Що таке “Папаверин”? Склад, інструкція із застосування, протипоказання

З спазмолітичних препаратів “Папаверин” є одним з найбезпечніших засобів, який застосовують при різних патологіях. При яких захворюваннях і для чого призначають “Папаверин”, стане зрозуміло, якщо розібратися в механізмі його дії. Як і всі лікарські засоби, цей препарат призначається тільки лікарем.

Що таке папаверин

Папаверину гідрохлорид – це лікарська речовина, що має судинорозширювальну і спазмолітичну дію. Міститься в макових рослин. Що таке папаверин, люди дізналися в середині XIX століття, хоча ще в давньоримських джерелах розповідається про умови додавання в їжу речовини з подібною назвою. На початку XX століття папаверин навчилися синтезувати, і зараз це широко використовується в медицині препарат.

Дію папаверину

Дію папаверину на клітини гладкої мускулатури зв’язано з ферментативними процесами, які в підсумку зменшують кількість кальцію всередині клітини, завдяки чому гладкі м’язи розслабляються. Ця здатність поширюється на шлунково-кишковий тракт, жовчовивідні шляхи, клітини, що вистилають бронхи, сечовидільну систему, клітини судинної стінки, серцевий м’яз, м’язовий шар матки. Описується слабку седативну дію при впливі на головний мозок пацієнтів.

Всмоктування і виведення

Лікарська речовина здатна засвоїтися на 54 %. Добре препарат зв’язується з білками плазми крові (на 90 %). В організмі швидко переходить між кров’ю і тканинною рідиною, проникаючи в усі клітини організму, в тому числі і в головний мозок. Реакції перетворення папаверину відбуваються в клітинах печінки. Виводиться з організму досить швидко: період напіввиведення – від тридцяти хвилин до двох годин, але при захворюваннях печінки можлива набагато більш тривала елімінація речовини. Медикамент видаляється нирками, отже, важливо знати, що у діалізних пацієнтів можливе прискорене виведення папаверину (що таке, ви вже знаєте) з сечею.

Показання до застосування

Від чого допомагає папаверин, стає зрозуміло, виходячи з його механізму дії. Препарат виявляє спазмолітичний ефект і використовується:

  • Для зняття спазмів шлунка, викликаних інтоксикаціями, запальним процесом (гастрит), виразковою хворобою і функціональними порушеннями на нервовому грунті.
  • Усунення спазмів жовчовивідних шляхів при холециститі, холангіті, порушення функції через розбалансованості регуляції нервової системи, жовчнокам’яної хвороби.
  • При лікуванні спастичних процесів в кишечнику, пов’язаних із запальними захворюваннями тонкої та товстої кишки, функціональних спазмів.
  • Для зменшення спазмів бронхів при гострих і хронічних бронхітах, бронхіальній астмі, пневмонії.
  • При усуненні причин спазмування стінок сечових шляхів і судин нирок через інфекційних процесів, порушення функції розслаблення в результаті патології периферичної нервової системи.
  • Для зняття спазмів судин при запальних процесах в артеріях, функціональних спазмів головного мозку, викликають головні болі, артеріальної гіпертензії.
  • В комбінації з іншими лікарськими засобами для лікування стенокардії.
  • “Папаверин” при вагітності на ранніх термінах застосовується для зняття підвищеного тонусу матки.
  • Для зняття спазмів мускулатури матки і полегшення больового синдрому при менструації у жінок.
  • При підготовці до оперативних втручань для забезпечення легкого снодійного ефекту спільно з іншими засобами для премедикації.

Дозування “Папаверину”

Лікарський засіб застосовується в таблетках по 40 мг, свічках по 20 мг і в ін’єкціях по 40 мг.

Дозування “Папаверину” для дорослих становить дві таблетки (свічки) або по одній ампулі внутрішньом’язово три рази протягом дня. Максимальна доза можлива до 240 мг на добу при виражених больових спазматичних відчуттях. Введення препарату будь-яким шляхом повинно проводитися не частіше ніж через чотири години.

Прийом ліків не залежить від їжі. Дія розвивається досить швидко, медикамент починає знімати спазматичні болі вже через тридцять хвилин після вживання.

Тривалість прийому “Папаверину” індивідуальна і при хронічних больових відчуттях може бути довгою.

Застосування у дитячому віці

Немовлятам до шести місяців препарат протипоказаний. Починаючи з піврічного віку і до двох років, можна давати по 5 мг три рази на добу. Дітям 3-4 років дають по 5-10 мг три рази на день. У п’яти – шестирічному віці – по 10 мг, тобто по 1/4 таблетки три рази протягом доби. З семи до дев’яти років дається 10-15 мг тричі на день. Дітям віком 10-14 років – від 15 до 20 мг три рази на добу. З 15 років дозування відповідає такій у дорослих, що становить 40 мг тричі на день.

Застосування при вагітності

У першому триместрі вагітності у жінок досить часто спостерігається підвищений тонус матки, тобто м’язових спазм. Це може призвести до викидня на ранньому терміні. Патологія часто супроводжується больовими відчуттями в животі та в області крижів, іноді можуть бути навіть виділення, як при менструації. Таких пацієнтів госпіталізують у відділення патології вагітності та призначають “Папаверин” до застосування в уколах. В цьому випадку препарат чудово розслабляє гладку мускулатуру матки, покращує кровообіг, не надаючи шкідливого впливу на розвивається дитини.

Свічки “Папаверин” на ранніх термінах надають такий же позитивний ефект. Застосовують їх 3-4 рази на добу залежно від стану. Таке лікування повинно проводитися під обов’язковим контролем лікаря, щоб уникнути сильного розслаблення м’язів матки.

Дивіться також:  "Окситоцин": побічні дії, показання, інструкція із застосування, дозування

Застосування при артеріальній гіпертензії

Артеріальна гіпертензія, що супроводжується спазмом судин головного мозку і підвищенням артеріального тиску, що може купуватися за допомогою “Папаверину” з “Дібазолом”, введених разом. “Дибазол” є спазмолітичним засобом, що усуває спазм периферичних судин і м’язів внутрішніх органів. Комбінація цих двох спазмолітиків дозволяє підвищити шанси зниження кров’яного тиску і швидше поліпшити стан пацієнта. Одна ампула “Дибазолу” в 2 мл містить 10 мг діючої речовини.

При гіпертонічному кризі вводять внутрішньом’язово або повільно внутрішньовенно по 1-2 ампулі кожної речовини в одному шприці. “Папаверин” і “Дибазол” мають тенденцію взаємно підсилювати один одного. Небажано вживати таку комбінацію літнім людям, які мають проблеми з серцем. Протипоказаний “Дибазол” при епілепсії та судомних нападах іншої етіології, а також підвищеної чутливості до цього лікарського засобу.

Протипоказання

Вивчаючи, що таке “Папаверин”, слід розібратися, кому не можна приймати цей препарат:

  • Малюкам до піврічного віку.
  • Літнім людям після 70 років, який має хворе серце, яке з меншою силою здатне перекачувати кров по організму.
  • Особам, які перенесли інфаркт міокарда.
  • Пацієнтам, що мають атріовентрикулярну блокаду, замедляющую проведення імпульсу між шлуночком і передсердям, що призводить до уражень пульсу і зниження викиду крові в аорту.
  • При підвищеному очному тиску.
  • Тяжкого ступеня недостатності функції печінки.
  • При порушеннях дихання, обструктивних легеневих процесах.
  • У хворих з порушенням свідомості (в коматозному і сопорозном стані).
  • При підвищеній індивідуальній чутливості.

Особливі вказівки

“Папаверин” здебільшого добре переноситься, але слід з обережністю застосовувати у таких випадках:

  • Схильність до низького кров’яного тиску і брадикардії.
  • Знижена функція щитовидної залози.
  • Недостатня продукція гормонів надниркових залоз.
  • Хронічні захворювання нирок з недостатністю.
  • Дисгормональна гіперплазія передміхурової залози у чоловіків.
  • Травми мозку.
  • Шокові стани.
  • ЕКГ-ознаки надшлуночкової тахікардії.
  • При водінні автотранспорту і висотних роботах слід враховувати вплив “Папаверину” на організм.

Побічні дії

Для чого застосовують Папаверин”, ми розповіли вище, але не завжди він приносить тільки позитивні результати. Іноді можливі небажані наслідки:

  • Нудота, неприємні відчуття в животі, сухість у роті, запор, пронос, здуття живота, нестабільність апетиту.
  • Зниження артеріального тиску аж до колапсу, екстрасистоли, аритмії, тахікардія, брадикардія, блокади, запаморочення.
  • Сонливість, млявість, порушення зору, головний біль, чутливість до світла.
  • Підвищення еозинофілів у периферичній крові.
  • Підвищення температури тіла вище 37 градусів (частіше у маленьких дітей і людей похилого віку).
  • Підвищене потовиділення.
  • Жовтяничність шкіри і склер.
  • Алергічні висипання, набряк Квінке.
  • Відчуття печіння в тому місці, куди була зроблена ін’єкція.
  • Тромбоз вени при схильності до тромбоутворення.

Передозування

Перевищення дози “Папаверину” може вести до загального погіршення стану. Пацієнт буде скаржитися на двоїння в очах, хворобливу чутливість до світла, стомлюваність, сонливість, неприємні відчуття в області серця, зниження частоти серцевих скорочень, запаморочення. Можливо розвиток зупинки дихання.

Допомога повинна бути надана негайно. При зупинці дихання показана серцево-легенева реанімація. У більш легких випадках при прийомі таблеток проводиться промивання шлунка, прийом сорбентів (активоване вугілля). При внутрішньовенній передозуванні можливе застосування діалізу для якнайшвидшої очищення організму.

Лікарські взаємодії

Слід уточнити, чи можна “Папаверин” застосовувати з іншими лікарськими речовинами.

Протипоказано вживання спиртних напоїв під час лікування цим препаратом із-за посилення токсичного впливу на клітини печінки. Нікотин знижує дію Папаверину”, тому куріння слід припинити або скоротити, щоб не зменшувати ефективність лікування.

Антихолінергічні лікарські засоби (“Атропін”, “Циклодол”, “Ипратропиума бромід”) при сумісному прийомі з “Папаверином” можуть діяти з більшою силою, тому слід коригувати дозування.

Зниження ефекту Леводопи” (препарату від паркінсонізму), “Метилдопи” і “Допегита”.

Може з більшою ймовірністю викликати зрив ритму серця при одночасному застосуванні з 3-з адренергічними засобами (“Резерпін”, “Октадин”).

Посилюється седативний ефект при сумісному прийомі із снодійними, наркотичними, противотревожными, антидепресивними, антипсихотичними і знеболюючими препаратами.

Приймаючи препарати для зниження артеріального тиску, слід проводити корекцію їх дози з-за великої ймовірності розвитку гіпотонії.

Форма випуску та торгові назви

У таблетованій формі препарат випускається в наступних найменуваннях тільки вітчизняними виробниками:

  • «Папаверин» – лікарський засіб виробництва ВАТ «Фармстандарт-томскхимфарм».
  • «Папаверин» в таблетках по 40 мг, що випускається ВАТ «Ірбитський ХФЗ».
  • «Папаверин» фірми ВАТ «Біосинтез».
  • «Папаверину гідрохлорид МС», виготовлений на підприємстві ЗАТ «Медисорб».
  • У вигляді ректальних свічок лікарський засіб на території Росії представлено вітчизняними медикаментами:

  • «Папаверин» супозиторії по 20 мг виробництво ВАТ «Біохімік».
  • «Папаверин» ректальні свічки, зроблені АТ «Нижфарм».
  • «Папаверин» супозиторії ректальні, що випускаються Тульської фармацевтичною фабрикою.
  • «Папаверину гідрохлорид» свічки ПАТ «Біосинтез».
  • «Папаверину гідрохлорид» супозиторії ВАТ «Дальхімфарм».
  • Препарат для ін’єкцій по 2 мл випускається на російських підприємствах під найменуваннями:

  • «Папаверин», виробники: ВАТ «Новосибхимфарм», ТОВ «Гротекс», АТ «Верофарм», ВАТ «Біохімік», ПАТ «Біосинтез», ТОВ «Елара».
  • «Папаверин Буфус», що випускається ЗАТ «Оновлення ПФК».
  • «Папаверину гідрохлорид» підприємств: ВАТ «Мосхімфармпрепарати ім. Н. А. Семашко, ТОВ «Атол», ТОВ «Слов’янська аптека», ВАТ «Дальхімфарм», ФКП «Армавірська біофабрика».
  • А також імпортний «Папаверин» в розчині з Республіки Білорусь, зроблений на ВАТ «Борисовський завод медпрепаратів».