Антитіла до ВІЛ: опис, способи визначення і розшифровка

Шляхи передачі

Джерелом зараження є людина. Однак носіями хвороби також можуть бути вищі примати. Особливо висока кількість мікроорганізмів мешкає у вологих середовищах організму: крові, спермі і серозному секреті частин матки. Тому шляхи передачі захворювання різноманітні.

Вірус імунодефіциту людини найчастіше передається статевим шляхом, особливо якщо не використовувати засоби індивідуального захисту. При цьому мікроорганізм проникає всередину тіла здорової людини через тріщини і подряпини на слизових оболонках статевих органів. Крім Сніду, незахищені статеві контакти призводять до появи різних ЗПСШ (захворювань, що передаються статевим шляхом).

Інфікування можливе при прямому контакті з кров’ю хворого. Так, передача можлива при використанні власних засобів гігієни: бритв і ножиць, медичного інструментарію, шприців. Крім того, передача може відбутися при ін’єкціях наркотиків у вену і в косметичних салонах при використанні нестерильних інструментів.

Можлива передача від хворої на ВІЛ-інфекцію матері дитині. При цьому під час виношування передача малоймовірна через гематоплацентарного бар’єру. Зараження найчастіше відбувається в момент народження.

Розвиток захворювання

Перебіг захворювання тривалий. В залежності від кількості мікроорганізмів в тілі людини і вражених Т-лімфоцитів ознаки можуть бути не виявлені тривалий період. Навіть якщо імунна система виділяє антитіла до ВІЛ, то симптоматика захворювання найчастіше також не проявляється. Фактично розвиток захворювання поділяють на такі періоди.

Дивіться також: Інгалятор від бронхіту: опис, назви і правила застосування

Інкубаційний період являє собою проміжок часу, який починається з часу інфікування і закінчується, коли у сироватці крові з’являються антитіла і антигени до ВІЛ.

Другий період характеризується первинної симптоматикою. Він починається після появи антигенів до ВІЛ і характеризується дуже високою швидкістю розмноження вірусів у сироватці крові. Кількість частинок, які відповідають на інфекцію, сильно зростає. У цей період можна діагностувати патологічний стан. У більшості хворих при цьому не виявляються симптоми захворювання. Однак може проявлятися гіпертермія, збільшення розмірів лімфовузлів, сильні болі в різних ділянках голови, слабкість м’язів. Можливі больові відчуття при русі і загальне нездужання.

Третього періоду притаманне відсутність симптоматики. Протягом дуже тривалий. У цей період поступово завдається величезної шкоди організму, знижується активність лімфоцитів Т-групи. Кількість патогенних мікроорганізмів в порожнинах тіла і сироватці крові значно зростає. Також період характеризується появою проявів супутніх захворювань, що передаються статевим шляхом. Можуть виникати новоутворення різної природи.

Остання стадія захворювання – синдром набутого імунодефіциту. Цей період супроводжується значною кількістю вторинних захворювань, що передаються статевим шляхом, діагностування яких не є складним. З часом починають хворіти інші системи організму: дихальна, нервова, гуморальна. Це призводить до летального результату.

Сторінка: 1 2 3 4 5 6