Способи лікування патології

Фиброаденоз молочної залози, як правило, піддається консервативної терапії.

Для боротьби з цим захворюванням використовуються гормональні медикаменти («Жанін», «Дюфастон», «Даназол»). При наявності великих новоутворень або високий ризик розвитку ракової патології виконується хірургічне втручання.

Діагностичні заходи

Як визначити фіброзно-кістозну мастопатію? Для цього використовуються наступні методи дослідження:

Огляд і пальпація тканин молочних залоз та лімфатичних вузлів в області пахв, шиї, ключиць.

Мамографія. Це діагностичне захід необхідно регулярно проходити всім представницям слабкої статі після 40 років.

Лабораторні аналізи крові (біохімічний, загальний, онкомаркери та гормональний статус).

Ультразвукова ехографія молочних залоз.

При наявності кіст, вузлів – пункція і дослідження їх вмісту.

Методи терапії

Тактика лікування підбирається в індивідуальному порядку. Фахівці враховують стан організму конкретної пацієнтки, результати діагностичних заходів (ультразвукового обстеження, біопсії, лабораторних аналізів крові), а також супутні патології. Деяким жінкам потрібні додаткові консультації лікарів (терапевта, гінеколога, невролога, ендокринолога). При наявності показань призначається операція з видалення новоутворення. Потім пухлина відправляють на гістологію.

Проте в багатьох випадках можна обійтися без хірургічного втручання. Як лікувати фіброзно-кістозну мастопатію молочних залоз консервативними методами? Для цього використовується декілька типів препаратів:

Седативні засоби.

Нестероїдні медикаменти з протизапальною дією.

Гормони.

Імуномодулюючі засоби.

Ферменти.

Біодобавки, вітамінні комплекси.

Лікування гормональними препаратами займає досить багато часу. Його мінімальна тривалість становить три місяці. Однак гестагенні препарати допомагають уникнути оперативного втручання 70 % пацієнток. Терапія сприяє стабілізації гормонального фону жінки. Таке лікування здійснюють під динамічним контролем УЗД.

Необхідно пам’ятати, що застосовувати будь-які медикаменти слід тільки за призначенням лікаря. Самостійний підбір терапії тільки погіршує ситуацію.