Гастродуоденіт, ознаки якого зустрічаються як у дітей, так і дорослих, відноситься до запальних захворювань. Відмітна особливість цієї патології в тому, що вона вражає одночасно слизову дванадцятипалої кишки і шлунка. Причому розвиток хвороби починається саме з останнього. На тлі хвороби розвивається збій вегетативної нервової системи, яка регулює моторику ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У підсумку рухливість гладкої мускулатури зазнає збій, і харчової ком затримується в кишечнику. Недуга може виникнути і у практично здорового індивіда. Після курсового лікування можливі рецидиви. У цьому випадку реєструють хронічну патологію в стадії загострення.

Загальна інформація

Одночасне ураження слизових оболонок початкового відділу тонкої кишки і шлунка носить назву гастродуоденіт, тому він протікає важко і потребує тривалої терапії. На виникнення цієї патології впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Крім того, не останню роль грає і спадковість. Серед психогенних причин, що сприяють його розвитку, виділяють часті стреси і нервозність. Вони справляють негативний вплив на загальний стан травного тракту на всьому його протязі, тобто починаючи з ротової порожнини і закінчуючи актом дефекації. Погрішності в харчуванні, у тому числі вживання неякісних продуктів, їжа всухом’ятку також негативно позначається на ШКТ і є однією з причин розвитку гастродуоденіту.

Інший провокатор – це хелікобактер пілорі, яка потрапивши в організм розмножується в слизових оболонках і порушує їх функції. У підсумку, на ній утворюються виразки і ерозії, а з-за агресивного впливу травного соку, запальний процес посилюється. Гастродуоденіт без ознак атрофії слизової, що це? Так називають деякі види захворювання. На практиці найчастіше зустрічається його хронічна форма, якому передує гостра. А причина такого явища – відсутність або неякісне лікування. Крім того, не є винятком і первинно-хронічний гастродуоденіт. При цьому загострення чергуються з ремісією. Ускладнення, які найчастіше виникають – це панкреатит, ентероколіт, дисбактеріоз, діарея.

Класифікація гастродуоденіту

Залежно від причини він буває:

• екзогенний (первинний);
• ендогенний (вторинний) або супутній.

За гістологічними показниками ураження:

• легкого ступеня;
• помірні;
• важкі;
• з атрофією;
• з шлункової метаплазія.

По локалізації патології:

• хронічний язвенноподобний;
• хронічний гастритоподобный;
• локальний панкреатитоподобный.

За течією:

• гострий;
• хронічний.

За поширеністю:

• локалізований;
• поширений.

Від рівня кислотності:

• в нормі;
• з низькою;
• з високою.

Різновиди хвороби

В залежності від ступеня ураження слизової оболонки, зустрічаються наступні види:

• Поверхневий – гастродуоденіт без ознак, тобто відсутні глибокі пошкодження та ерозії, рівень кислотності в межах норми. Такий вид може бути початковою стадією іншої патології або, як самостійне захворювання. Стінки травних органів товщають, з’являється набряклість, слизові стають червонуватого відтінку – такі зміни відбуваються в процесі розвитку запального процесу.
• Геморагічний – на стінках слизової є кровоточиві ерозії. Постійна втрата крові веде до зниження концентрації гемоглобіну, що провокує загальну слабкість. Можлива блювота.
• Змішаний – головною причиною виникнення такого виду патології вважається хелікобактер. Клінічна картина поєднує в собі ознаки гастродуоденіту різних видів.

• Атрофічний – передраковий стан. Досить поширена форма. Через сильне ураження оболонки, що виробляє слиз, відбувається збій у синтезі соляної кислоти, що призводить до істотного зниження кислотності. Частина ділянок травної системи повністю відмирає.
• Гіпертрофічний – крім потовщення, на стінках виникають нарости і кісти, уражаються глибокі шари слизової оболонки. Ця форма вважається найбільш небезпечною, і при відсутності правильного лікування перероджується в рак.
• Катаральний – різновид гострої патології, провокатором якої є інфекція вірусної природи.
• Ерозивний – гастродуоденіт без ознак атрофії, розвивається стрімко. Стимулюючим фактором виступають будь-які стресові ситуації. При загостренні індивіда турбує печія, запор або пронос, підвищене газоутворення, відрижка. В період ремісії усі симптоми зникають. При адекватної терапії захворювання повністю виліковується.
• Рефлюкс – відбувається закид жовчі і харчового грудки назад в шлунок із-за збою в роботі сфінктера, який знаходиться на межі нижнього відділу шлунка і дванадцятипалої кишки. Такі порушення в деяких випадках провокують некроз тканин. Надалі ці ділянки перероджуються, і розвивається рак.

Клінічна картина

Ознаки гастродуоденіту у дорослих в гострій стадії проявляються кислою відрижкою, нудотою, шлунковими болями, печією, блювотою. Її тривалість кілька тижнів, а далі хвороба переходить у стадію ремісії, при якій симптоми не спостерігаються. Однак у індивіда можлива поява дратівливості, запаморочення, загальної слабкості. Для неповної ремісії характерна наступна картина:

• Диспепсичні явища.
• Болі ниючого характеру.
• На мові білого кольору наліт.
• Після блювання настає деяке полегшення.
• Відчуття тяжкості.
• Дискомфорт після їжі.

Ось такі епізодичні ознаки гастродуоденіту.

Симптоми у дітей схожі з такими у дорослих, але менш виражені. Серед них:

• швидка втомлюваність;
• під очима темні кола;
• в області живота біль переймоподібного характеру;
• підвищене виділення поту;
• дратівливість;
• порушення сну.

Загострення найчастіше трапляються в осінній і весняний періоди.

Які симптоми вказують на захворювання?

Гастродуоденіт відноситься до таких недуг, які слід лікувати швидко, інакше вони стрімко прогресують. Ознаки, які свідчать про патології, проявляються у індивідів по-різному. Вони найбільш помітні в період загострення, коли людину турбують болі по типу спазму і здуття живота. До непрямими ознаками гастродуоденіту відноситься:

• Втрата апетиту – якщо він відсутній протягом тривалого періоду, то необхідно обстеження, яке призначить лікар при зверненні в установу охорони здоров’я.
• Зниження ваги – зустрічається не у кожного хворого. Неконтрольована втрата ваги – це тривожний сигнал, що вимагає лікарської допомоги.
• Слабкість – цей симптом проявляється по мірі прогресування хвороби. Якщо необґрунтована втома або млявість не проходить протягом двох тижнів, то потрібна допомога медиків.

На жаль, на перераховані вище ознаки гастродуоденіту дорослі найчастіше не звертають уваги. Тим не менш непрямі симптоми не лише сигналізують про починаються проблеми зі здоров’ям, але і допомагають запобігти серйозні ускладнення.

Лікування

Залежно від виду патологічного процесу лікар підбирає комплексну терапію при:

Поверхневому – медикаменти, регулюють рівень кислотності, імуномодулятори, лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичне лікування, дієтичне харчування.

Ерозивно – седативні, знеболюючі, вітаміни, антибіотики, цитопротекторы.

У разі важкого гастродуоденіту, його лікування здійснюється в стаціонарних умовах. При гострому стані повне одужання наступає після одного медикаментозного курсу та дотримання дієти. Якщо є неодноразові епізоди хвороби, то необхідно повноцінне лікування і спостереження у лікаря. Для попередження рецидивів рекомендується повністю відмовитися від міцних кавових і будь-яких спиртовмісних, газованих напоїв.

Дієтичне харчування

У лікуванні ознак гастродуоденіту важливе значення має дотримання дієти. У період загострень бажано слідувати нижчепереліченим правил:

• Вся їжа повинна бути теплою. Готують страви на пару, відварюють або тушкують. Їдять невеликими порціями, дотримуючись рівномірних інтервалів між прийомом їжі (не менше трьох годин). Вечеря не пізніше, ніж за дві години до сну.
• Дозволяється пити слабкі чайні напої, будь-які кисломолочні продукти, свіжі фрукти і овочі. У невеликих кількостях допускається вживання вареної ковбаси і сирів.

Заборонені до вживання:

• Продукти з різкими смаками.
• Груба і смажена їжа.
• Шоколад.
• Соління, консерви.
• Гриби.
• Кавові і спиртовмісні напої.

В якості профілактики розвитку ознак гастродуоденіту при наявній формі хронічного гастриту доктора рекомендують дотримуватись розпорядку дня і дотримуватися дієти. Вона грунтується на таких принципах:

Різноманітне меню протягом усього дня.

Прийом їжі не менше чотирьох разів на день.

Виключити харчування в сухом’ятку, переїдання, великі перерви між прийомом їжі.

Дотримуватися вищезазначених принципів харчування рекомендується також і при початкових стадіях хвороби.

Особливості поверхневого гастродуоденіту

При такій формі хвороби уражається тільки поверхневий шар слизової оболонки. Розрізняють кілька типів:

• Еритематозний – це початкова форма захворювання, при якій ознаки поверхневого гастродуоденіту виражені слабо. Головним симптомом є зниження апетиту, дискомфорт після прийому їжі.
• Гострий – загострення попередньої форми.
• Хронічний – виникає при несвоєчасному та неправильному лікуванні.

Часто поверхневий гастродуоденіт переходить на верхні відділи дванадцятипалої кишки, так як відсутня м’язовий сфінктер між кишкою і шлунком.

Ознаки гастродуоденіту залежать від віку, форми та перебігу хвороби:

• Диспептичні явища. Порушення моторики дванадцятипалої кишки і шлунка вважається основним симптомом недуги. Крім того, у індивіда спостерігається нудота, позиви до блювання, печія, здуття живота, тяжкість у шлунку. У деяких випадках присутній гіркота в ротовій порожнині.
• Больовий синдром. Поява його залежить від прийому їжі, нерідко виникають так звані «голодні» болі в ранні ранкові години, а також можуть бути у вечірній час, через два або три години після вечері. У період загострення біль локалізується у лівому підребер’ї.
• Головний біль, стомлюваність, слабкість. Такі ознаки найчастіше характерні для дітей і підлітків. Нерідко до них приєднується підвищене виділення слини, запор або діарея, відсутність апетиту, втрата ваги.

Симптоми патології в гострій стадії турбують протягом трьох місяців. Больовий синдром епізодичний і носить короткочасний характер. При відсутності лікування розвиваються ознаки хронічного гастродуоденіту у дорослих і у дітей. Для це форми характерна циклічність, тобто періоди загострень змінюються тривалими ремісіями.

Причини хронічного гастродуоденіту

Виділяють ендогенні та екзогенні причини, що провокують виникнення недуги. До перших належать:

• Аномалії ШЛУНКОВО-кишкового тракту, серед яких гормональний збій у регуляції травлення, скорочення виділення слизу, необхідної для перетравлення їжі, підвищена кислотність.
• Розлади, що носять ендокринний характер.
• Ураження підшлункової залози та печінки.

Вторинний хронічний гастродуоденіт розвивається на тлі таких патологій, як ниркова недостатність і гастрит в хронічній стадії, гепатит, виразкові ураження дванадцятипалої кишки і шлунка, панкреатит, алергічні або паразитарні хвороби, а також ураження серця і судин.

До екзогенних причин слід віднести:

• інфікування хелікобактер пілорі;
• вживання великої кількості їжі, дуже гарячих, холодних або гострих страв.

Перераховані вище причини провокують підвищення виробництва соляної кислоти, що знижують утворення бікарбонатів у підшлунковій залозі, збою евакуаторної і рухової функції травної трубки.

Крім того, не виключається і спадковий фактор.

Запалення слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки

Ознаки хронічного гастродуоденіту зустрічаються як у дітей, так і дорослих. Клінічна картина виглядає наступним чином:

• розпирання і важкість у шлунку;
• дискомфорт в районі епігастрію, а також больовий синдром, який виникає через годину чи півтори після їжі;
• печія;
• блювання;
• кислотна відрижка;
• проноси чергуються із запорами;
• язик обкладений нальотом жовтувато-коричневого відтінку;
• з ротової порожнини неприємно пахне;
• підвищена пітливість;
• шкірні покриви бліді;
• дратівливість;
• порушення сну;
• запаморочення;
• підвищена стомлюваність;
• болючість при натисканні на область епігастрію.

Період загострення, який може протікати до двох місяців, і ремісії чергуються. Під час рецидиву індивіда турбують болі близько десяти днів. Вони також здатні виникнути раптово. Перший напад захворювання з’являється несподівано і часто на голодний шлунок. При цьому людина відчуває переймоподібні болі у верхній частині живота, до яких приєднується нудота і блювота. У разі неповної ремісії ознаки хронічного гастродуоденіту стихають.

Лікувальні заходи

Лікування хронічної форми досить тривале. Всі хворі зобов’язані дотримуватися спеціальної дієти. Рекомендується включити в раціон каші в протертому вигляді, приготовлені на грибному, м’ясному або овочевому бульйоні, будь-які кисломолочні продукти, вироби з хліба за винятком здоби. Можна свіжовичавлені соки. Їжу готують на пару, тушкують, запікають, відварюють. Їжу приймають до п’яти разів на день маленькими порціями в теплому вигляді.

У гострому періоді протягом восьми днів необхідно витримувати постільний режим. Дієтичне харчування зменшує інтенсивність болю та запалення. Зважаючи на те, що частою причиною інфекції є хелікобактер, то вибирається одна з наведених нижче схем лікування ознак гастродуоденіту:

• «Метронідазол», препарати вісмуту, антибіотик з групи тетрацикліну. Курсове лікування до двох тижнів.
• «Кларитроміцин», «Омепразол», «Метронідазол» – сім днів.
• «Амоксицилін», «Метронідазол», «Омепразол» – від десяти до чотирнадцяти днів.

Якщо спостерігається збільшення кислотності, то показані такі медикаменти, як:

• «Циметидин», «Фамотидин», «Ранітидин».
• «Рабепрозол», «Омепразол», «Езомепразол», «Лансопразол», «Пантопразол».
• «Вісмуту сукральфат».
• Антациди.
• Прокінетики.
• Ферменти.

При загостренні хронічної патології показані наступні фармакологічні групи ліків:

• болезаспокійливі;
• обволікаючі стінки шлунка;
• ферменти;
• антибіотики.

Всім пацієнтам рекомендується бальнеологічне і санаторне лікування в курортній зоні, фізіотерапія, лікувальна фізкультура.

Використання рецептів травників дозволяється тільки після встановлення точного діагнозу і консультації лікаря.

Гастродуоденіт у підлітків: ознаки, лікування

У становленні хвороби основна роль відводиться незбалансованого і нерегулярного харчування, а також інфікування хелікобактер. Крім того, ймовірність його виникнення збільшується при психотравмуючих факторів.

Первинна діагностика утруднена, так як клініка має схожість з симптомами гастриту. Хронічного гастродуодениту практично завжди супроводжує дуоденальна гормональна недостатність. В результаті порушення синтезу гормональних речовин відбувається збій в багатьох органах і системах організму.

Один з найбільш часто зустрічаються ознак гастродуоденіту у дорослих, як і симптом у підлітків – це тупий біль, ниючого характеру. Вона посилюється в нічний час, а крім того дає про себе знати в разі тривалого інтервалу між прийомами їжі. При гастродуоденіті лямблиозной природи в області пупка спостерігаються гострі коліки. Больовий синдром у деяких випадках супроводжується почервонінням обличчя, тахікардією та підвищеним потовиділенням.

На відміну від дітей, підлітків досить часто турбує печія. Нудота і блювотні позиви, що виникають у ранні ранкові години або через певний час після прийому їжі, також вважаються характерними симптомами захворювання і носять тривалий період. При цьому ліки з протиблювотну ефектом не приносять полегшення. Зважаючи на порушення перистальтики виникають проноси і запори. Якщо підліток тривалий проміжок не приймав їжу, то у нього починаються головні болі, їх називають дуоденальні мігрені. Їм супроводжує нудота, запаморочення. При гастродуоденіті у хронічній фазі спостерігається втрата апетиту, часте серцебиття, загальна слабкість, біль в області грудей, сонливість.

Лікувальні заходи зводяться до наступного:

При загостренні ознак гастродуоденіту – на вісім днів постільний режим. Дієтичне харчування. У перші дні хвороби показаний стіл №1, далі – №5.

В період ремісії – повноцінне харчування.

При виявленні хелікобактер пілорі показано медикаменти для усунення інфекції.

При кислотності вище норми призначають ліки з групи H2-блокаторів, «Омепразол» і його похідні.

Лікарські препарати, які нормалізують моторику кишечнику, рекомендують при необхідності.

Фізіотерапевтичне лікування.

Лікувальна фізкультура під керівництвом досвідченого медичного інструктора.

Санаторне лікування на курорті.

Прогноз і профілактика ознак гастродуоденіту

Лікування симптомів у дорослих і дітей має невеликі відмінності, а запобіжні заходи однакові для всіх віків і підлог. Вони полягають у дотриманні здорового способу життя, збалансованого харчування, дотримання режиму, помірних фізичних навантаженнях, повноцінний відпочинок і сон.

Крім того, рекомендується уникати перенапруження, своєчасно лікувати хвороби ШКТ. Вторинна профілактика спрямована на попередження рецидивів, тобто показано регулярне проходження терапевтичних курсів в періоди, які більш імовірні для розвитку загострень (весна, осінь). У цей період слід дотримуватися дієтичного харчування (стіл № 5), пити мінеральну воду, займатися лікувальною фізкультурою, а також пройти курс фізіотерапевтичного лікування, щоб не посилювати наявні ознаки гастродуоденіту. Симптоми у дорослих і дітей здебільшого тривалий час не можуть не турбувати, але тільки за умови якісної терапії. В іншому випадку перебіг хвороби важкий і веде до погіршення якості життя, і негативно впливає на працездатність індивіда.