Виникнення целюліту – поширене явище серед жінок. Схильність до розвитку захворювання серед дівчат обумовлена генетичною схильністю деяких індивідів до збоїв гормонального фону. На початкових етапах неприємність викликає лише естетичний дискомфорт. Набряковий і фіброзний целюліт змушує відчувати неприємні відчуття на фізичному рівні. Ігнорування проблеми може спровокувати широкий ряд негативних наслідків. Відсутність якісної терапії веде до формування ділянок обвислій, непривабливою шкіри і розвитку больових відчуттів в кінцівках. Давайте ж розглянемо опис фіброзного целюліту і лікування.

Причини

На поточний момент дослідникам не вдалося точно визначити фактори, які викликають розвиток фіброзного целюліту. Згідно з припущеннями лікарів, виникнення неприємності пов’язано зі збоями в роботі лімфатичної системи організму. Застійні процеси в тканинах ведуть до перетворення підшкірних жирових відкладень в щільні структури. Подібне спостерігається серед дівчат, які ведуть малорухливий спосіб життя, вживають нездорову їжу.

В окремих випадках фіброзний целюліт виникає внаслідок гормонального дисбалансу. Порушення часто пов’язано з безконтрольним прийомом медикаментів, віковими змінами в організмі. Збої у виробленні гормонів також відзначаються в результаті затяжних депресивних станів, пристрасті до алкоголю, недотримання здорового режиму сну і неспання.

Клінічна картина

Як виглядає фіброзний целюліт в гістології? Серед характерних проявів захворювання медики відзначають наступне:

Поява на окремих ділянках сідниць і стегон вогнищ нерівномірного розподілу підшкірного жиру. Проблемні області чітко вирізняються на фоні оточуючих тканин.

Розвиток больового синдрому в результаті торкання і натискання на фіброзні області. Неприємність дає про себе знати через защемлення нервових закінчень і кровоносних судин розрослася, ущільненої жировою тканиною.

Шкіра втрачає колишню еластичність. Пощипування епідермісу веде до повільного розгладженню місцевих тканин.

Уражені фіброзним целюлітом зони набувають блідий, кілька синюшний відтінок. Проблема має місце на тлі порушення місцевого кровотоку.

Нерідко наслідком виникнення неприємності стає розвиток фурункульозу. Сальні залози страждають від порушення секреції. Підсумком стає створення сприятливого середовища для розмноження патогенних бактерій і виникнення гнійників.

Зазвичай при фіброзному целюліті зазначені прояви дають про себе знати поступово. Спочатку відзначається істотна в’ялість шкіри. Потім приєднуються інші симптоми.

Діагностика

Ступінь розвитку целюліту у фіброзній формі оцінюють шляхом вимірювання товщини підшкірної жирової прошарку. У цих цілях лікарі використовують дані щодо співвідношення зросту, індексу маси та обсягів тіла. Метод поєднують з установкою на тіло електродів. Виходячи з опору струму, який проходить через тіло, діагности отримують інформацію про будову тканин в обстежуваній зоні.

Зібрати дані про товщину жирового прошарку в проблемній області дає можливість виконання комп’ютерної томографії. Ультразвукове дослідження сприяє визначенню стану судин, виявлення порушень циркуляції рідин у підшкірних структурах і жировій клітковині.

Найбільш точним методом діагностики при підозрах на фіброзний целюліт виступає гістологічне дослідження. Процедура полягає в паркані зразка жирової тканини на глибині 3-4 мм. Отриманий матеріал піддається різного роду проб на виявлення патологічних змін.

Дотримання специфічного раціону

У разі розвитку фіброзного целюліту визначальну роль відіграє збалансоване харчування. Щоб зменшити підшкірну жирову прошарок, слід обмежити себе у вживанні продуктів, які виступають джерелами «швидкої» енергії.

Особливе значення має дотримання таких принципів:

• поглинання не менше півтора літрів чистої води на добу;
• вживання низькокалорійної їжі 4-5 разів на день малими порціями;
• організація сніданків на основі страв, які містять велику кількість клітковини (пісні каші, свіжі фрукти і овочі);
• невеликі перекуси знежиреним сиром між основними прийомами їжі;
• подача до столу на обід пісної риби, курячого філе, іншого дієтичного м’яса у відвареному вигляді з невеликою кількістю гарніру;
• вживання на вечерю за 2-3 години до відходу до сну тушкованих овочів.

Гірчичні обгортання

Дієвим засобом від фіброзного целюліту виступає обгортання з використанням гірчиці. Виконання процедури відрізняється простотою. Беруть пару столових ложок порошку гірчиці. Речовина з’єднують з аналогічною кількістю горілки або іншого міцного спиртного. Інгредієнти перемішують до однорідної консистенції. Склад наносять рівномірним шаром на проблемні ділянки шкіри. Оброблену зону обгортають харчової поліетиленовою плівкою. Поверх накладають теплу вовняну тканину. Засіб утримують на шкірі протягом 15-20 хвилин. На завершення складу змивають проточною водою.

Ультразвукова терапія

Дієвим методом лікування фіброзного целюліту виступає вплив на проблемні області ультразвуком. На цільові ділянки поміщають елементи, які випромінюють низькочастотні хвилі. В цілях досягнення підвищеної ефективності терапії шкіру попередньо обробляють антицелюлітними кремами. Завдяки ультразвуку досягається посилений лікувальний ефект. Оскільки кошти, здатні руйнувати жирові відкладення, краще проникають у глибинні шари підшкірних тканин.

Під впливом хвиль низької частоти відбувається тертя жирових клітин. Руйнуються перегородки місцевих тканин. Відбувається стимуляція обмінних процесів. Регулярне виконання процедури забезпечує якісне усунення фіброзних проявів.

Лімфодренажний масаж

Зруйнувати структури целюліту фіброзного типу дозволяє виконання масажу вакуумним апаратом. Процедура відома під визначенням лімфодренаж. Руху пристосуванням по поверхні проблемних ділянок здійснюють від периферії до центру. Завдяки такому впливу руйнуються жирові клітини. Активізуються процеси, відповідальні за виведення шлаків з організму. Підвищується тонус мускулатури в проблемній області. Тканини звільняються від накопичених токсинів.

Ліпосакція

Ліпосакція являє собою кардинальне рішення для боротьби з целюлітом в запущеній формі. Процедуру виконують у випадках, коли інші методики виявляються нерезультативними. Суть терапії полягає у виконанні хірургічних надрізів в цільових зонах з наступним відкачуванням підшкірного жиру спеціальними апаратами.

Метод відрізняється ефективністю. Однак ліпосакція має кілька мінусів. В ході дії відбуваються численні розриви судинної сітки. Страждають нервові закінчення. На пошкоджених ділянках утворюються гематоми. Протягом тривалого часу після проведення операції спостерігається зниження чутливості шкірних покривів. Ще один очевидний недолік – чимала вартість виконання терапії.