.

Блокатори Н2-гістамінових рецепторів: збільшення ефекту терапії.

Дигоксин, циметидин: гальмування процесів всмоктування.

Тетрациклін, діазепам, ампіцилін, ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, леводопа: посилення всмоктування.

Нейролептики: підвищення ризику появи екстрапірамідних симптомів.

Крім того, поєднаний прийом препарату з зопіклоном прискорює абсорбцію останнього, з каберголином – можливе зниження його ефективності, з кетопрофеном – зменшується його біодоступність.

В результаті антагонізму по відношенню до допаминовым рецепторів метоклопрамід може знижувати противопаркинсоническое дію леводопи, при цьому можливе збільшення біодоступності леводопи в результаті прискорення її евакуації з порожнини шлунка під впливом метоклопраміду. Результати цієї взаємодії неоднозначні.

При супутньому застосуванні з мексилетином прискорюється абсорбцію мексилетину, з мефлохіном – посилюється абсорбція мефлохіну та його рівень в плазмі, при цьому можливе зниження його побічних дій.

При одночасному застосуванні розчину для ін’єкцій «Метоклопрамід» з морфіном прискорюється всмоктування морфіну при пероральному прийомі і посилюється його седативну дію.

При одночасному призначенні з нітрофурантоїном зменшується всмоктування нитрофурантоина. З метоклопрамідом перед безпосереднім введенням або тіопенталу може знадобитися зниження їх індукційних доз.

У хворих, які отримують метоклопрамід, пролонгуються і посилюються ефекти суксаметония хлориду. Це важливо враховувати.

Інструкція до розчину «Метоклопрамід» повинна строго дотримуватися. При одночасному застосуванні з толтеродином знижується ефективність досліджуваного препарату, з флувоксаміном – відомий випадок виникнення екстрапірамідних розладів, з флуоксетином – є ймовірність появи у пацієнта екстрапірамідних порушень, з циклоспорином – посилюється абсорбція циклоспорину і підвищується його плазмова концентрація.

Перед тим як почати одночасний прийом інших медикаментозних засобів, необхідно отримати рекомендації фахівця.