Хронічний хламідіоз у чоловіків: симптоми, причини, лікування і наслідки

Хламідіоз – це небезпечне інфекційне захворювання, лікувати яке необхідно відразу ж після появи перших ознак зараження, тому що воно загрожує виникненням серйозних наслідків і ускладнень.

Про це захворювання, а також про все, що його стосується, можна розповісти багато чого. Але зараз мова піде про хронічному хламідіозі у чоловіків.

Про захворювання

Розглянутий недуга може вразити опорно-рухову, серцево-судинну, зорову і дихальну системи, проте найчастіше – сечостатеву. Урогенітальний хламідіоз виявляється симптомами запальних захворювань, і в хронічну форму переходить досить швидко. Не можна цього допустити, оскільки наслідки досить серйозні. Серед них – безпліддя, висхідні інфекції сечостатевих шляхів, нейрохламидиозы, імпотенція, серцево-судинні захворювання, ураження суглобів і т. д.

Передається інфекція статевим шляхом. Збудник – Chlamydia trachomatis. На жаль, останнім часом випадків зараження стає все більше. Найчастіше хворими виявляються чоловіки у віці від 20 до 40 років, а також активні в сексуальному плані підлітки. Згідно зі статистикою, кожен рік хламідіозом заражається 90 мільйонів чоловік по всьому світу. У групі ризику – особи з ослабленим імунітетом.

Дуже часто хронічний хламідіоз у чоловіків поєднується і з іншими інфекціями. Як правило, це гарднерельоз, молочниця, уреаплазмоз, сифіліс, мікоплазмоз, гонорея та трихомоніаз. Поєднання декількох інфекцій лише ускладнює перебіг захворювання, а це негативно відбивається на тривалості лікування.

Перш ніж розповісти про те, як вилікувати хронічний хламідіоз у чоловіків, слід обмовитися, що збудник може тривалий час перебувати всередині клітин зараженого. Бактерії просто ніяк не проявляють себе в цей період, який може тривати роками. Але якщо захисні сили організму ослабнуть, то вони почнуть активно розмножуватися і прогресувати, що призведе до клінічних проявів хламідіозу.

Однак, як правило, від моменту зараження до виникнення симптомів проходить від 7 до 15 днів (трохи рідше – до одного місяця).

Симптоми

Їх також необхідно перерахувати, раз мова йде про хронічному хламідіозі у чоловіків. Справа в тому, що приблизно у 46% хворих недуга протікає без яких-небудь проявів. Це істотно ускладнює діагностику і лікування, а також підвищує ризик виникнення ускладнень. Але захворювання з безсимптомним перебігом все одно небезпечно. Носій інфекції потенційно небезпечний, так як може заразити свого партнера.

Але в більшості випадків симптоми хронічного хламідіозу у чоловіків проявляються. Можна виділити наступні:

  • Виділення з уретри водянистого або слизово-гнійного характеру. Як правило, з’являються вранці.
  • Печіння і свербіж, з’являються при сечовипусканні. Сама сеча стає трохи каламутною.
  • Почервоніння і набряк сечовивідного отвору.
  • Підвищена до 37-37,6 °C температура тіла.
  • Занепад сил і загальна слабкість.
  • Біль у поперековій і паховій області.

Всі ці симптоми характерні для захворювання, що знаходиться в гострій стадії. При відсутності лікування вони стихають, але це не означає, що недуга відступила. Навпаки, він перейшов у стадію хронічного хламідіозу. У чоловіків симптоми зникають, а на зміну їм приходить ураження сечівника, яке піддається лікуванню набагато складніше недуги гострої форми.

Діагностика

Як визначити наявність захворювання? На це питання також необхідно відповісти, раз мова йде про хронічному хламідіозі у чоловіків.

Діагностику проводять урологи. Однак і до венеролога необхідно записатися, щоб за підсумками обстеження виключити ймовірність зараження іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Що щодо діагностичних заходів? Загальний цитологічний мазок не дає повної картини наявності хламідіозу. Тому зараз проводять ПЛР-діагностику. Даний метод дозволяє виявити в досліджуваному матеріалі збудник навіть у дуже малій кількості. Його точність досягає 95%.

Ще інформативним є метод имунноферментного аналізу. Він допомагає виявити наявність антитіл до збудника. Іноді вдаються до прямої імунофлюоресценції, який передбачає проведення мікроскопії мазків, забарвлених особливим речовиною.

Крім переліченого, для діагностики хронічного хламідіозу у чоловіків, фото якого демонструє малоприємну картину, часто застосовують бактеріологічний посів. Ще лікар може призначити визначення чутливості до антибіотиків.

Як правило, матеріалом для проведення всіх вищезазначених процедур є кров, сперма, сеча, зішкріб клітин, а також виділення із статевих органів.

Підготовка до діагностики

Чоловік, зважившись записатися до уролога на огляд, повинен підготуватися. Ось які правила необхідні для дотримання:

  • За 1-2 дні до прийому потрібно відмовитися від інтимних зв’язків.
  • Потрібно відмовитися від використання яких-небудь спеціальних гігієнічних засобів.
  • Доведеться якомога раніше припинити застосування спреїв, мазей та інших лікарських препаратів.
  • Напередодні огляду, ввечері, треба провести очищення зовнішніх статевих органів. Для цього дозволяється використовувати теплу воду і мило. Вранці нічого робити не потрібно.
  • За 2-3 години до огляду бажано не справляти нужду.

Ускладнення

Про наслідки хронічного хламідіозу у чоловіків необхідно розповісти окремо. Якщо не лікувати це захворювання, то велика ймовірність виникнення таких ускладнень:

  • Простатит. Починає розвиватися внаслідок залучення передміхурової залози в інфекційний процес. Хламідійний простатит супроводжується безліччю неприємних симптомів: болю в прямій кишці, промежини і попереку, незначні виділення з уретри, проблеми з потенцією, утруднене сечовипускання.
  • Уретрит. Супроводжується ураженням сечовипускального каналу. Яскраво вираженими симптомами є часті болісні позиви до сечовипускання, а ще слизово-гнійні виділення. Не можна запускати це захворювання. Це загрожує звуженням сечовипускального каналу.
  • Епідидиміт. Розвивається внаслідок запалення придатка яєчка. Це ускладнення супроводжується сильно підвищеною температурою, почервонінням і набряком мошонки, а також безпосередньо збільшенням придатка.

Всі перераховані урогенітальні захворювання загрожують безпліддям і порушенням сперматогенезу. Крім цього, є ймовірність запалення прямої кишки, легенів, суглобів, нирок, бронхів.

Проте одне із самих серйозних наслідків – це хвороба Рейтера. Вона проявляється в одночасному ураженні суглобових тканин, очей, слизових оболонок і, зрозуміло, урогенітального тракту. Уретрит, кон’юнктивіт, артрит, дизуричні розлади, набряки, дефігурація пальців – це лише мала частина симптомів даного захворювання.

Впоратися з ним складно, лікування триває як мінімум півроку. Можна досягти стійкої ремісії, однак це не виключає ймовірності загострення.

Хламідіоз і репродуктивна функція

Існує безліч причин чоловічого безпліддя. Однак найбільш поширена – це сечостатеві інфекції, що передаються через незахищений акт. На жаль, активну прогресування паразитуючих мікроорганізмів призводить до незворотних змін у складі сперми.

Кажучи науковою мовою, відмічається гіперпродукція полиморфоядерными лейкоцитами сперми активної форми радикалу кисню. Це призводить до пошкодження сперматозоидной мембрани. А це явище, у свою чергу, гнітюче впливає на здатність до запліднення.

Дивіться також:  Як лікувати аденому передміхурової заліза без операції: найбільш ефективні методики та препарати

Важливо також враховувати, що така патологія ще часто призводить до неправильного розвитку плоду.

Особливості терапії

Тепер можна розповісти про лікування хронічного хламідіозу у чоловіків. Відразу необхідно обмовитися, що терапія при даному захворюванні, в якій би формі воно не протікало, передбачає прийом антибіотиків. Їх категорично заборонено підбирати собі самостійно.

Лікар призначає препарати тетрациклінової групи – макроліди та фторхінолони. Але, як правило, курс раціонального лікування хронічного хламідіозу у чоловіків не обмежується одним лише медикаментом. Часто пацієнтові доводиться приймати два препарати з різних груп. Лікар може призначити бактеріофаги, протигрибкові засоби, ферменти, ензими.

У разі необхідності пацієнту призначаються фізіопроцедури. Найбільшою популярністю користуються магнітотерапія, ультразвук і електрофорез.

Тетрациклінові препарати

Про те, як лікувати хронічний хламідіоз у чоловіків, необхідно розповісти в подробицях. Тетрациклінові препарати мають здатність порушувати процес білкового синтезу паразитують клітин, проникаючи у внутрішньоклітинний простір. Їх випускають у формі мазей та таблеток. При хламідіозі використовуються в обох варіантах.

Найвідоміший медикамент – препарат «Тетрациклін» в таблетках. Його призначають, якщо у пацієнта немає патологій печінки і нирок. Курс лікування становить 1-2 тижні. Приймати його необхідно чотири рази на добу по 0,4 р. Мазь зазвичай призначають при хламидийном кон’юнктивіті.

Ефективний і «Метациклин». Він має різнопланової антимікробною активністю. Капсули треба приймати протягом одного тижня. Добова доза дорівнює 600 мг.

Також призначають «Міноціклін». Це медикамент напівсинтетичного походження, який випускається у формі суспензії, капсул та пігулок. Його треба приймати за 40 хвилин кожен день по 200 мг до прийому їжі, також протягом одного тижня.

Але самий ефективний препарат з цієї групи – «Доксициклін». Він випускається у формі порошку (з нього готують розчин, який вводять парентерально) і капсул. Активна речовина знищує більшість штамів збудника. В аптеці препарат можна знайти під назвою «Дорикс», «Вібраміцин», «Юнідокс Солютаб». Приймають одне з цих коштів двічі на добу по 0,1 г протягом 1-2 тижнів.

Розповідаючи про прийнятих в лікуванні хронічного хламідіозу у чоловіків препаратах, треба відзначити, що можуть виявитися побічні ефекти. Найчастіше це головний біль, нудота, гіпертонія, блювання, проблеми з ШКТ, а також підвищена чутливість шкіри до ультрафіолетових променів.

Макроліди

Це ще одна група препаратів, які використовуються в лікуванні хронічного хламідіозу у чоловіків і жінок. Антибіотики даного ряду відрізняються потужним бактеріостатичною дією. Вони бувають напівсинтетичними і природними.

Найчастіше пацієнтам призначають «Еритроміцин». Це ефективний макролід, проте не всі його добре переносять. Вживати його потрібно чотири рази на день по 0,25 г за півтори години до прийому їжі. Курс триває один тиждень. Дозволено доповнити лікування локальним впливом на орган – для цього застосовують мазь з еритроміцином в складі.

Найкраще пацієнти переносять «Спіраміцин» («Ровамицин»). У цього препарату менша токсичність, а ще він накопичується у вогнищі запалення. Його потрібно приймати тричі на добу по 3 млн ОД протягом 10 діб.

Також лікар може призначити «Сумамед» – найкращий азалид з існуючих. Досить одноразового застосування для того, щоб препарат протягом наступних п’яти діб зберігався у вогнищі запалення в максимальній концентрації.

Це засіб здатне знищити навіть бліду трепонем і гонококи. Плюс до всього, ймовірність виникнення побічних ефектів мінімальна. Приймають цей засіб так: один раз дві таблетки по 0,5 г у перший день, а в наступні 5-7 – по одній.

Ще один варіант – «Рокситромицин». Малотоксичний, але високоактивний, з організму виводиться повільно. Пити його потрібно 2 рази в день по 0,15 г, обов’язково за 20 хвилин до їжі. Триває курс лікування 10-14 діб.

Нерідко призначають «Коаліціада» і «Вильпрафен» (двічі в день по 0,5 г, курс 1,5-2 тижні) і «Макропен» (тричі на добу протягом двох тижнів по 0,4 г).

Фторхінолони

Як показали клінічні випробування, медикаменти даної групи по ефективності кілька поступаються горезвісним тетрациклінів та макролідів. Це «Норфлоксацин», «Ломефлоксацин», «Ципрофлоксацин», «Спарфлоксацин», а також «Левофлоксацин». Їх рідко застосовують у лікуванні хламідіозу гострої або хронічної форми.

Однак є препарат, який має відмінні відгуки – це «Офлоксацин» («Таривід»). Він представляє друге покоління фторхінолонів. Його потрібно приймати протягом 7-10 днів один раз на добу. Дозування становить 0,4 р.

З можливих побічних ефектів можна відзначити ниркову недостатність, проблеми зі сном, біль в епігастрії, а ще серцево-судинні порушення. Ліки серйозне, але ефективне. Його використовують навіть в боротьбі з резистентною формою захворювання.

Інші препарати

Вищезазначені медикаменти – це далеко не всі препарати, які допомагають усунути симптоми хронічного хламідіозу у чоловіків. Лікування цієї недуги часто передбачає вживання «Амоксиклаву». Це комбінований антибактеріальний препарат, який чинить дію широкого спектру.

«Амоксиклав» лікар може призначити додатково – в тому випадку, якщо до основного захворювання приєдналася стрептококова інфекція. Однак його заборонено приймати разом з аміноглікозидами.

Ще може бути призначений «Аугментин». Він є повним аналогом сумнозвісної «Амоксиклаву». Діючі речовини ті ж, відрізняється лише виробник і ціна.

Також з метою зміцнення імунної системи пацієнта можуть призначити такі препарати, як «Левамізол» і «Тимоген». Вони значно підвищують захисні сили організму. Ще часто доречно вживання індукторів інтерферону («Циклоферон») та протеолітичних ферментів («Хімотрипсин»).

Прогноз

Раніше було багато сказано про лікування хронічного хламідіозу у чоловіків і наслідки, які тягне за собою ігнорування цієї недуги. Що ж можна сказати про прогнози?

Дуже важливо розпочати терапію відразу ж. І при виявленні у чоловіка хламідіозу необхідно обстежити обох партнерів, навіть при відсутності симптомів. Чому? Тому що якщо один з партнерів, заражених недугою, не почне терапію, то другий, излечившийся, може знову заразитися.

Також дуже важливо через півтора-два місяці після завершення курсу пройти діагностику (застосовуються методи ІФА та ПЛР). Якщо результати аналізів на хламідії будуть негативними, значить, людина здорова.

Ще раз треба обмовитися, що лікувати це захворювання необхідно в гострій стадії. Від хронічного хламідіозу позбутися дуже важко. До того ж він загрожує масою наслідків – починаючи від безпліддя і закінчуючи імпотенцією.