У статті розглянемо, як відрізнити гайморит від нежитю.

Кожен рік період міжсезоння підносить людям такі незручності, як застуди та ГРВІ. Постійне чхання, закладеність носа, температура – лише мала частина ймовірних неприємностей. Але іноді буває так, що лихоманка минає, голова перестає боліти, кашель зникає, а ніс залишається закладеним. Відразу виникає думка про можливе ускладнення. У цьому випадку необхідно знати, як відрізнити гайморит від нежитю.

Основні відмінності

Явним і ключовою ознакою розвитку запального процесу в придаткових гайморових пазухах є сильна біль. Звичайний риніт не супроводжується хворобливістю, тільки у випадку травмування носа або пошкодження слизових оболонок.

Розберемося, як відрізнити гайморит від нежитю у підлітка, дитини та дорослого.

Виникнення хворобливості – своєрідний індикатор процесу запалення: чим активніше запалення, тим сильніше буде виражена біль. Поширюються больові відчуття верхньощелепні пазухи, локалізуються в скроневій області, в деяких випадках – в потиличній і лобовій, віддають в зуби. Досить часто визначити наявність гаймориту або простого риніту можна, подивившись на очі пацієнта – вони починають сльозитися і сильно реагувати на світло. При цьому спостерігається почервоніння та набрякання повік, виникнення синюшним кіл. З розвитком захворювання починає набрякати обличчя, болючість посилюється, людина не може нахиляти голову вперед, не відчуваючи тиск в пазухах.

Як відрізнити гайморит від нежитю, цікаво багатьом.

Другим відмітним ознакою гаймориту є наявність гарячкового стану. Якщо температура піднімається вище ніж 38 градусів після початку періоду одужання, варто виявити занепокоєння щодо свого здоров’я. Якщо після нормалізації стану настає раптове погіршення стану, то це є вірною ознакою розвитку ускладнення. При підвищенні температури до відміток 39-40 градусів можна припустити, що на зміну катаральній стадії прийшов гнійний гайморит. Нежить, в свою чергу, досить часто протікає взагалі без лихоманки і викликає підвищення температури лише на деякий час і незначно.

Як відрізнити алергічний нежить від гаймориту? Третьою ознакою є поява носових виділень. Якщо у пацієнта нежить, в тому числі і алергічний, то з носа виділяється білуватий або прозорий, переважно рідкий ексудат, труднощів з высмаркиванием не відзначається. У деяких випадках картина зовсім протилежна: дихання сильно ускладнюється через закупорки обох носових ходів. Якщо гайморит розвивається, то ексудат набуває жовтий або зеленуватий відтінок, це свідчить про гнійному запаленні.

Як відрізнити гайморит від нежиті у дітей, повинен знати кожен батько.

Варто відзначити, що поява зеленої слизу з носа не завжди говорить про бактеріальному походження інфекції, таке явище може спостерігатися при нестачі рідини і висиханні слизу. Якщо ж зеленуватий ексудат з носа супроводжується температурою і болем, можна припустити розвиток бактеріального гаймориту.

Причини розвитку ускладнення у вигляді гаймориту

У більшості випадків розвиток гаймориту провокує сам пацієнт. Повне або часткове недотримання лікарських призначень та рекомендацій, а також спроби самостійного лікування – сприятливий грунт для активізації бактеріальних агентів.

Ускладнення у вигляді гаймориту розвивається під впливом наступних факторів:

Недотримання лікарських призначень.

Використання сумнівних методів народної медицини.

Сухість і спека в житловому чи робочому приміщенні, що сильно прискорює процес висихання слизового ексудату.

Вживання недостатньої кількості рідини, що викликає пересихання слизових оболонок.

Тепловий вплив на носові пазухи в період загострення хвороби.

Використання назальних системних антибіотичних препаратів.

Нераціональне використання препаратів антибактеріальної терапії.

Наявність аномалій в анатомічних структурах пазух.

Зубний карієс на верхній щелепі.

Аденоїди (зокрема у дітей).

Присутність в носовій порожнині кістозних утворень і поліпів.

Зазначені фактори – кожен сам по собі або в сукупності можуть спровокувати трансформацію риніту вірусного походження в гайморит: катаральний, згодом переходить в гнійний.

Як відрізнити гайморит від звичайного нежитю, тепер зрозуміло.

Діагностика хвороби

З точністю визначити, що турбує пацієнта – риніт або гайморит, може оториноларинголог. Для цього фахівець користується стандартними методиками обстеження (симптоматика, збір анамнезу, рентгенографія), так і новими методами діагностики за допомогою эхосинусоскопа. Даний прилад призначений для ультразвукового обстеження гайморових пазух, дозволяє, не чекаючи знімків, тобто негайно провести оцінку стану слизових, виявити запальний осередок, визначити стадію патології.

Навіщо взагалі знати, як відрізнити гайморит від нежитю у дорослих?

Небезпека ускладнення

Будь-яка патологія приємним дозвіллям не є. Але окремі стани можуть не тільки тимчасово псувати людське життя, але викликати інші, більш серйозні хвороби, ніж початковий запальний процес. Така особливість також є відмітною ознакою нежитю від гаймориту: якщо нежить знаходиться в запущеній стадії, він може призвести до ураження гайморових пазух, що, в свою чергу, може закінчитися запаленням мозкових оболонок, гнійним отитом, флегмоною очі, іншими патологіями, загрозливими як здоров’ю, так і життя в цілому.

Ось тому так важливо з’ясувати, як відрізнити гайморит від нежиті у дитини і дорослого.

Терапія гаймориту

Терапевтична тактика завжди визначається лікуючим лікарем, який керується тривалістю і характером патології, вираженістю симптоматики, результатами лабораторних досліджень. Під консервативною терапією мається на увазі використання фізіотерапевтичних процедур і медикаментозних препаратів, які в сукупності здатні істотно полегшити стан хворого, зняти болючість, набряклість, посприяти одужанню.

До терапії не слід відносити:

Замовляння.

Застосування у вигляді назальних крапель рослинних і овочевих соків.

Прогрівання.

Народні рецепти.

Гомеопатичні препарати.

Дані методи мінімум можуть виявитися марними, а максимум – стати небезпечними, так як втрачений час може стати причиною посилення ускладнення. Крім цього деякі із зазначених методів лікування можуть спровокувати алергічні реакції і подальше погіршення стану. Особливу увагу слід приділити лікування гаймориту у підлітків і дітей, так як запальний процес в гайморових пазухах вимагає негайної реакції батьків.

Хірургічне втручання

Якщо консервативна терапія виявляється неспроможною або дала очікуваного результату, пацієнту можуть рекомендувати радикальне усунення проблеми шляхом оперативної хірургії. В даний час втручання може здійснюватися кількома способами, проте оптимальним є ендоскопічна гайморотомія.

Профілактика ускладнень

Основним принципом профілактики розвитку гаймориту є ліквідація виниклої патології. Коли мова йде про ГРВІ або застуді, слід вдатися до симптоматичним методів допомоги, і створити умови, що сприяють одужанню. Якщо закупорка придаткових пазух викликана хворобою зуба, важливо звернутися за стоматологічною допомогою, виявлено кістозне утворення – ліквідувати новоутворення.

Щоб нежить не переходив в гайморит, слід дотримуватися деякі нескладні рекомендації:

При появі симптомів риніту необхідно звертатися за медичною допомогою.

Не слід займатися самолікуванням.

Застосовувати судинозвужувальні препарати необхідно не по режиму, а якщо є показання.

Неприпустимим є самостійне застосування антигістамінних та антибіотичних ліків.

Важливо пити достатньо рідини.

Рекомендовано промивати гайморові пазухи за допомогою сольових розчинів.

Слід зволожувати повітря в приміщенні і слизові в носі.

Необхідно часто провітрювати приміщення.

Рекомендовані часті прогулянки на відкритому повітрі.

Раціон харчування повинен бути насичений овочами та фруктами.

Висновок

Такі заходи є одночасно простими і ефективними. Гарантувати, що риніт не перейде в гайморит, вони не можуть, проте їх дотримання дозволяє істотно підвищити ймовірність запобігання ускладнення. Крім того, зазначені дії позитивно впливають на імунітет.

Ми розглянули, як відрізнити гайморит від нежитю.