Гиперпневматоз кишечника (пневматоз) – патологічний процес, який характеризується формуванням повітряних кіст у кишковій стінці. Хвороба проявляється переймоподібними розлитими болем і відчуттям розпирання в животі. При цьому виникають часті розлади стільця, відрижка, нудота, блювота. Комплекс діагностичних заходів включає в себе консультацію гастроентеролога, проведення оглядового рентгена черевної порожнини, колоноскопії, ірігоскопії.

В залежності від того, які симптоми при такому стані переважають, при гиперпневматозе призначаються вітрогінні, проносні, спазмолітичні або протидіарейні медикаментозні засоби, дієтичне харчування з обмеженим вживанням продуктів, які викликають надмірне газоутворення.

Загальні відомості про захворювання

Гиперпневматоз кишечника – досить рідкісне захворювання травної системи, при якому гази проникають з порожнини кишечника у товщу його стінок і утворюють в них є повітряні порожнини. В більшості випадків цей патологічний процес локалізується в субсерозном або підслизовому шарі тонкої або товстої кишки. Захворювання може виникати у людей всіх вікових груп, проте переважно зустрічається у літніх людей і немовлят зважаючи частих порушень роботи травної системи і зниженої фізичної активності.

Розміри повітряних кіст в діаметрі варіюються від 0,5 до 5 см. По поширеності процесу гиперпневматоз поділяють на дифузний і обмежений, який зачіпає тільки одну область кишечника. Дифузна форма характеризується рівномірністю розповсюдження патологічних формувань по всій протяжності кишкового тракту.

Часті питання пацієнтів: «Буває гиперпневматоз кишечника без структурних змін?», «Як лікувати недугу?». Хвороби ніколи не проходить без структурних змін, оскільки повітряні кісти порушують будову стінок кишок, після чого можуть розвиватися більш серйозні органічні ураження.

Причини виникнення

Дане захворювання рідко виступає самостійною патологією. Воно найчастіше розвивається на тлі первинного ураження органів травного тракту. Основною причиною виникнення гиперпневматоза кишечнику служить надмірне утворення і тривале знаходження в ньому газів, що спостерігається внаслідок наступних патологічних станів:

Пухлини ШКТ. В результаті розвитку доброякісних і злоякісних новоутворень в кишечнику виникає закупорка або звуження його просвіту, що сприяє розвитку кишкової непрохідності, надмірного скупчення газів і проникненню всередину кишкових стінок.

Різні кишкові інфекції. При важкому інфекційному ураженні кишечника (холера, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз) надмірне газоутворення є результатом процесу бродіння і формування газоподібних речовин хвороботворними мікроорганізмами.

Інші захворювання травної системи. Ними можуть виступати атонія, патології кишечника запального генезу (ентероколіт, коліт, хвороба Крона), наявність спайкового процесу, зокрема між петлями кишечника, що сприяє порушенню утилізації газу і розвитку гиперпневматоза.

Нездоровий спосіб життя. Часті нервові розлади, адинамія, вживання надмірної кількості продуктів, що провокують надмірне газоутворення (хліб, капуста, бобові та ін), можуть призводити до порушень процесів травлення, виникненню метеоризму і формування в кишковій стінці повітряних порожнин.

Патогенез

Механізм утворення повітряних кіст в кишечнику на сьогоднішній день до кінця не вивчений, однак існує три основні теорії розвитку гиперпневматоза кишечника: інфекційна, легенева і механічна.

Відповідно до легеневої теорією, пневматоз виникає в результаті хронічних патологій легень (ХОЗЛ, бронхіальна астма). Внаслідок постійного тривалого кашлю відбуваються мікроскопічні надриви альвеол, розвивається пневмомедиастинум, який сприяє поширенню повітря в заочеревинному просторі. Звідти вільний газ починає дифундувати в кишкову стінку і накопичуватися під серозними оболонками.

Згідно інфекційної теорії походження даного захворювання, гази, які виділяються бактеріями, проникає в запалені стінки кишки і починають зливатися з формуванням великих бульбашок.

У сфері гастроентерології найбільше визнання заслужила механічна теорія розвитку вираженого гиперпневматоза кишечника. Згідно цієї концепції, повітряні кісти в кишечнику виникають внаслідок первинної патології травної системи (ентероколіт, пухлина, стеноз), а також в результаті вроджених дефектів лімфатичних і кровоносних судин кишечника. На тлі хвороб ШКТ відбувається регулярна травматизація і поступове стоншування внутрішнього покриву кишки. Газ під дією внутрикишечного тиску проникає через мікродефекти, після чого в підслизові лімфатичні судини, а далі вже поширюється за допомогою перистальтики по подслизистому шару кишечника.

Зсередини повітряні кісти вистелені шаром епітеліальних клітин. Вони можуть містити різні гази: кисень, азот, водень, двоокис вуглецю, аргон і т. д.

Гиперпневматоз кишечника у дитини

У більшості випадків пневматоз у дітей з’являється при розвитку інфекційних патологій. Дещо рідше – в результаті кишкової непрохідності, яка утворюється на тлі пухлин в кишечнику і після оперативних втручань. Крім того, у дітей ця хвороба може бути викликана відсутністю фізичної активності. У дитячому віці у дітей спостерігається недостатня зрілість травної системи, внаслідок чого у них часто спостерігається метеоризм. Гиперпневматоз кишечника у дитини вкрай негативно відбивається на моторних функції. При надмірному формуванні газів у дитини лікування проводиться за допомогою газоподавляющих коштів і тривалих курсів масажу.

Дитячий організм має властивість стрімко відновлюватися завдяки швидкості процесів регенерації клітин. При своєчасній діагностиці даного захворювання можливе абсолютне одужання без переходу в хронічну форму.

Клінічна картина даного патологічного процесу

Симптоми гиперпневматоза кишечника залежать від кількості газових порожнин і ступеня поширення. Хворі найчастіше пред’являють скарги на постійне відчуття дискомфорту і надмірної важкості в животі, порушене відходження газів (метеоризм). Крім того, часто виникають періодичні абдомінальні переймоподібні болі, що не мають чіткої локалізації.

Формування в кишечнику повітряних кіст призводить до гальмування процесів перистальтики і розвитку запорів. Тривала відсутність стільця змінюється проносом, при якому в калових масах спостерігаються домішки слизу. У пацієнта виникає відрижка з неприємним запахом, блювання, нудота. Дифузне поширення захворювання призводить до суттєвого погіршення загального стану хворого відмічається блідість шкірного покриву, наростаюча слабкість, зниження артеріального тиску, компенсаторно збільшується частота скорочень серця.

Що це таке гиперпневматоз кишечника, важливо з’ясувати заздалегідь. Своєчасне лікування допоможе уникнути важких ускладнень.

Можливі ускладнення

Підвищення внутрикишечного тиску при гиперпневматозе сприяє зміні форм кишкових петель з формуванням інвагінації або завороту. Зростання кількості бульбашок або їх розмірів сприяє розвитку часткової або повної закупорки просвіту кишечника з формуванням обтураційної кишкової непрохідності. Дане патологічний стан часто супроводжується вираженою інтоксикацією організму, що може призводити до розвитку інфекційно-токсичного шоку і настанню летального результату.

Розростання повітряних порожнин сприяє розвитку кишкових спайок. Надмірний тиск на стінку кишки провокує порушення процесів її харчування, виникнення ішемії, а згодом і некрозу.

Омертвіння окремих ділянок кишечника і надлишковий тиск газів викликає розриви кишкових стінок, проникнення в черевну порожнину вмісту кишки. В цьому випадку розвивається перитоніт, при якому необхідно проведення екстрених заходів. При їх відсутності або несвоєчасному проведенні у пацієнта розвивається сепсис.

Діагностичні процедури

Через відсутність вираженої специфічної симптоматики у разі розвитку обмеженого гиперпневматоза кишечника діагностика захворювання досить скрутна. При виникненні сильного больового синдрому, порушення процесу травлення хворим слід отримати консультацію гастроентеролога. Спеціаліст при цьому здійснює комплексний огляд, вивчає супутні патології та анамнез захворювання, звертає особливу увагу на патології травного тракту. У певних випадках під час глибокої пальпації живота лікареві вдається промацати невеликі округлі формування, вервечкою йдуть по протягу кишкового тракту, і нагадують грона винограду. УЗД черевної порожнини при гиперпневматозе може бути неінформативним.

З метою адекватної постановки діагнозу може бути призначено проведення наступних діагностичних досліджень:

Оглядовий рентген черевної порожнини. Ця процедура дозволяє визначити наявність на стінках кишечника газових бульбашок різних розмірів, розташованих ланцюжком. Для хвороби характерна наявність кільцеподібних подвійних тіней в роздутих петлях кишечника.

Колоноскопія. Дане ендоскопічне дослідження допомагає візуалізувати газові бульбашки, оцінювати стан слизового покриву органу і масштаби його поразки. При необхідності лікарем-эндоскопистом проводиться біопсія ділянки кишки для проведення гістологічного дослідження. Диференціальна діагностика гиперпневматоза повинна проводитися з неспецифічний коліт, дивертикулами, пневмоперитонеумом і дупликатурой кишечника. При повній обтурації виключається кишкова непрохідність іншої природи походження.

Іригоскопія. За допомогою даної діагностичної методики визначається присутність надлишкового газу в збільшених петлях товстої кишки у формі декількох розташованих поблизу округлих тіней, які розділені стінкою. В процесі проведення дослідження можна також виявити ділянки звуження кишечника, наявність патологічних новоутворень, виразка кишкової трубки.

Тепер зрозуміло, що це таке – гиперпневматоз кишечника.

Лікування

З урахуванням того, що даний патологічний процес розвивається вдруге, у супроводі інших захворювань травних органів, в першу чергу, необхідно усунути первісну причину хвороби. Терапевтична тактика усунення гиперпневматоза спрямована на купірування здуття живота і стабілізацію виходу газів з кишечника природним шляхом. У відповідності з тим, що після проведення резекції ураженої ділянки часто виникають рецидиви захворювання, оперативне видалення бульбашок використовується вкрай рідко. Лікування гиперпневматоза кишечника здійснюється, як правило, за такими напрямами:

Прийом медикаментозних засобів, яка включає призначення ліків на основі симетикона і фенхелю, усувають симптоматику метеоризму. При больовому синдромі і спазмах у животі застосовуються спазмолітики, при запорах – проносні медикаменти, при розвитку діареї – протидіарейні препарати. Якщо у пацієнта спостерігається уповільнення перистальтики, призначаються прокінетики. При інфекційній природі розвитку патологічного процесу може знадобитися використання антибактеріальних засобів терапії.

Дієта при гиперпневматозе кишечника. Грамотно розроблений раціон повинен включати в себе тільки нежирну, свіжу їжу. Рекомендується вживати різні каші, супи, пісні види риби та птиці. Серед напоїв перевагу слід віддати морсам, киселю, некрепкому чаю. Страви рекомендується вживати невеликими кількостями, 4-5 разів на добу в вареному, свіжому або тушкованому вигляді. Крім того, слід виключити із свого раціону продукти, що провокують надмірне газоутворення: помідори, боби, капусту, копчену і смажену їжу, яблука, консерви, хлібобулочні вироби, солодку випічку, газовані напої. Відмовитися необхідно також від вживання алкогольних напоїв.

Гіпербарична оксигенація

Додатковою методикою лікування гиперпневматоза виступає гіпербарична оксигенація (ГБО). Внаслідок активного насичення крові киснем знижується загальний тиск газів венозної крові, що в деяких випадках сприяє розсмоктуванню повітряних бульбашок. Оперативні терапевтичні методики застосовують виключно при виникненні ускладнень даної патології (кишкова непрохідність, інвагінація кишечника, перитоніт та ін).

Профілактика і прогноз

При своєчасному усуненні первинного патологічного процесу, який спровокував виникнення гиперпневматоза ШКТ, а також при дотриманні дієти і проведення всіх необхідних лікувальних заходів, прогноз для пацієнтів зазвичай сприятливий. Формування множинних або великих газових кіст збільшує ймовірність розвитку серйозних ускладнень (непрохідність кишечнику, перитоніт) і суттєво погіршує прогноз захворювання.

Профілактика гиперпневматоза кишки передбачає проведення своєчасної діагностики і лікування хвороб ШЛУНКОВО-кишкового тракту, вживання якісної та свіжої їжі. При наявності хронічних форм патології травної системи рекомендується планово і регулярно проводити УЗД черевної порожнини.

Особливості харчування

Правильне харчування допомагає значно полегшити стан, нормалізувати відходження газів і стілець, а також служить профілактикою ускладнень захворювання. Воно передбачає:

Виняток їжі, що підсилює бродіння і газоутворення в кишечнику (виноград, банани, солодкі яблука, редиску, бобові, ріпа, капуста, хліб і випічка, молоко, часник, огірки, цибуля, овес, гриби, турнепс, напої з газом, родзинки).

Включення таких продуктів: пшеничний хліб (підсушений), нежирне м’ясо (варене), морква, зелень, кабачки, гарбуз, кисломолочні продукти, буряк, зелений чай, крупи (крім перлової і пшоняної), свіжовичавлені соки, чорнослив, абрикоси, гранати.

Шестиразове харчування. Під час загострення основу харчування складають пюреобразні страви, які не мають механічного подразнення на кишечник.

Паровий та відвареної способи приготування страв. Вживання овочів також рекомендується у відвареному вигляді.

При переважанні диареита – продукти, багаті таніном і знижують моторику (компоти, чай, настої з чорниці, айви, граната, черемхи), в’язкі страви (супи-пюре, киселі, протерті каші).

При переважанні закрепів – відварений буряк, чорнослив, запечені фрукти, цільнозернові крупи.

Ми розглянули, що це таке – гиперпневматоз кишечника. Лікування даної патології, профілактика і діагностика також докладно описані.