Лікування: цікаво знати

Іноді за станом здоров’я обивателі змушені вникнути в те, що називають апендицитом.

З якого боку у людини знаходиться апендикс, багато знають – зазвичай справа; не менш широко відома інформація про можливість атипового будови внутрішніх органів. Відомо, що єдиний спосіб вилікувати хворобу – лягти на операцію. Це багатьох лякає, дуже хочеться позбутися від захворювання, випивши чудодійну таблетку або кілька.

З історії людства відомо, що вперше апендицит намагалися лікувати за часів Авіценни. Саме він діагностував захворювання бухарського правителя і видалив відросток. Достеменно це не відомо, але деякі вважають, що пацієнт вижив, хоча в ті часи ще не знали надійних антибіотиків. Довгі сотні років вчені намагалися вивчати апендицит. Іноді його плутали з м’язовими запаленнями, матковими хворобами. Робилися спроби консервативного лікування промиванням шлунка, клізмами і опіумними настоянками. Як наслідок, хворий помирав, хоча і не в таких болісних муках.

Операція: робити чи ні?

У XIX столітті лікарі вже знали, чи можна померти від апендициту, навчилися асоціювати симптоми хвороби і конкретний орган. Правда, в 1839-му, коли вже склали офіційне опис хвороби, все ще вважали, що операція дає сумнівний результат. Це пояснювалося відсутністю анальгетиків, антибіотиків. Вперше загальне знеболювання стало доступно в 1846-м. З цього моменту оперування перетворюється на менш небезпечну процедуру. Правда, тоді лікарі ще не знали, що потрібно видаляти невеликий відросток, тому розкривали порожнину, вичищали гній з ямки. У 1880-х з’явилася інформації про успішне вилучення запалених ділянок.

У 1886-му Фітц опублікував доповідь, яким став загальноприйнятий і поширений термін «апендицит». Він же дав опис клінічних проявів, а також порекомендував лікування оперування. З цього моменту і по сей день при діагностуванні хвороби оптимальний варіант лікування – операція. Без хірургії раніше рівень смертності оцінювався в 67 %. У нашій країні вперше оперування провів Троянів у 1890-му в Санкт-Петербурзі.