Неправильне харчування, хронічні стреси і перевтома, спадкові або набуті захворювання органів шлунково-кишкового тракту можуть призвести до проблем з дефекацією. Проблема є досить делікатною, і багато пацієнтів до останнього соромляться звернутися до лікаря. Одна з найпоширеніших – поява слизу при дефекації. Цей симптом досить красномовно повідомляє про те, що слід якомога швидше звернутися до гастроентеролога. У статті перераховані найбільш поширені причини появи після дефекації крові і слизу, також коротко описані методи терапії.

Опис небезпечного симптому

Пацієнту слід звернути увагу, коли саме слиз з’являється: безпосередньо під час дефекації або ж в проміжках між. На прийомі гастроентеролога слід повідомити всі дрібні деталі прояви патології. Як правило, паралельно зі слизом при дефекації пацієнт може зазначити в себе наступні симптоми виражені більшою чи меншою мірою:

• здуття живота (метеоризм, газоутворення), особливо після вживання в їжу тих або інших продуктів;
• болі в епігастральній області, які можуть дислокуватися як по центру очеревини, так і ліворуч або праворуч;
• відчуття нудоти після вживання жирної, калорійної їжі, а також після вживання спиртних напоїв;
• поява сукровиці чи інших ексудатів з заднього проходу.

Причини такої симптоматики різні. Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням, слід відвідати лікаря, пройти необхідні дослідження і після цього отримати призначення необхідного лікування.

Список найпоширеніших причин, за якими може спостерігатися описана симптоматика:

• дисбактеріоз кишечника;
• геморроидальная хвороба;
• парапроктит, проктит та інші патології функціонування кишечника;
• виразкова хвороба;
• поява поліпів або інших новоутворень;
• хронічний панкреатит;
• порушення відтоку жовчі різної етіології;
• захворювання печінки (вірусний або токсичний гепатит, цироз, фіброз, жирове переродження клітин органу тощо).

Дисбактеріоз кишечника як причина появи проблеми

Дефекація зі слизом – поширений симптом при дисбактеріозі кишечника. Велика кількість слизу з’являється внаслідок спроб організму як позбавитися від патологічної мікрофлори. При дисбактеріозі також спостерігаються наступні симптоми:

• кал набуває зеленуватий відтінок;
• перестають належною мірою засвоюватися мікроелементи, через що пацієнт страждає від авітамінозу незважаючи на правильне харчування;
• знижується імунітет – пацієнт з хронічним дисбактеріозом часто застуджується, він схильний до дії вірусів і в його організмі легко “спалахують” інфекційні процеси;
• можуть спостерігатися дерматити, екзема;
• слиз при дефекації також супроводжується розрідженої консистенції стільця.

У деяких випадках дисбактеріоз розвивається внаслідок алергічної реакції (харчової непереносимості). Діагностика причини дисбактеріозу досить складна – зазвичай потрібні консультації відразу декількох кваліфікованих фахівців, щоб точно встановити причину (алерголог, імунолог, гепатолог, гастроентеролог).

Якщо дисбактеріоз спровокований прийомом антибіотиків або харчовим отруєнням, то зазвичай досить пропити курс одного або декількох з наступних препаратів:

Препарати пробіотичного ряду – “Біфідумбактерин”, “Лінекс”, “Лактобактерин” – ефективні при дисбактеріозі практично будь-якої етіології. До складу цих препаратів входять живі штами корисних бактерій, що нормалізують мікрофлору кишечника і пригнічують життєдіяльність патологічних мікроорганізмів. Пробіотики можна пити практично всім, починаючи від немовлят і закінчуючи вагітними жінками. Однак у кожного окремого препарату є ряд протипоказань, з яким необхідно ознайомитися перед початком прийому.

“Дюспалатин”, “Метеоспазмил” відновлюють здорову моторику кишечника. Вже після першого прийому пацієнт відчуває полегшення: проходить здуття, метеоризм, нормалізується стілець, не залишається слизу після дефекації на туалетному папері.

“Левомізол”, “Декарис” відносяться до имунномодуляторам, які володіють місцевою дією і сприяють відновленню місцевого імунітету кишечника. Як правило, ці препарати застосовуються вже на заключних етапах лікування захворювань ШКТ, протягом яких було ускладнене дисбактеріозом.

Геморроидальная хвороба як причина появи крові і слизу

Геморроидальная хвороба являє собою збільшення і запалення стінок вен і артерій, розташованих на слизовій прямої кишки. Слиз після дефекації на туалетному папері, поява кров’янистих виділень, відчуття розпирання, печіння та свербежу в прямій кишці – все це прямі симптоми геморою. Не варто панікувати: при своєчасному лікуванні захворювання досить просто і швидко перейде в стадію ремісії. Якщо не вживати ніяких заходів для відновлення прямої кишки, то гемороїдальні вузли почнуть збільшуватися в розмірах, заподіяти сильний біль. В результаті може розвинутися тромбоз, буде потрібно хірургічне втручання.

З яких причин розвивається геморой? Є декілька чинників:

• сидячий спосіб життя;
• носіння і підйом вантажів;
• робота “на ногах”, тривалий положення стоячи, яке призводить до застою крові в області органів малого тазу;
• неправильне харчування і зловживання алкогольними напоями;
• постійні запори;
• ожиріння;
• період вагітності.

Методи лікування хвороби геморроидальной

Методи полегшити стан пацієнта при геморроидальной хвороби:

Змінити спосіб життя. Перейти на правильне харчування, відмовитися від вживання спиртних напоїв. Намагатися якомога більше рухатися, але при цьому уникати фізичної перевтоми. Відмовитися від підйому тягарів. Поганий також сидячий спосіб життя – він сприяє застою крові в органах малого тазу і, як наслідок, підвищення навантаження на судини прямої кишки.

Якщо є схильність до запорів, відкоригувати свій раціон (додати клітковину, свіжі фрукти, чорнослив та інші страви і продукти, що сприяють нормалізації травлення).

Пити якомога більше чистої води. При необхідності пропивати курсом венотонизирующие препарати.

Відмовитися від відвідування сауни і лазні, не приймати гарячі ванни. Вени і артерії “люблять” прохолоду. Корисний контрастний або просто прохолодний душ. Також слід відмовитися від носіння синтетичної білизни – воно повинно бути максимально дихають, натуральних матеріалів.

Парапроктит як причина появи слизу

Якщо при дефекації виділяється слиз, то великий ризик розвитку запальних захворювань кишечника. Найбільш часто зустрічаються – проктит і парапроктит. Що вони з себе представляють і як позбутися від виділення слизу при дефекації після того, як були діагностовані дані захворювання?

Парапроктит – це запальне захворювання прямої кишки. Запальний процес зачіпає м’які тканини, що оточують орган з різних сторін: тазово-ректальне, клубово-ректальне і позадипрямокишечное простір.

Основна небезпека парапроктита в тому, що при цьому захворюванні розвивається параректальный свищ. Це канал, заповнений гноєм. У результаті з’являється необхідність виходу гнійного вмісту, в результаті чого пацієнт виявляє слиз на папері після дефекації. Слиз може виділятися і в перервах між відходженням калу. Лікування в домашніх умовах неможливо, часто потрібне оперативне втручання для позбавлення від патології.

Проктит зазвичай розвивається внаслідок попадання в порожнину кишечника інфекції. В результаті розвивається запальний процес, який може привести до парапроктиту. При проктиті також при дефекації виділяється слиз, але в менших кількостях. пацієнт, зазвичай, не звертає на неї уваги – його більше турбують болі в області живота і порушення травлення. Але якщо почати лікування на етапі проктиту, то можна обійтися прийомом лікарських препаратів, в більшості випадків прийом яких допомагає відвернути необхідність хірургічного втручання.

Поліпи, пухлини і новоутворення в кишечнику

Якщо при дефекації вийшла слиз – це серйозний привід як можна швидше звернутися до лікаря. Це може бути як прояв порівняно нешкідливого дисбактеріозу або геморою, так і сигнал про те, що в кишечнику з’явилися новоутворення. Вони можуть бути різного розміру і характеру – поліпи, пухлини і т. д. Слиз наприкінці дефекації з домішкою крові може з’являтися внаслідок поліпозу кишечника.

На ранній стадії онкологічні процеси товстого кишечника майже не дають про себе знати. До первинних симптомів відносяться поява слизу під час дефекації і часте здуття живота. У калі можуть бути прожилки крові. Зростаюча пухлина схильна до травмування, тому кількість крові і слизу з часом збільшується. У цьому випадку кал набуває темно-коричневий або чорний колір із-за зміненої крові, перемішаної з каловими масами. Деколи вихід темної крові передує стільця.

Виразка прямої кишки як причина появи слизу

Виразка прямої кишки або товстого кишечника розвивається в тому випадку, якщо ділянка слизової оболонки втратив свою цілісність. При цьому у пацієнта з’являється дефекація з жовтим слизом, кров’янистими виділеннями. Виразка може бути одиничною (якщо вогнище ураження слизової один) або множинної (якщо таких ділянок декілька). Велике значення має глибина і ступінь пошкодження тканин: від цього залежатиме вираженість симптомів.

Виразка розвивається внаслідок регулярного неправильного харчування, зловживання алкоголем, інфекційним процесом, ушкодженнями слизової каловими каменями або масами при запорах. Виразка прямої кишки може бути спровокована її випаданням внаслідок геморроидальной хвороби на останніх стадіях.

Лікування виразки будь-якого відділу кишечника не повинно проходити в домашніх умовах. Потрібне оперативне втручання (на пізніх стадіях), в іншому випадку великий ризик внутрішньої кровотечі та смерті. Щоб захворювання не прогресувало, пацієнт повинен переглянути свій спосіб життя, змінити харчування, відмовитися від шкідливих звичок.

Захворювання печінки та шляхи їх лікування

Слиз на початку дефекації може з’являтися при порушенні відтоку жовчі, який супроводжує захворювання печінки. У печінки немає нервових закінчень, тому біль в органі виникає тільки тоді, коли розвивається цироз (невиліковне смертельне захворювання). Як правило, якщо більша частина печінки вже переродилася, то про регенерації мова не йде.

Чому розвивається фіброз, токсичний гепатит, чому починається жирове переродження печінки? Орган може страждати роками – пацієнт зловживає алкоголем, харчується рясно і калорійно, в раціоні присутня надлишок жирів – і в результаті “здатися”, в цьому випадку починається цироз. Слід завчасно дбати про свою печінки. Не існує “чарівної таблетки”, яка б відновила клітини органу після обширних пошкоджень. Але є лікарські засоби (гепатопротектори), який можуть допомогти печінці частково відновитися на початку жирового переродження:

• “Карсил” – гепатопротектор з силимарином в складі.
• “Гептрал” – сучасний гепатопротектор з антидепресивну дію, показаний для відновлення органу після інтоксикацій.
• “Ессенціале” – препарат з фосфоліпідами у складі.

Лікарську терапію призначає лікар-гепатолог після того, як стануть відомі результати аналізів і можна буде скласти клінічну картину стану пацієнта.

Хронічний панкреатит та його вплив на травлення

Панкреатит (запалення підшлункової залози) може носити гострий або хронічний характер. У першому випадку розвивається сильна біль з лівого боку живота, травлення може повністю зупинитися внаслідок нестачі виробляються залозою ферментів. Хронічний панкреатит дає про себе знати різким болем рідко, але після кожного прийому жирної калорійної їжі пацієнт може страждати від важкості в лівому підребер’ї і незначних порушень травлення При дефекації слиз може виділятися в незначній кількості внаслідок того, що весь процес травлення порушений.

Дотепер у медицині немає ліків від панкреатиту. Так, можна на постійній основі приймати ферменти у вигляді таблеток, але навряд чи це можна назвати “одужанням”. Ключ до досягнення ремісії при панкреатиті – дотримання суворої дієти. Всі інгредієнти вживаються в їжу страв повинні бути ретельно подрібнені і погашені, або відварені. При дотриманні правильного харчування симптоми панкреатиту підуть, і пацієнт зможе досягти ремісії.

До якого лікаря звернутися при появі симптому?

Якщо людина виявив поява слизу при дефекації, слід записатися на прийом до терапевта. В будь-якій поліклініці можна безкоштовно зробити біохімічний та загальний аналіз крові, за результатами яких можна буде скласти клінічну картину і припустити той чи інший діагноз.

Для постановки точного діагнозу часто треба пройти додаткові дослідження: МРТ, УЗД органів ШКТ. Розшифрувати результати може і терапевт, але краще звернутися до гастроентеролога або гепатологу. Якщо стан внутрішніх органів у нормі, а проблема залишається, то слід звернутися до алерголога або імунолога. Можливо, причина наявності слизу при дефекації в дисбактеріозі або непереносимості деяких харчових продуктів.

Важливість правильного харчування при патологіях органів ШКТ

При захворюваннях органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту величезне значення має харчування. Часто на ранніх стадіях захворювання досить просто відкоригувати раціон, і проблема зникне. На більш пізніх стадіях коригування харчування може бути недостатньо – потрібно прийом лікарських засобів.

Велике значення також має відмова від алкоголю. У суспільстві прийнято вважати, що невелика кількість вина або пива не принесе шкоди здоров’ю. Однак при наявності хронічних захворювань навіть крихітна доза може спровокувати погіршення стану.