Відновлення барабанної перетинки: методи, відгуки

Зниження слуху звичайно відбувається на тлі запальних процесів або вікових змін. Іноді подібна симптоматика вказує на проблеми з барабанною перетинкою. Ця тендітна структура схильна до різних ушкоджень. У разі незначних дефектів вона регенерує самостійно. В інших ситуаціях потрібне відновлення барабанної перетинки. За відгуками лікарів, для цього використовується хірургічне втручання або безопераційні методи.

Що являє собою барабанна перетинка?

Барабанна перетинка — це найтонша і непроникна для рідини і повітря мембрана. Вона відділяє зовнішнє вухо від середнього. На неї покладено 2 важливі функції в організмі людини: передача звукових коливань і захист порожнини від проникнення чужорідних речовин.

Структура барабанної перетинки дуже ніжна. Тому вона легко ушкоджується в результаті механічних впливів або патологічних станів. Це призводить до виникнення перфорації — утворення розриву і отвори. Як наслідок, порушується передача звукових коливань, страждає якість слуху. Перфорація небезпечна ще й тим, що через своєрідне отвір в порожнину середнього вуха може проникати патогенна флора, викликаючи різного роду хвороби. Своєчасне відновлення барабанної перетинки дозволяє уникнути перерахованих проблем.

Причини розривів

Розрив мембрани відбувається досить часто, причому не тільки у дорослих, але і у дітей. До порушення цілісності структури можуть призводити наступні фактори:

  • Побутові травми, що виникають при очищенні вушної раковини сторонніми предметами (сірниками, голками, скріпками тощо).
  • Черепно-мозкові травми.
  • Вплив високого тиску (чхання з зажатим носом, удар долонею по вушній раковині, польоти в літаку).
  • Виробничі травми при роботі в барокамері.
  • Хімічні та термічні опіки.
  • Запалення середнього вуха.
  • Вплив навіть одного з перерахованих вище факторів порушує цілісність структури перетинки.

    Ознаки травмування

    Відразу після розриву барабанної перетинки виникає сильний біль всередині вушної раковини. Поступово вона стихає, змінюючись погіршенням якості слуху. Деякі відзначають появу відчуття стороннього предмета і сторонніх шумів. При серйозної травми виникає не тільки сильний больовий синдром, але і запаморочення. Одночасно з цим з слухового отвору можна помітити виділення сукровиці.

    Методи діагностики пошкодження

    При появі симптомів, що вказують на перфорацію барабанної перетинки, необхідно звернутися до лікаря-травматолога або отоларинголога. Після огляду ураженої області проводиться отоскопія. В разі виявлення дефектів мембрани переходять до більш детальної діагностики патології. Вона складається з наступних заходів:

    • стабилография;
    • аудіометрія;
    • вестибулометрия;
    • электрокохлеография;
    • акустична імпедансометрія;
    • камертональное дослідження.

    Комплексна діагностика дозволяє оцінити потенційні пошкодження і приступити до терапії. Вона може носити хірургічний або безопераційний характер.

    Як називаються операції з відновлення барабанної перетинки?

    Залежно від вираженості патологічного процесу виконують такі види втручань:

  • Тимпанопластика. Комплексна процедура, яка призначається для поліпшення звукопроводящих функцій барабанної порожнини.
  • Мірінгопластіка. Основним показанням виступає суха перфорація барабанної перетинки. Втручання передбачає закриття дефекту шляхом використання здорових тканин пацієнта, узятих з інших областей.
  • Протезування. Використовується при вираженому запаленні, яке торкнулося слухові кісточки. Пошкоджені елементи відновлюють з допомогою пластмасових, хрящових або металевих протезів. Додатково здійснюється санація вушниці.
  • Підготовка до операції

    Специфічної підготовки до хірургічного втручання не потрібно, оскільки пацієнт ще на етапі діагностики проходить необхідне обстеження. Однак при наявності запального або інфекційного процесу слід провести лікування. Це може бути антибіотикотерапія, промивання антисептиками або фізіопроцедури. Після одужання слід витримати період в 6 місяців.

    Хірургічне втручання проводять із застосуванням загальної анестезії. Тому для виявлення можливих протипоказань до наркозу потрібно проконсультуватися з анестезіологом, зробити ЕКГ і флюорографію. За тиждень до операції необхідно припинити прийом розріджують кров препаратів і нестероїдних протизапальних засобів.

    Етапи проведення тимпанопластики

    Тимпанопластика — це класичний варіант операції з відновлення барабанної перетинки. Вона проводиться в області безпосередньо середнього вуха та переслідує наступні цілі:

    • усунення запалення;
    • повернення анатомічного положення кісточок;
    • відновлення перетинки.

    В ході втручання лікар робить невеликий розріз за вушною раковиною, бере здорові тканини для заміщення перегородки. Якщо слухові кісточки не представляється можливим відновити, застосовують протезування. На фінальному етапі розріз зашивають, в слуховий прохід лікар встановлює тампон. Втручання триває не більше 2 годин.

    Особливості мирингопластики

    Мірінгопластіка проводиться для відновлення барабанної перетинки і передбачає застосування спеціальних мікроскопічних інструментів. В ході операції лікар спочатку бере зразки тканин для ушивання отвори в заушном просторі. Мембрану піднімають і кілька відсувають, на місце перфорації накладають біологічний матеріал. Його фіксують спеціальними губками. В якості трансплантата можуть бути використані скроневої фасції м’яза.

    Дивіться також:  При промиванні носа вода потрапила в вухо: що робити, як видалити воду з вуха будинку, поради і консультації лікарів

    Через слуховий прохід встановлюють дренажну трубку. У вухо вставляють тампон, змочений в антибактеріальному розчині. Термін загоєння ушкодження становить до 3 тижнів. Рана за вухом, звідки лікар брав матеріал для операції, затягується протягом тижня. Після цього пацієнтові знімають шви.

    В період реабілітації не рекомендується сякатися і чхати, щоб не допустити зміщення мембрани. Саме вухо слід періодично обробляти антисептичними розчинами, перорально необхідно приймати протигрибкові препарати.

    Відновний період

    Після операції з відновлення барабанної перетинки вуха рекомендується протягом перших двох діб дотримуватися спокій. Тому пацієнтів часто залишають у стаціонарі після втручання на 4-5 днів. У цей період важливо утриматися від різких рухів і сморканий щоб уникнути травмування тканин. Втягування повітря може призвести до зміщення і відторгнення клаптя на барабанної перетинки.

    Протягом 7 днів рекомендований прийом антибактеріальних препаратів для попередження інфікування пошкоджених тканин. Для зниження набряклості і профілактики скупчення транссудату застосовують анемізації. Процедура передбачає введення судинозвужувальних крапель в євстахієву трубу.

    Але це не всі обмеження. Протягом наступних 4-5 тижнів важливо обмежити інтенсивні фізичні навантаження, піднімання тягарів, авіаперельоти та плавання. Приймати душ потрібно гранично акуратно, щоб не допустити потрапляння води у вухо. Спати потрібно не менше 8 годин, обмежити споживання солоної їжі. Так організм набагато швидше відновиться.

    Протипоказання до хірургічного втручання

    Приступати до відновлення барабанної перетинки можна при відсутності таких проблем зі здоров’ям:

  • Інфекційні захворювання у стадії загострення.
  • Ниркова/печінкова недостатність.
  • Порушення згортання крові.
  • Цукровий діабет некомпенсованої форми.
  • Розлад прохідності євстахієвої труби.
  • Серцева недостатність.
  • Деякі протипоказання є умовними. У разі їх усунення допускається хірургічне втручання. Наприклад, після отиту відновлення барабанної перетинки можливо через 6 місяців, але за умови відсутності рецидиву та за погодженням з лікарем.

    Можливі ускладнення

    Ускладнення після хірургічного втручання трапляються рідко, але можливі. До найбільш серйозних прийнято відносити параліч м’язів обличчя і розвиток глухоти. Менш небезпечним вважається короткочасне підвищення температури, поява задишки, набряклість в зоні проведення операції. Якщо перераховані симптоми зберігаються протягом декількох днів і супроводжуються виділеннями з вуха, необхідно звернутися до лікаря.

    При лікарських помилках, допущених у ході операції, можливе виникнення вторинної перфорації імпланта, його зміщення. Іноді спостерігається формування рубців в області барабанної перетинки. Подібні ускладнення з’являються, якщо фахівець неправильно вибрав тактику лікування, не взяв до уваги анатомічні особливості внутрішнього вуха, схильність пацієнта до алергій та його вік.

    Безоперационниє методи відновлення

    Відновлення перфорації барабанної перетинки без операції відноситься до альтернативних методів лікування і не належить до доказової медицини. Для усунення дефекту японські вчені запропонували використовувати губку, змочену в спеціальному розчині. Її розмір у діаметрі не перевищує 0,5 див. Розчин являє собою суміш фібробластів тваринного походження, які виробляють еластин і колаген. Вони допомагають процесу росту і відновлення тканин.

    Губку вводять у вухо і фіксують на місці розриву перетинки. Потрапляючи на пошкоджені тканини, виділяється розчин сприяє їх регенерації. Повне відновлення відбувається протягом 2-3 місяців. При цьому сама губка повністю розчиняється. Маніпуляція обов’язково проводиться в амбулаторних умовах. Вона абсолютно безболісна і не вимагає використання анестезії.

    Подібного роду відновлення барабанної перетинки без операції вже сьогодні активно використовується в різних країнах. Дослідження методики проводилися в науковому інституті. У ньому взяло участь 53 пацієнта з перфорацією. У 52 людей терапія дала позитивні результати.

    Відгуки пацієнтів

    Згідно відгуками, операція з відновлення барабанної перетинки — єдиний ефективний метод усунення проблеми. Пацієнти зізнаються, що вже через кілька днів після втручання вони помічають позитивні зміни: зникають проблеми зі слухом, больовий синдром. Процес реабілітації рідко супроводжується ускладненнями, а рана заживає без проблем.

    Єдиний недолік такої процедури — висока вартість. Ціна за операцію з відновлення барабанної перетинки може варіюватися до 50 до 100 тис. рублів. Такий розкид обумовлений переліком надаваних послуг, кваліфікацією лікаря і безпосередньо престижу медичного закладу.