Опік лугом багато в чому схожий з травмою від дії на шкіру кислотою і вважається одним з найнебезпечніших. Пояснимо докладніше. Попадання цієї речовини на поверхню шкірного покриву або слизову призводить до проникнення його в глибокі шари епідермісу і клітковини. Чим більше область поразки і концентрація складу, тим важче травма.

Особливості

Найчастіше опіки кислотами і лугами отримують в умовах виробничих робіт або в домашньому господарстві. Травма, отримана побутовим шляхом, як правило, не несе серйозної шкоди здоров’ю огляду на більш низьких концентрацій реагентів. Поразка на робочому місці часто несе в собі серйозні наслідки, аж до летального результату. Оскільки на виробництві використовуються отруйні компоненти високої концентрації, при контакті вони викликають сильний опік. Застосування таких речовин вимагає підвищеної уваги і дотримання техніки безпеки.

Ознаки травми

При хімічному опіку лугом відразу з’являється відчуття мильного осаду в місці ураження. Обумовлено це емульгуванням шкірного сала на поверхні епідермісу. Практично миттєво відбувається почервоніння і роздратування покривів, які зазнали контакту з хімічним засобом.

Чим тривалішою була дія реагенту на шкіру, тим більш виражена симптоматика опіку. З’являється набряклість, відчуття печіння, оніміння і різкий біль. Варто відзначити, що луг здатна дифундувати в тканинах, в результаті патологічний процес протікає в підшкірних шарах і пошкодження не одразу виявляються на поверхні.

Рівень пошкодження

Ступінь тяжкості одержаного опіку залежить від наступних факторів:

• складу, обсягу та концентрації лугу;
• тривалості контакту.

Поразка лугом поділяється наступним чином:

I ступінь. Травмований тільки верхній шар шкіри. З симптомів опіку лугом першого ступеня виділяють: легкий набряк, почервоніння, печіння, помірно виражені больові відчуття.

II ступінь. На шкірі утворюються дрібні пухирі з водянистим вмістом. Опік зачіпає більш глибокі шари дерми, в іншому симптоми схожі з попередніми.

III ступінь. Дуже часто травмується підшкірно-жировий шар. Діюча речовина проникає в глибокі шари, з-за чого біль відчувається гостріше. На поверхні дерми з’являються великі водянисті пухирці, рідше кров’янистими вкрапленнями.

IV ступінь. Найбільш небезпечний вид опіку лугом. Вражає не лише шкіру, але й м’язи, сухожилля, кісткову і жирову тканину. Дана ступінь травмування несе велику загрозу життю та здоров’ю потерпілого. Лікування проводиться шляхом хірургічного втручання для видалення омертвілих тканин і хімічної речовини.

Перша допомога

Правильне і швидке її подання після отримання опіку шкіри лугом істотно знижує ризик розвитку негативних наслідків. Необхідно відразу ж зняти одяг з місця, куди потрапила речовина. Потім реагент потрібно видалити. Травмовану ділянку промивають водою і нейтралізують його реакцію з допомогою кислоти. У побутових умовах це можна зробити оцтової або лимонної.

Важливо відзначити кілька особливостей очищення шкіри:

Промивають уражену ділянку протягом 15-30 хвилин.

Якщо реагент мав порошкоподібну форму, в першу чергу необхідно видалити залишки хімікату з шкіри і тільки після цього приступати до промивання.

Категорично заборонено проводити очищення вологими серветками або рушниками. Це сприяє швидкому проникненню речовини під шкіру.

Якщо опік був від негашеного вапна, суворо забороняється проводити промивання водою. Це посилює реакцію хімікату.

Якщо травма отримана в результаті контакту з гашеним вапном, проводиться стандартне промивання, а після нього обробка з використанням цукрового розчину (1 ст. ложка на склянку води).

Для притуплення болю холодний компрес можна накладати на рану. При наявності пухирів рекомендується звернутися до фахівця за відповідним лікуванням.

Поразка органів зору

Рідко, але все ж трапляються випадки опіку очей лугом. У цій ситуації в терміновому порядку необхідно викликати швидку допомогу. Цей вид поразки відрізняється наступними особливостями:

• сльозотеча;
• гостра реакція на світло;
• різь в оці;
• уражена не тільки очне яблуко, а також ділянку навколо нього;
• у важких випадках можлива повна або часткова втрата зору.

В очікуванні невідкладної допомоги слизову очі треба ретельно промити:

Віко травмованого ока і дбайливо відсувають протягом 20 хвилин омивають тонким струменем прохолодної води.

Хворого доставляють до фахівця.

Лікування хімічного пошкодження, препарати

В залежності від розміру хімічного опіку лугом, ступеня тяжкості та місця травми призначається медикаментозне лікування. Воно полягає в поєднанні наступних препаратів і процедур:

При гострого болю застосовуються знеболюючі засоби. Серед них: «Ібупрофен», «Найз», «Нурофен», «Анальгін», «Кеторолак».

Для попередження інфікування рани і її можливого нагноєння проводяться антибактеріальні процедури із застосуванням розчину «Новоиманина» в пропорції 1 до 5 або «Диоксизоля».

На уражену ділянку шкіри наносять наступні водорозчинні мазі: «Левомеколь», «Левомисил».

При II і III ступеня ураження лікар із застосуванням антисептичних препаратів розкриває пухирі і обробляє місце травми.

При IV ступені опіку здійснюється хірургічне втручання, в ході якого усувають некроз. Найчастіше вдаються до пластичної операції для естетичної корекції дефектів.

Народні засоби

Вдаючись до допомоги при опіку лугом із застосуванням методів нетрадиційної медицини, рекомендується відмовитися від рецептів, не передбачають термічну обробку рослин, оскільки в цьому випадку підвищується ризик занесення інфекції в рану.

Можна скористатися наступними рецептами:

Міцний відвар на основі лаврового листа ефективно знімає запальний процес. Достатньо 5-7 середніх листя залити склянкою крутого окропу і обробляти місце настоєм після охолодження.

Гнійні рани корисно обробляти свіжовичавленим соком алое. Марлевий тампон просочують їм і прикладають до вогнища ураження.

Сік чистотілу сприяє швидкому підсихання відкритої рани. Його розбавляють кип’яченою водою кімнатної температури в пропорції 1 до 1.

Зменшити запальний процес допомагають ефірні олії, в їх числі: евкаліпт, кедр і чайне дерево.

Прискорити загоєння можна за допомогою примочок на рани. Роблять їх з листя золотого вуса, муміє і прополісу.

Корисно промивання трав’яним відваром (рецепт представлений нижче).

Відвар готують наступним чином:

Готують трав’яний збір з декількох лікарських рослин, таких як: звіробій, перстач, подорожник, чистотіл, календула.

На склянку води додають 2 ч. л. трав’яного збору і кип’ятять на повільному вогні протягом 10 хвилин.

Дають настоятися 3 години і обробляють рану кожен раз при зміні пов’язки.

Діагностика

В першу чергу оцінка опіку увазі огляд ураженої ділянки, чим більше площа, тим серйозніша проблема. Як правило, ступінь тяжкості визначається на третю добу після отримання травми.

Для більшості пацієнтів діагноз опіку лугом асоціюється з ураженням зовнішнього шкірного покриву. Лікар же усвідомлює ймовірну тяжкість травми та її наслідки. Він намагається попередити всі можливі ускладнення, такі як інфікування рани, сепсис, інтоксикацію і т. д. При вже наявних патологій фахівець допоможе своєчасно вжити заходів і призначити лікування. Оскільки хімікат має властивість проникати в тканини, такий вид опіку вважається важким.

Деякі види лугу, крім зовнішнього впливу, проникають в кров, підвищують природний рівень рН, що призводить до розвитку патологічних процесів у серці та нирках. Якщо говорити про опіку очей, діагностика проводиться за допомогою спеціальних інструментів і техніки, після чого офтальмолог призначає терапію.

Долікарська допомога

Перша допомога при опіку лугом:

У терміновому порядку промивають місце ураження проточною холодною водою протягом 20 хв.

Потім травмовану ділянку обробляють підкисленім розчином. Готують його так: у склянці води розчиняють 0,5 ч. л. борної або лимонної кислоти або розмішують 1 ст. л. оцту 6-відсоткового з 3 ст. л. води.

При опіку порошкоподібною складом лугу його зчищають з шкіри паперовим або тканинним сухим рушником і тільки потім промивають водою й обробляють підкисленім розчином. Речовина вступає в реакцію з водою, тому важливо ретельно видалити його перед промиванням, щоб не завдати ще більшої шкоди.

Якщо опік отриманий в результаті контакту з негашеним вапном, промивати його не можна. Реагент видаляють зі шкіри сухою тканиною і проводять обробку рослинним маслом, потім накладають пов’язку.

Долікарська допомога при опіку гашеним вапном полягає в ретельному промиванні місця ураження та обробці його підсолодженою водою. Також нею можна робити примочки.

Опік органів зору відноситься до найбільш тяжких видів травм. Після промивання водою очі обробляють слабким підкисленім розчином, а потім негайно звертаються за допомогою до офтальмолога.

Допомога при опіках кислотами і лугами в стаціонарі

Легку форму ушкодження лікують широко відомим засобом «Пантенол» у вигляді аерозолю, спреєм «Оксициклозоль», кортикостероидом «Преднізолон», антисептиками місцевого призначення «Диоксизоль» або «Новоіманін». Опишемо препарати докладніше.

• «Пантенол» – знімає запалення, відновлює тканини і роботу клітин, швидко вбирається.
• «Оксициклозоль» – надає антибактеріальну, антиалергічну дію. Застосовується для лікування невеликих ділянок ураження (до 20 см2).
• «Преднізолон» – антиексудативну, протисвербіжну засіб.
• «Диоксизоль» містить антимікробний компонент діоксидин та знижує чутливість лідокаїн. Препарат ефективний у боротьбі з інфекцією, стимулює процес регенерації, використовується один раз в день. Обробка ліками супроводжується легким печінням, тривале застосування не рекомендовано, оскільки викликає побічні дії. Перед застосуванням необхідно ознайомитися з інструкцією на наявність протипоказань.
• «Новоіманін» – це 1-ий спиртовий екстракт звіробою. Ефективний проти гнійних ран, швидко знімає запалення. Перед застосуванням препарат розводять водою у співвідношенні 5 до 1.

Профілактика, прогноз

В цілях профілактики при роботі з лугами важливо дотримувати техніку безпеки, захищати руки рукавичками, очі – спеціальними окулярами, а тіло – закритої одягом.

Прогноз реабілітації, головним чином, залежить від ступеня опіку. Легке ураження зазвичай гоїться досить швидко за умови належного лікування. Важка форма опіку лугом вимагає більш тривалої терапії. На тілі залишаються рубці і пігментні плями, може бути обмежена суглобова рухомість у місцях ураження.

У статті розглянуто види уражень лугом, дано опис ступенів тяжкості. Також описані дії щодо надання першої допомоги потерпілому, медикаментозні засоби для лікування, народні методи і рецепти.