Багатьох людей цікавить, може бути отит без температури. Дійсно, класичними симптомами цієї патології в уявленні більшості людей є висока температура і біль. Але насправді при деяких формах захворювання температура може залишатися нормальною або незначно підвищуватися.
Види та причини захворювання
Багато хто не розуміють, буває отит без температури. Для початку слід зазначити, що отит являє собою запальне захворювання в одному з відділів вуха. З анатомічної точки зору вухо дійсно складається з кількох відділів, що виконують різні функції, і запалення може початися в будь-якому з них.
Вушна раковина – це так зване зовнішнє вухо, яке вловлює коливання звуку і направляє їх в слуховий прохід, який закінчується барабанною перетинкою. Запалення цього відділу – це зовнішній отит. Без болю і температури найчастіше протікає якраз ця форма недуги. Хоча біль може виникати, але в основному при натисканні.
Середнє вухо починається за барабанною перетинкою. Його основна функція – проведення звуку. Воно складається з барабанної порожнини, в якій знаходяться невеликого розміру звукові кісточки – так звані стремінце, молот і ковадло. Середній отит без температури протікає в основному на початку захворювання.
За підставою стремечка починається внутрішнє вухо, що являє собою складну систему каналів. Власне, саме тут і знаходиться сам слуховий орган, званий равликом із-за специфічної форми каналів, заповнених волоськовимі клітинами і специфічної рідиною. Внутрішній отит рідко протікає без температури. І найчастіше він є ускладненням середнього отиту.
Зовнішній отит
Розглядаючи отит без температури у дитини, Комаровський, відомий педіатр) згадує в першу чергу саме зовнішню форму. У дорослих зовнішній отит також протікає без підвищення температури. Поширеність цієї форми захворювання становить близько 10%. Розвиток зовнішнього отиту відбувається через зараження поверхні вушної раковини грибками або хвороботворними бактеріями.
До числа факторів, що провокують це захворювання, відносяться:
- переохолодження зовнішнього вуха, що часто трапляється під час прогулянок у морозну погоду;
- механічні травми раковини;
- неправильне видалення сірки з слухового проходу;
- попадання води, особливо вже містить патогенні бактерії, у слуховий прохід.
Взагалі, хвороботворні мікроби в зовнішньому вусі відчувають себе зовсім непогано, оскільки там зазвичай створюються прекрасні умови для їх розмноження – там досить тепло і волого для цього.
Зовнішній отит часто розвивається одночасно з такими захворюваннями, як кандидоз (якщо мова йде про грибкової інфекції), дерматит, фурункульоз. Останній означає, що відбувається запалення сальних залоз.
Головним симптомом зовнішнього отиту є біль, що виникає при натисненні на проблемну ділянку. Ослаблення слуху при цьому не відбувається. Зовнішній отит без температури у дорослого – явище досить поширене, але й у дітей він теж розвивається без спека. Винятком є ті випадки, коли запалення поступово поширюється на барабанну перетинку або коли починаються гнійні процеси.
Діагноз у будь-якому випадку повинен поставити лікар. Зазвичай для цього достатньо огляду з використанням спеціального приладу – отоскоп.
Лікування підбирається в залежності від того, яка саме інфекція стала причиною захворювання. Як правило, лікар призначає антибіотики та антисептики, причому не у вигляді таблеток, а у формі вушних крапель. Наприклад, добре зарекомендували себе такі засоби, як “Отинум” або “Отипакс”, а також “Полидекс”. Якщо інфекція не зачіпає сам слуховий прохід, то можна використовувати відповідні мазі і креми, в тому числі і з глюкокортикостероїдами.
Можна гуляти при отиті без температури, якщо мова йде про запалення зовнішнього вуха – це питання задають особливо часто. Адже, як вже говорилося, переохолодження сприяє розвитку цього захворювання. Насправді, якщо на вулиці немає морозу, а пацієнт одягнений по погоді – ніякої шкоди від прогулянки на свіжому повітрі не буде.
Тим не менш лікування зовнішнього отиту потрібно приділити особливу увагу, оскільки при ньому можливі ускладнення – перехід запалення на середнє вухо, а це вже більш серйозна патологія.
Середній отит у дорослих
Найбільш поширеною формою у дітей та дорослих є середній отит. Багато хто вважає, що він розвивається тільки при застуді. Дійсно, дуже часто він стає наслідком ГРВІ. До числа провокують його факторів відносяться також переохолодження, в тому числі і викликане протягами, бактеріальна і грибкова інфекція. При сильному нежиті отит може бути наслідком скупчення слизу в вушниці. У таких випадках повітря погано циркулює в носоглотці, і слиз у вухо потрапляє дуже легко.
При простудних захворюваннях температура може і підніматися. Але середній отит може бути викликаний не тільки нею. Існує, наприклад, поняття “аэроотит” – ця форма хвороби розвивається при перепадах тиску, що виникають в моменти зльоту літака або його посадки, хоча при перельоті проблем не буває. Приблизно таким же механізмом відрізняється форма отиту, з якою стикаються нирці (це називається “вухо плавця”). Із-за перепадів тиску з часом всередині вуха з’являються наслідки постійних мікротравм, слизова оболонка дратується, продукує у великих кількостях слиз і рідину, що призводить до запального процесу і болю, але без температури.
Багато вважають, що середній отит розвивається в основному в холоди. Дійсно, переохолодження взимку більш імовірно, але запальний процес може виникнути в будь-який час року. Зрозуміло, що у сиру і вітряну погоду його ймовірність значно вище. Але і влітку, при перепадах температури, переходах в приміщення з кондиціонованим повітрям, таке теж цілком можливо.
Головним симптомом захворювання є хворобливі відчуття. Однак самі по собі вони ще не говорять про розвиток отиту. Справа в тому, що біль може виникати при різних травмах, її причиною може стати сірчана пробка, вона може бути пов’язана із запаленням лицьового нерва або із захворюваннями зубів. Буває, що супроводжується болем запалення слинних залоз. Так що діагноз неодмінно повинен поставити лікар.
Отже, запалення середнього вуха супроводжується хворобливими відчуттями. Причому біль може бути як гострою, так і стріляє. Біль не завжди відчувається безпосередньо у вусі. Вона може віддавати в область потилиці або скроні. Іноді біль має пульсуючий характер, то затихає, то посилюється. Може виникнути відчуття закладеності у вусі, іноді спостерігається явище автофонии, характерною чутності власного голосу, але найчастіше чується тільки невизначений шум, а слух погіршується. Отит може також супроводжуватися набряком тканин і головними болями. Якщо немає ГРВІ або грипу, то температура може і не підвищитися.
Для зняття набряклості дорослим призначають глюкокортикостероїди, наприклад, преднізолон або гідрокортизон. Що стосується коштів безпосередньо від самого отиту, оскільки найчастіше він викликаний бактеріальною інфекцією, то в таких випадках прописують антибіотики пеніцилінового, цефалоспоринового або макролидного ряду. Однак цефалоспорин вважається ототоксичным препаратом, його не можна закопувати безпосередньо у вухо, особливо якщо є пошкодження барабанної перетинки. Що стосується антисептиків, то кращим вибором вважається мірамістин.
Середній отит у малюків
Отит буває без температури у дитини? Це питання часто задають батьки. Насправді, якщо немає ГРВІ, то така ситуація цілком можлива. Причому у дітей першого року життя отит може бути пов’язаний навіть з прорізуванням зубів. Воно провокує набряк слизової носа, що і призводить до розвитку запального процесу. Тому при прорізуванні зубів потрібно дотримуватися особливої обережності та намагатися якомога частіше очищати від слизу носові ходи, щоб вона не потрапила в середнє вухо.
У старших дітей причини розвитку середнього отиту будуть такими ж, як у дорослих, тобто простудні захворювання і різкі зміни тиску на барабанну перетинку (як згадані вище “вухо плавця” і аэроотит). Можливі механічні травми, особливо у дітей, які часто колупають в вусі олівцем або іншим подібним предметом. Батьки повинні стежити за цим, пояснювати, що цього робити не можна.
Таким чином, у дітей отит дуже рідко буває самостійним захворюванням і найчастіше розвивається як наслідки ГРВІ або застуди. Чому це відбувається? Не всі діти добре вміють сякатися, а при нежиті вони починають особливо активно шмигати носом. У підсумку слиз з хвороботворними мікробами або вірусом потрапляє у просвіт євстахієвої труби. Це і призводить до запального процесу в середньому вусі.
У дітей це захворювання розвивається частіше, ніж у дорослих. Це пов’язано з тим, що євстахієва труба у дитини значно вже, і тому частіше виникають будь-які захворювання, пов’язані з порушеннями її прохідності. Розвитку отиту сприяє і те, що малюки частіше плачу, шмигають носами, а ще у багатьох дітей збільшені аденоїди, що призводить до здавлення євстахієвої труби.
Найбільш частими збудниками середнього отиту у дітей є такі хвороботворні бактерії, як гемофільна паличка, пневмококи і моракселла. Вірусні та грибкові інфекції виникають рідше.
Середній отит ніколи не протікає непоміченим. На першій стадії хвороби виникає досить сильний біль, може спостерігатися погіршення слуху. Поки бактерії не потрапили в барабанну порожнину, температури може і не бути. Швидкість попадання може бути різною, іноді це відбувається вже через кілька годин, але може пройти і кілька діб. Коли бактерії починають розмножуватися в барабанної порожнини, то отит переходить в гнійну форму. На цьому етапі біль наростає, відбувається підвищення температури.
Коли барабанна порожнина заповнюється слизом, то тиск на перетинку наростає, і через якийсь час може статися його розрив. Через утворюється отвір гнійна рідина по слухового проходу просочується назовні. Коли це відбувається, температура знову знижується, зменшується болючість.
На цій стадії багато батьків вважають, що дитина вже одужав і можна припинити лікування, але насправді це не так, і треба застосовувати антибіотики і вушні краплі рівно стільки, скільки сказав лікар. В цілому препарати приймають до тих пір, поки тривають виділення з вуха, оскільки це вказує на те, що в барабанній порожнині ще залишаються патогенні бактерії.
Навіть якщо температури немає, отит у дитини проявляється сильним болем. Малюки стають примхливими, вони плачуть, втрачають апетит, не можуть спати. Діти старшого віку скаржаться на закладеність, на невизначені шуми у вухах. Багато педіатри радять батькам проводити домашній тест – натискати на козелок, що провокує посилення болю (дитина в такому випадку відреагує плачем чи зможе сказати батькам, що біль посилилась).
Медикаментозне лікування отиту у дітей
Лікування отиту без температури відрізняється тільки тим, що в цьому випадку не потрібно давати дитині жарознижуючі засоби. У будь-якому випадку до недавнього часу кращим варіантом вважалися антибіотики, хоча теоретично середній отит може пройти і без них. В даний час доведено, що бактеріальна інфекція викликає запалення в 60% випадків, а в інших його причиною є віруси, на які антибіотики не діють. Тому при призначенні антибіотиків лікар оцінює стан здоров’я дитини, аналізує такі фактори, як наявність або відсутність температури, характер болю, вік малюка.
Навіть якщо це отит у немовляти без температури, лікар, швидше за все, призначить антибіотик, причому у вигляді таблеток або суспензії, оскільки уколи малюки переносять гірше, а ефективність у ін’єкційної форми нітрохи не вище. Такі препарати неодмінно прописують і за наявності гнійного відокремлюваного. Правда, гнійний отит без температури у дитини зазвичай не протікає, а супроводжується лихоманкою і взагалі вимагає госпіталізації. Ця форма захворювання може вимагати також тимпаноцентеза, тобто прокол барабанної перетинки для очищення від гною. На щастя, останнім потрібно не так часто.
При лікуванні антибіотиками, в тому числі і немовлят, використовується “Амоксицилін + Клавуланат”, оскільки він вважається найбільш безпечним, а крім того, діє практично на всі бактерії, які можуть викликати отит.
Якщо температура не підвищується, а дитині вже виповнилося два роки, лікар може прописати тільки вушні краплі, причому в основному це згадані вище антисептики, що містять спирт, наприклад, “Отипакс”.
Але якщо і вони не знімуть біль, то лікар призначить нестероїдні протизапальні препарати. В основному це ібупрофен – у вигляді дитячого “Нурофена”, виробленого у формі сиропу. Багато хто вважає, що якщо немає температури, то такий препарат марний, але це не так – він зніме запалення і біль, хоча і не зможе повністю усунути її причину.
Якщо потрібно поліпшити прохідність слухової труби, то використовуються судинозвужувальні краплі, наприклад, “Отривин”. Зазвичай вони використовуються для лікування нежиті, але підійдуть і для цих цілей.
Якщо є отит у дитини без температури, лікування буде ефективним тільки при правильному використанні вушних крапель. Ліки потрібно попередньо трохи зігріти. Дитину слід покласти на бік і закапати по 3-4 краплі в слуховий прохід. Лікарі рекомендують трохи поворушити вушну раковину, щоб препарат швидше досяг барабанної перетинки. Після цього потрібно почекати 1-2 хвилини і тільки після цього переходити до іншого вуха. При наявності виділень з вуха застосовувати згадані краплі не можна.
При цьому сам риніт теж дуже важливо лікувати, щоб зняти набряклість слухової труби і слизової оболонки носа. Тоді ексудат буде виходити природним шляхом, і це запобігає розвитку гнійної форми. Для цього важливо промивати ніс. Але це потрібно робити дуже обережно, щоб рідина не потрапила в середнє вухо через слухову трубу, адже це тільки посилить запалення.
Дуже важливо стежити за тим, щоб при нежиті слиз не загусла і не закоркувала євстахієву трубу. Для цього потрібно забезпечити достатню вологість повітря в приміщення, часте провітрювання, також важливо, щоб не було дефіциту рідини в організмі, тобто дитина повинна пити чистої води. І ще потрібно дотримувати помірність при сякання, щоб не було перепадів тиску.
Фізіотерапевтичні методи при отиті
Для того щоб запобігти зниження слуху, проводиться продування труб і пневмомасаж. Хороші результати дають такі традиційні методи, як ультрафіолетове опромінення (УФО) і УВЧ-терапія. В останні роки популярністю користується така процедура як лазеротерапія. Важливо пам’ятати, що всі ці методи можуть використовуватися тільки в тому випадку, якщо у пацієнта немає температури.
Такі процедури зазвичай роблять у поліклініці, так само, як і зігріваючі компреси. До речі, без дозволу лікаря такі компреси робити не можна, оскільки в деяких випадках вони можуть призводити до розвитку досить тяжких ускладнень.
Оперативні втручання і профілактика отиту
Якщо дитина стикається З отитом більше трьох разів протягом шести місяців, лікар може призначити вушне шунтування. Для цього робиться дуже маленький надріз в барабанної перетинки, і через нього з вуха відсмоктується рідина. В цей розріз вставляють маленьку трубочку, через яку скупчилася рідину протягом деякого часу просочується назовні.
Через півроку лікар видалить пристрій, і надріз заживе. Однак таке шунтування не дає гарантій того, що отит більше ніколи не повториться. Тому так важливо підвищувати імунітет дитину, піклуватися про те, щоб не було переохолодження, берегти дитину від впливу інших провокуючих факторів.
Описуючи отит без температури у дитини, Комаровський каже про те ж. Але відомий педіатр попереджає, що народні методи лікування, починаючи від гарячих компресів і грілок і закінчуючи уринотерапією, тобто використанням сечі, можуть посилити запалення і призвести до тяжких ускладнень, аж до гнійного менінгіту.
Що можна робити при отиті і чого не можна
На практиці батьків дуже часто хвилює питання, чи можна гуляти при отиті без температури. Насправді протипоказань до цього немає, якщо тільки на вулиці гарна погода, немає сильного вітру та морозу. Просто потрібно, щоб дитина обов’язково гуляв в шапочці, навіть якщо біль у вусі вже пройшли. Чого точно не можна робити, так це закривати вуха під час прогулянки ватними тампонами. Це не тільки марно, але й шкідливо.
Якщо дитині належить авіапереліт (наприклад, якщо малюк захворів під час відпочинку на курорті), отит не є протипоказанням, але вимагає від батьків підвищеної уваги. Під час зльоту і посадки дитині потрібно дати попити води. Дитині можна запропонувати соску, дитині постарше – жувальну гумку. Руху, які дитина робить при жуванні або ковтанні допомагають розкриттю слухової труби і вентиляції барабанної порожнини, що врівноважує тиск з обох сторін перетинки.
Звичайно, в кожному конкретному випадку батьки повинні самі вирішувати, чи можна гуляти при отиті без температури чи можна, чи варто подорожувати чи ні. Наприклад, якщо з’явилися якісь ускладнення, краще для початку показати дитину лікарю, а вже потім вирішувати, чи варто виходити на прогулянку. На щастя, в більшості випадків, якщо отит був вчасно виявлений, і якщо батьки дотримуються всі рекомендації лікаря, то вже через добу біль проходить, а через тиждень від запалення не залишається і сліду.
Основні помилки при лікуванні отиту
Багато батьків не дуже добре знають, як протікає отит без температури у дитини, симптоми не завжди включають сильну біль, і тому вони роблять помилку – покладаються тільки на домашній “тест” з натисканням на козелок вуха. Але насправді він не завжди може давати добрий результат. Справа в тому, що маленькі діти ще не можуть самі пояснити, що вони відчувають у тому чи іншому випадку. Тому потрібно придивитися до поведінки дитини, щоб вчасно розгледіти інші симптоми.
Наприклад, малюк може укладатися на бік, на той бік, де болить вухо, бо так йому стає легше. Деякі діти трясуть головою або труть рукою хворе вухо. Крім того, при отиті можуть виникати симптоми отруєння, включаючи болі в животі, блювоту і діарею.
Існують і інші поширені помилки, яких слід уникати:
Багато батьків вважають, що саме потрібно сухе тепло, на дитину потрібно надіти шапочку або косинку і залишити їх навіть на ніч. Але цього робити не можна. Уві сні у дитини може спітніти головка, і тоді навіть при невеликому натяку на протяг, він простудиться. Так що для лікування отиту уникати перегріву так само важливо, як і переохолодження.
При лікуванні дорослих також можуть бути допущені помилки. І найголовніша з них полягає в тому, що запалення не лікують, а перечікують в надії на те, що воно само пройде. Цього робити не можна, інакше можуть виникнути такі небезпечні ускладнення, як зниження слуху (або навіть повна його втрата), зараження крові або енцефаліт.
Висновок
Отит без температури є поширеним захворюванням, яке потребує кваліфікованої допомоги. Ігнорувати цю проблему не можна ні в якому разі, оскільки при розвитку ускладнень терапія буде довгою і важкою.
Також необхідно враховувати, що тільки комплексне лікування здатне дати позитивний результат. Займатися самолікуванням і застосовувати невідомі препарати, а тим більше народні засоби не рекомендується, оскільки тільки фахівець, грунтуючись на результатах обстеження, в змозі призначити правильну терапію і допомогти пацієнтові в максимально короткі строки і без шкоди для здоров’я.
