Ця процедура є стандартною на огляд у окуліста. Вона потрібна, щоб спеціаліст міг оцінити стан сітківки очного дна, його судин, зорового нерва в оці у пацієнта. Назва процедури – офтальмоскопія очного дна. Для її проведення зазвичай потрібно офтальмоскоп і фундус-камера/лінза.

Незважаючи на уявну простоту, з допомогою такої офтальмоскопії можливо виявити цілий ряд пошкоджень і захворювань зорових структур. Процедура повністю безпечна для пацієнта, безболісна і не викликає неприємних відчуттів. У статті ми докладно познайомимося з самої офтальмоскопией очного дна, показаннями та протипоказаннями до неї, різновидами процедури, її проведенням.

Що це таке?

Почнемо з самого поняття “офтальмоскопія очного дна”. Що це? Так називається неінвазивна діагностика, яка дозволяє провести детальне обстеження очного дна, оцінити прозорість оптичного середовища, стан судин, дисків зорових нервів, а також виявити різні дистрофічні процеси, аномалії розвитку, патологічні зміни, травми сітківки.

Офтальмоскопія очного дна проводиться кількома методами – прямим і непрямим, з звуженим і з розширеними зіницями. Діагностика застосовується не тільки окулістами, але і іншими медичними фахівцями. Адже з її допомогою можна уточнити такі діагнози, як цукровий діабет і гіпертонія, візуально оцінити стан судинної системи пацієнта.

Офтальмоскопія (дослідження очного дна) проводиться протягом 5-10 хвилин. За цей час доктор встигає виявити або виключити наступні патології:

• Глаукома.
• Відшарування сітківки.
• Патології в склоподібному тілі.
• Діабетична ретинопатія та ін.

Вартість офтальмоскопії очного дна в Челябінську та інших містах Росії при цьому невисока. У більшості випадків вона вже входить в ціну огляду у окуліста.

Як проводиться процедура?

Офтальмоскопія – досить нескладна процедура. Доктор направляє промінь світла в око пацієнта – через зіницю на сітківку. Світло може виходити безпосередньо з лампи використовуваного приладу (офтальмоскопа) або ж відбиватися від іншого джерела.

В певному положенні окуліст розглядає важливі відділи очного дна – зону жовтої плями (область найвищої гостроти зору), диск зорового нерва, судини сітківки, периферію. Під час такого обстеження можна помітити помутніння кришталика або склоподібного тіла.

Для більш ретельного проведення огляду необхідний розширений зіницю. Цього досягають штучним шляхом – закапуванням 1% розчину тропікаміду за 15-20 хвилин до діагностичної процедури.

Саме дослідження може займати близько 5 хвилин (в індивідуальних випадках до 15 хвилин). Воно безболісно і безпечно. Однак пацієнт може відчувати невеликий дискомфорт від того, що джерело яскравого світла буде направлений йому прямо в очі. Можливо, після огляду протягом деякого часу перед очима будуть “плавати” яскраві плями. Однак це тимчасовий ефект, який протягом короткого часу самоусувається.

Якщо у пацієнта є алергія на компоненти лікарських препаратів, про це обов’язково потрібно попередити офтальмолога перед закапуванням.

Різновиди діагностики

Розрізняють такі основні види офтальмоскопії очного дна:

• Прямий метод.
• Непрямий метод.
• Офтальмохромоскопия (поєднання прямого і непрямого).

Охарактеризуємо кожен з них детальніше.

Прямий спосіб

При даному дослідженні виходить пряме (неперевернутое) зображення приблизно з 15-кратним збільшенням. Звідси і назви способу.

При прямої офтальмоскопії очного дна доктор максимально наближає офтальмоскоп до ока пацієнта. Сам огляд проводять в умовах неяскравої освітленості окремо для кожного ока. Спеціаліст отримує можливість в таких умовах розгледіти очні структури дещо далі від екватора. При замутненому кришталику діагностику виконати неможливо.

Для процедури використовується, відповідно, прямий офтальмоскоп. Це інструмент, що нагадує собою невеликий ліхтарик. Він забезпечується кількома об’єктивами, які здатні збільшити зображення в 15 разів. Що стосується офтальмологічних оглядів, то такого роду діагностику проводять найчастіше.

В основному, пряма офтальмоскопія призначають у наступних випадках:

• Підозра на патологічні процеси в макулярній області.
• Наявність крововиливів або новоутворень в зоні сітківки ока.

Непрямий спосіб

При проведенні процедури з непрямої методикою виходить перевернуте (непряме) зображення в 2-5-кратному збільшенні. Як проводиться офтальмоскопія очного дна тут? Прилад знаходиться від ока пацієнта на відстані витягнутої руки. Процедуру, навпаки, проводять в умовах яскравого освітлення.

В рамках непрямого методу фахівець може розглянути очні структури аж до периферії сітківки. Огляд можливо проводити і через мутний кришталик.

Для діагностики використовують, відповідно, непрямий офтальмоскоп. Так називається джерело світла, прикріплений до головного дужці. Його доповнює невелика кишенькова лінза. Ці прилади в сукупності забезпечують більш широкий огляд внутрішньої частини ока, ніж при прямому методі. Більш того, огляд очного дна якісніший навіть у тому випадку, коли кришталик замутнений.

Непрямий офтальмоскоп може бути у двох варіаціях – монокулярным і бінокулярний. Прилад використовується для огляду периферії очної сітківки.

Зворотний (непрямий) спосіб показаний при наявності таких порушень:

• Патологічні процеси в периферичних ділянках сітківки.
• Дистрофія тканин сітківки.
• Діагностування ретинопатії у недоношених дітей.

Офтальмохромоскопия

Як проводиться офтальмоскопія очного дна у цьому випадку? Використовують джерело світла не одного, а різних кольорів. Спеціаліст перемикає їх, світло відбивається від очного дна. Така процедура вважається більш високоінформативною, ніж пряма і непряма офтальмоскопія. Зокрема, переключення світлофільтру різних кольорів дозволяє виявити патології, які не видно при звичайному освітленні.

Для офтальмохромоскопии застосовується вже описане вище обладнання. Тільки в даному випадку офтальмоскопы додатково обладнані світлофільтрами, що дозволяють перемикати відтінки світла.

Інші способи проведення обстеження

У певних випадках проводиться офтальмоскопія з використанням щілинної лампи. Це вже носить назву біомікроскопії. Дослідження здійснюється також із застосуванням лінзи Гольдмана (або дзеркальною лінзи).

Огляди з дзеркальною лінзою дозволяють отримати інформацію про стан очного дна від центру до крайніх периферій. З допомогою цієї методики також успішно проводять огляд кута передньої камери ока.

З лінзою Гольдмана офтальмологи вивчають стан периферійних областей сітківки при короткозорості. При такій патології характерна схильність до розвитку периферичної дистрофії сітківки, а також периферичних витреохориоретинальных дистрофій. Подібні огляди найчастіше призначаються вагітним жінкам і пацієнтам перед лазерною корекцією зору.

Показання до процедури

Перерахуємо основні показання до офтальмоскопії очного дна:

• В рамках стандартного огляду у кабінеті в окуліста.
• Підозра на пошкодження зорового нерва.
• Цукровий діабет.
• Злоякісні утворення шкірних покривів, які поширилися і на тканини ока.
• Клінічні симптоми відшарування сітківки.
• Гіпертонія.
• Глаукома.
• Інфекційне ураження сітківки ока.
• Підозра на макулодистрофию.
• Уточнення таких діагнозів, як міопія і гіперметропія.

Варто відзначити, що в рамках профілактики таку діагностичну процедуру повинен проходити кожна людина щонайменше раз на рік. Є і певні групи населення, кому офтальмоскопія очного дна показана частіше, ніж іншим людям:

• Хворі на цукровий діабет.
• Пацієнти з короткозорістю.
• Вагітні жінки.
• Страждають від артеріальної гіпертензії.
• Люди, у яких діагностовані захворювання нирок.

Словом, така діагностика показана всім пацієнтам, стани, хвороби яких чреваті ускладненнями на сітківку ока. З допомогою офтальмоскопії патологічні процеси можливо виявити на ранньому етапі, вчасно призначити адекватне лікування.

Протипоказання

Офтальмоскопія очного дна – це безпечна і безболісна процедура. Тим не менш до її проведення є ряд протипоказань:

• Інфекційні захворювання, що вразили передні відділи ока.
• Запальні процеси, також торкнулися передній відділ ока.
• Патології, хвороби, в число симптомів яких входить світлобоязнь і рясне сльозотеча.
• Патологічний стан, коли спостерігається постійно звужений зіницю.
• Недостатня прозорість оптичних очних середовищ (спостерігається при катаракті).
• Неможливість медикаментозного розширення зіниці (може бути при закритокутовій глаукомі та ряді захворювань, при яких заборонено приймати адреноміметики).

Підготовка до дослідження

Дана діагностична процедура передбачає закапування спеціальних препаратів для штучного розширення зіниці. Це необхідно для того, щоб отримати більш широкий огляд очного дна.

Для пацієнта застосування таких крапель негативно тим, що призводить до нечіткості зору і світлобоязні приблизно на 3-4 години. Тому багато окулісти радять своїм пацієнтам взяти з собою темні окуляри і кого-небудь з супроводжуючих. Або ж повертатися додому на таксі.

Очні краплі для розширення зіниці не приймають у двох випадках: якщо у пацієнта індивідуальна непереносимість компонентів цих препаратів або діагностована глаукома.

Що можна виявити?

За допомогою офтальмоскопії окуліст виявляє наступне:

• При порушенні кровообігу в оці – застійні процеси в зоровому нерві.
• За блідості соска зорового нерва – атрофічні процеси.
• Зміни з боку сітківки можуть говорити про запаленнях, при порушенні кровотоку, аномалії розвитку, дистрофії, факт крововиливи, помутніння, порушення роботи судин.
• Наявність пухлинних утворень на зоні диска зорового нерва або ж на іншій частині сітківки.
• Порушення нормального стану судинної оболонки – дистрофія, склероз, запалення, вади розвитку, пухлинні утворення.
• Вади розвитку самого зорового нерва.

Результати дослідження

Під час процедури офтальмолог оцінює загальний стан очних структур пацієнта. Досліджує стан судин, перевіряє наявність/відсутність крововиливів. Особливо уважно на предмет запальних процесів і крововиливи оглядається сітківка.

Офтальмоскопія на сьогодні є одним з найбільш точних методів. Достовірність такого обстеження оцінюється на 90% і вище. Однак важливо, щоб офтальмоскопія проводив саме досвідчений фахівець.

Офтальмоскопія – нескладне і порівняно швидке дослідження. З його допомогою можна судити про розвиток багатьох серйозних патологій (не тільки офтальмологічних) навіть на ранньому етапі їх розвитку.