З спазмолітичних препаратів “Папаверин” є одним з найбезпечніших засобів, який застосовують при різних патологіях. При яких захворюваннях і для чого призначають “Папаверин”, стане зрозуміло, якщо розібратися в механізмі його дії. Як і всі лікарські засоби, цей препарат призначається тільки лікарем.

Що таке папаверин

Папаверину гідрохлорид – це лікарська речовина, що має судинорозширювальну і спазмолітичну дію. Міститься в макових рослин. Що таке папаверин, люди дізналися в середині XIX століття, хоча ще в давньоримських джерелах розповідається про умови додавання в їжу речовини з подібною назвою. На початку XX століття папаверин навчилися синтезувати, і зараз це широко використовується в медицині препарат.

Дію папаверину

Дію папаверину на клітини гладкої мускулатури зв’язано з ферментативними процесами, які в підсумку зменшують кількість кальцію всередині клітини, завдяки чому гладкі м’язи розслабляються. Ця здатність поширюється на шлунково-кишковий тракт, жовчовивідні шляхи, клітини, що вистилають бронхи, сечовидільну систему, клітини судинної стінки, серцевий м’яз, м’язовий шар матки. Описується слабку седативну дію при впливі на головний мозок пацієнтів.

Всмоктування і виведення

Лікарська речовина здатна засвоїтися на 54 %. Добре препарат зв’язується з білками плазми крові (на 90 %). В організмі швидко переходить між кров’ю і тканинною рідиною, проникаючи в усі клітини організму, в тому числі і в головний мозок. Реакції перетворення папаверину відбуваються в клітинах печінки. Виводиться з організму досить швидко: період напіввиведення – від тридцяти хвилин до двох годин, але при захворюваннях печінки можлива набагато більш тривала елімінація речовини. Медикамент видаляється нирками, отже, важливо знати, що у діалізних пацієнтів можливе прискорене виведення папаверину (що таке, ви вже знаєте) з сечею.