Патогенез

Механізм утворення повітряних кіст в кишечнику на сьогоднішній день до кінця не вивчений, однак існує три основні теорії розвитку гиперпневматоза кишечника: інфекційна, легенева і механічна.

Відповідно до легеневої теорією, пневматоз виникає в результаті хронічних патологій легень (ХОЗЛ, бронхіальна астма). Внаслідок постійного тривалого кашлю відбуваються мікроскопічні надриви альвеол, розвивається пневмомедиастинум, який сприяє поширенню повітря в заочеревинному просторі. Звідти вільний газ починає дифундувати в кишкову стінку і накопичуватися під серозними оболонками.

Згідно інфекційної теорії походження даного захворювання, гази, які виділяються бактеріями, проникає в запалені стінки кишки і починають зливатися з формуванням великих бульбашок.

У сфері гастроентерології найбільше визнання заслужила механічна теорія розвитку вираженого гиперпневматоза кишечника. Згідно цієї концепції, повітряні кісти в кишечнику виникають внаслідок первинної патології травної системи (ентероколіт, пухлина, стеноз), а також в результаті вроджених дефектів лімфатичних і кровоносних судин кишечника. На тлі хвороб ШКТ відбувається регулярна травматизація і поступове стоншування внутрішнього покриву кишки. Газ під дією внутрикишечного тиску проникає через мікродефекти, після чого в підслизові лімфатичні судини, а далі вже поширюється за допомогою перистальтики по подслизистому шару кишечника.

Зсередини повітряні кісти вистелені шаром епітеліальних клітин. Вони можуть містити різні гази: кисень, азот, водень, двоокис вуглецю, аргон і т. д.