Рецидивуючий бронхіт (за МКХ-10 код – J 20) – повторно розвивається затяжне запалення слизового покриву бронхів, яке повторюється до 3 і більше разів протягом року, однак не призводить до незворотних порушень функціональних властивостей дихальної системи. Недуга в більшості випадків супроводжується субфебрилітетом, грубим вологим кашлем, іноді – свистячим диханням і бронхоспазмом. Діагноз ставиться за даними бронхографії, рентгенографії легенів, ФЗД, алергопроб, бактеріального посіву мокротиння. При рецидивах бронхіту застосовується медикаментозне лікування (бронхолітики, муколітики, антигістамінні препарати) та реабілітаційні заходи (вібраційний масаж, дихальна гімнастика, фізіолікування). У разі необхідності призначаються противірусні та антибактеріальні препарати.

Загальні характеристики патології

Рецидивуючий бронхіт – епізоди бронхіту, неодноразово повторювані (до 3-4 разів) протягом року з тривалістю перебігу до 2-3 тижнів. Протікають вони найчастіше з явищами бронхоспазму, однак утрудненням дихання хвороба може не супроводжуватися. Крім того, виникають зворотні зміни в бронхолегеневій системі. Бронхіт рецидивуючого характеру більше властивий дітям, ніж дорослим пацієнтам. Цим захворюванням найбільш часто страждають діти дошкільного віку. До зрілості у таких пацієнтів вже утворюється хронічний бронхіт, що протікає зі стійкими ушкодженнями структур бронхіальних стінок і періодичними загостреннями.

В якому віці виникає?

Рецидивуючий бронхіт виникає зазвичай на другому році життя, і на частку цього клінічного прояву доводиться до 1/3 всіх респіраторних патологій раннього віку. Найбільша захворюваність відзначається серед дітей у віці 4-6 років, потім поступово зменшується в пре – і пубертатний період.

Симптоми обструкції

Дане захворювання в основному не викликає симптомів обструкції. Буває рецидивуючий бронхіт з обструктивним синдромом, не опосередкований алергенами. Рецидиви захворювання частіше трапляються в холодні періоди, при другому варіанті – у будь-який час року.

Рецидивуючий бронхіт не володіє схильністю до прогресування та виникнення явищ склерозу в легенях і бронхах, однак цей патологічний процес формує сприятливі умови для розвитку бронхіту хронічної форми, гострої пневмонії і бронхіальної астми.

Причини

Очевидний зв’язок цього захворювання з ГРЗ вірусної, хламідійної, мікоплазменної, рідше бактеріальної природи походження (коклюш, туберкульоз). Епізоди бронхіту часто повторюються на тлі гострих вірусних інфекцій (риновіруси, парагрип, РСВ, кір) та пневмонії. Схильність зазначається у часто хворіючих дітей. Причини рецидивуючого обструктивного бронхіту важливо обов’язково з’ясувати.

Пошкодження слизового покриву трахеобронхіального дерева вірусами призводить до дифузного запального процесу, зниження функціональності миготливого епітелію, нейрорегуляторными порушеннями, недостатність мукоциліарного кліренсу, розвитку неспецифічної реактивності бронхів. Вони починають патологічно реагувати на звичні подразники (холодне повітря, різкий запах, фізичне навантаження).

Сприятливі фактори

Істотне значення у формуванні рецидивуючого бронхіту мають сприятливі фактори. Це, в першу чергу, особливості організму дитини – незрілість структур бронхів і імунітету, часті хронічні патології лімфоїдної тканини, алергічна налаштованість, наявність імунодефіцитних станів вад респіраторного тракту (вторинних і вроджених). До розвитку гіперреактивності бронхів призводять алкогольна фетопатия, аспіраційний синдром, куріння матері під час вагітності і під час годування грудьми, проведення ШВЛ. Муковісцидоз і сторонні тіла в дихальних шляхах також супроводжуються ознаками рецидивуючого бронхіту. Повторення бронхіту можуть виникати під впливом негативних кліматичних умов (перепади температури, підвищена вологість), побутового та промислового забруднення повітря.

У 70-80% пацієнтів дитячого віку спостерігається обструктивна форма, яка протікає за відсутності інших бронхолегеневих захворювань. Внаслідок спостерігається при цьому захворюванні вузькості просвіту дихальних каналів у дітей бронхіальна обструкція зумовлена запальними змінами слизового покриву на тлі частих ГРВІ. Наявність у хворого алергії (позитивних шкірних проб, шкірних висипань) і дисплазії сполучної тканин дозволяє віднести таких пацієнтів до групи ризику по обструктивному бронхіту. РСВ-інфекція може порушувати утворення нормальної імунної реакції і формувати атопічний імунну відповідь і сенсибілізації до алергенів повітря. При рецидивуючому бронхіті з обструкцією без алергічних ознак і низькому рівні Ig Е основна маса епізодів обструкції проходять у віці 3-4 років.

Симптоми

При рецидивуючому бронхіті виникають щорічні періодичні загострення, які тривають зазвичай за 2-4 тижні. Симптоми рецидивів, як правило, протікають значно легше, ніж спочатку гостре запалення, і починаються з клінічних ознак ГРВІ. При цьому відзначається незначний підйом температури і деякі катаральні явища: риніт, закладеність носа, біль у горлі, головний біль. Поступово, протягом 3-6 днів, виникає кашель: спочатку болісний сухий, в подальшому вологий і грубий, рідше нападоподібний. При цьому виділяється в’язка слизисто-гнійна мокрота. На протязі усього дня у пацієнта спостерігається кашель, який поступово домінує в клінічній картині патології. Можливе виникнення кашлю при фізичному навантаженні.

Характер дихання

При рецидиві обструктивного бронхіту дихання хворого набуває свистячий характер з вираженими хрипами, а кашель має нав’язливий характер. При уповільненому рецидивуючому бронхіті загострення може протікати досить довго (до 3 місяців) з мізерним виділенням мокротиння і нормальною температурою. В період ремісії пацієнт цілком здоровий.

Діагностика

При постановці діагнозу «Рецидивуючий бронхіт» (за МКХ-10 код – J 20) уточнюється анамнез, виконується рентгенографія, бронхографія, ФЗД, загальний аналіз крові, шкірні алергопроби, посів харкотиння на бактеріальну флору. Для загострення даної патології характерні жорстке дихання, різнокаліберні вологі та сухі хрипи, що мають непостійний характер і локалізацію. Паравертебрально можна визначити вкорочення перкуторного тону з двох сторін, подовження видиху. Під час ремісії спостерігається підвищена кашлевая готовність при незначному переохолодженні, перевтомі і фізичному навантаженні.

Рентгенографія легень при бронхіті рецидивуючого типу демонструє тривале стабільне посилення легеневого рисунка в прикореневих областях, його збереження в період ремісії і поступове повернення до норми.

Бронхоскопія дозволяє оцінити зміни бронхіального дерева та наявність секрету. При рецидиві бронхіту на стінках бронхів утворюється незначні фібринозні відкладення або витягнуті нитки і окремі грудочки слизової мокроти. Видно також дифузні зміни контуру бронхіальних просвітів, найбільш виражені у верхніх зонах головних бронхів. При ФЗД можуть визначатися нечіткі обструктивні порушення оборотного характеру, прихований бронхоспазм, слабка гіперреактивність бронхів.

Що покаже аналіз крові?

У складі периферичної крові може бути виявлено незначне підвищення кількості лейкоцитів, збільшення ШОЕ, при алергічної природи походження рецидвирующего бронхіту – еозинофілія. З метою оцінки чутливості до інфекційних збудників проводяться шкірні проби з бактеріальними (стрептококовими і стафілококових) алергенами. Крім того, показано направлення пацієнта на консультацію до алерголога і пульмонолога. Рецидивуючий гострий бронхіт рекомендується диференціювати від бронхіальної астми, пневмонії, муковісцидозу, туберкульозу, облітеруючого бронхіоліту, наявності в бронхах чужорідного тіла.

Лікування та клінічні рекомендації при даній патології

Лікування рецидивуючого бронхіту здійснюється в амбулаторних умовах з призначенням рясного питного режиму, спокою, вітамінізованого раціону харчування. При симптомах ГРВІ пацієнтам призначаються противірусні медикаменти («Умифеновир», «Ремантадин»), у разі хламидийного або микоплазменного генезу даної форми бронхіту проводиться антибіотикотерапія (макроліди) у комбінації з імуномодуляторами («Тилорон», настоянка ехінацеї, а також деякими протизапалювальними медикаментами («Фенспірид»).

Що ще застосовується в лікуванні рецидивуючого бронхіту у дітей і дорослих?

Проведення інгаляцій

При сильному продуктивному кашлі рекомендовано проведення інгаляцій з лужними розчинами і муколітичними препаратами («Амброксол», «Карбоцистеїн»), УВЧ, вібраційний масаж, лікувальна дихальна гімнастика, постуральний дренаж. В період загострення захворювання при наявності явищ бронхообструкції рекомендується застосування інгаляційних бронхолітиків («Фенотерол», «Сальбутамол»), у важких випадках призначають глюкокортикоїди («Преднізолон», «Дексаметазон») системно або аерозольно. У дітей з алергічними симптомами в анамнезі застосовуються антигістамінні препарати. Рекомендується також проведення інгаляцій за допомогою небулайзера. Лікування рецидивуючого обструктивного бронхіту у дітей має бути комплексним і своєчасним.

Профілактика і прогноз

Людям з таким бронхітом бажано проводити диспансерне спостереження до абсолютного припинення рецидивів протягом 2 років, показано також санаторно-курортне лікування. При рецидивуючій формі бронхіту прогноз відносно сприятливий, оскільки дана патологія у більшості випадків оборотна. Ризик перетворення її на бронхіальну астму або в астматичну форму визначається виникненням бронхоспазму та віком пацієнта. Подібним ускладнень частіше схильні діти. Попередження рецидивів охоплює профілактику вірусних захворювань, ранній початок противірусної терапії, елімінацію алергічних причин, фізичну активність і загартовування, а також своєчасну вакцинацію проти кору, грипу і пневмококової інфекції.

Дітям зі схильністю до запалень бронхів рекомендується уникати переохолоджень, перебування в колективах під час сезонних загострень респіраторних захворювань. Крім цього, обов’язковою профілактикою лікарі вважають нормалізацію способу життя, підвищення якості харчування, помірні фізичні навантаження, профілактичний прийом противірусних ліків. При виникненні перших ознак захворювання або підозри на них рекомендується термінове звернення за медичною допомогою. Ми розглянули клінічні рекомендації при рецидивуючому бронхіті у дітей і дорослих.