Краплі в ніс «Нафтизин» використовуються пацієнтами при простудних захворюваннях вже багато років. Застосування цього лікарського засобу викликає звикання, що є проблемою. Як «злізти» з «Нафтизину», часто запитують залежні від нього люди у отоларингологів і лікарів інших спеціальностей. Оскільки ця тема дуже актуальна, вона заслуговує розгляду.

Короткий опис препарату

Діючою речовиною “Нафтизину” виступає нафазолин. Він є хімічним з’єднанням, яке впливає на альфа1 – та альфа2-адренорецептори, що викликає судинозвужувальну дію. Вазоконстрикторного ефект поширюється при місцевому застосуванні на кровоносні русла слизової оболонки носових ходів. При цьому швидко знімається набряк і полегшується дихання. Низька ціна на краплі в ніс «Нафтизин» також є визначальним фактором, чому безліч людей користується саме цим препаратом. Але не всі з них знають, що тягне за собою тривале застосування цього лікарського засобу.

Дія «Нафтизину»

При запальних захворюваннях носа, як і у всіх інших органах, розширюються судини і наростає набряк, який заважає нормальному диханню.

Препарат у вигляді крапель потрапляє на слизову оболонку порожнин, де впливає більшою мірою на альфа1 – та альфа2-адренорецептори судин, звужуючи їх. Діюча речовина «Нафтизину» починає працювати вже через кілька хвилин після його введення. Тривалість ефекту дорівнює в середньому три години. За цей час набряклість тканин йде, дихання через ніс проходить без ускладнення, а відходження відокремлюваного з носа і пазух вмісту посилюється, що сприяє їх очищенню.

Нафазолин проникає у загальний кровотік, але не потрапляє в центральну нервову систему. Слізні залози, що мають зв’язок з нижнім носовим ходом, здатні абсорбувати діюча речовина крапель. Оскільки препарат виводиться швидко, то при риніті доводиться користуватися ним неодноразово протягом дня.

Свідчення

Показаннями до застосування “Нафтизину” є такі стани:

• Гострий риніт, що характеризується набряком слизової носових ходів, закладеністю органу дихання, виділеннями з нього.
• Синусит, розвивається як ускладнення риніту, що проявляється запаленням пазух носа (гайморових, лобових, ґратчастих та клиновидних).
• Поліноз, тобто патологія слизової носа алергічної природи, загострюється під час цвітіння трав і дерев.
• Євстахіїт – запалення слухових труб, яке найчастіше з’являється в результаті ускладнення середнього отиту або тонзиліту. Це обумовлюється тим, що євстахієва труба з’єднує носоглотку з барабанною порожниною середнього вуха.
• Ларингіт, тобто запальний процес у гортані, що супроводжується набряком її слизової оболонки і зміною голосових зв’язок, аж до повного осідання голосу.
• Алергічний набряк гортані. Захворювання у багатьох випадках супроводжує алергічну реакцію, як на медикаменти, так і на побутові і природні алергени.
• Кровотеча з носових ходів. Звужуються судини під дією препарату на час зупинять витікання крові.
• Підготовка до риноскопії при сильному набряку слизової. В цьому випадку засіб призначають з метою очищення пазух, щоб було зручно оглянути носові ходи.
• При місцевій реакції слизового шару носоглотки після оперативних втручань на верхніх органах дихання.

Спосіб застосування і режим дозування для дорослих і дітей

Дорослими і підлітками з 15 років призначають по 1-4 краплі 0,1% розчину в кожний носовий хід. Засіб застосовується не частіше чотирьох разів на день.

З 6 до 15 років дітям можна використовувати по 2 краплі 0,05% розчину, з триразовим кількістю процедур закапування.

Від року до шести років 0,05% лікарський засіб застосовується не частіше трьох разів на добу по 1 краплі в кожну ніздрю.

Оскільки “Нафтизин» викликає звикання, його не можна використовувати більше встановленого терміну. У дорослих курс лікування становить один тиждень, у дітей – три дні.

Протипоказання

Знаючи, від чого «Нафтизин» можна застосовувати, слід уточнити, яким категоріям пацієнтів призначати препарат не можна:

• Немовлятам у віці до одного року.
• Людям з високим ступенем артеріальної гіпертензії і частими гіпертонічними кризами.
• При підвищенні гормонів щитовидної залози (гіпертиреозом).
• Поширеному атеросклеротичному ураженні судин тяжкого ступеня.
• При хронічному атрофічному риніті, що супроводжується незворотними змінами слизового шару носових ходів.
• Алергічних реакціях на діюча речовина нафазолин в анамнезі.
• Цукровому діабеті, що супроводжується стійкими судинними змінами на периферії.
• При закритокутовій глаукомі, патології сітківки ока, включаючи діабетичну ангиопатию.
• Поряд з використанням інгібіторів МАО та протягом двох тижнів до повного виведення їх із крові. До них відносяться: “Ипрониазид”, “Ниаламид”, “Селегілін” і “Разагилин”.
• Особам, що страждають стенокардією, застосовувати краплі слід з великою обережністю.
• Від застосування судинозвужувальних крапель майбутнім і лактуючим матерям слід утриматися. Можливе застосування тільки в крайніх випадках, коли результат від їх використання переважає ризик для дитини.

Побічні ефекти

«Нафтизин» у дорослої людини може викликати такі небажані прояви:

• Болючість, свербіж, сухість і подразнення захисної оболонки носових ходів.
• Короткочасне почервоніння шкіри обличчя і слизової оболонки носа.
• При тривалому використанні зміни слизової атрофічного характеру, стійкий набряк, залежність від «Нафтизину».
• Головний біль, підвищення кров’яного тиску.
• Тахікардія.
• Нудота, зниження апетиту.

Побічні дії у дітей

У дітей побічні ефекти «Нафтизину», як у дорослих, можуть протікати у важких формах, ймовірність передозування у малюків більш велика. У цьому випадку дитина стає млявою, у нього змінюється температура тіла, звужуються зіниці, з’являється блювота, шкіра стає блідо-синюшного і пітною.

При підозрі або точної ймовірності передозування судинозвужувальними краплями необхідно відразу викликати бригаду швидкої медичної допомоги. Дитину слід укутати і напоїти водою.

Передозування

«Злізти» з «Нафтизину» якомога швидше необхідно ще тому, що існує небезпека передозування, яка обумовлюється збільшенням споживання крапель при зниженні ефективності.

Симптоми, що спостерігаються при підвищенні допустимої норми ліки:

• нудота, що переходить у блювання;
• звужені зіниці;
• порушення серцевого ритму, тахікардія;
• високий кров’яний тиск;
• гіпертермія, синюшність шкіри і слизових через звуження судин;
• психічне перезбудження, занепокоєння, страх.

При легкому ступені передозування краплями лікування не потрібно. Застосування препарату слід припинити, а стан приходить в норму протягом доби.

При тяжкому отруєнні «Нафтизином» йде пригнічувальний вплив на головний мозок, що може викликати параліч судинорухового та дихального центрів, що ведуть за собою зупинку дихання і серцевої діяльності. Це призводить до клінічної смерті.

У випадках, коли у хворого від надлишку судинозвужувальних крапель нервове перезбудження стало переростати в сонливий стан з брадикардією, гіпотензією, аж до коматозного стану, необхідно терміново викликати швидку допомогу, а при зупинці життєвих процесів, проводити реанімаційні заходи для їх відновлення.

Наслідки такого отруєння можуть бути дуже серйозними. У літніх людей, страждаючих судинними патологіями, можливо посилення стану, розвиток інфаркту міокарда, ішемічного інсульту. У дітей може розвинутися пневмонія, пов’язана із запальними процесами в носових і ротової порожнини, захворюванням горла або потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи.

Звикання до ліків

Люди, довгостроково застосовують препарат, замислюються, як «злізти» з «Нафтизину», коли краплі приводять їх до стійкого звикання. Це пов’язано зі зниженням толерантності, коли для досягнення ефекту необхідно застосовувати великі дози препарату. Таке ускладнення настає вже через тиждень прийому судинозвужувальних крапель.

У той же час назвати «Нафтизин» наркотиком в чистому вигляді ніяк не можна, так як він не викликає тих ефектів, яких домагаються залежні від цього люди, приймаючи дозу будь-якого шкідливого речовини. Від судинозвужувальних крапель немає ейфорії, підвищення настрою, вони не додають сил і впевненості, не позбавляють сну. А ломка, характерна при скасуванні класичних наркотиків, при припиненні використання назальних крапель, не настає.

Тоді навіщо наркомани вживають «Нафтизин»? Залежні люди використовують ці краплі як розчинник для свого основного речовини. Один нафазолин ніколи не призведе до наркотичної залежності, але спільне його вживання з психоактивними компонентами може посилити не тільки ейфорію, але і побічні ефекти, які стосуються всіх інших органів і систем. Вірогідність передозування наркотиком у цьому випадку також зростає, як і можливість летального результату, так як приготовлений розчин посилює героиновое вплив. До того ж патологічні зміни провокуються введенням цієї пекельної суміші в системний кровотік.

Ще однією причиною вживання крапель з нафазолином в складі є їх здатність повертати в норму зіниці наркоманів, розширені під дією кокаїну, марихуани, гашишу та інших психоактивних речовин. Ці нюанси слід знати тим, хто працює з залежними людьми, підозрює або виявляє особистостей, які вживають наркотики.

Між тим ніяких причин скасування «Нафтизину» у таких проблемних пацієнтів, які мають захворювання носоглотки, які супроводжуються набряком слизової, немає. При припиненні закапування крапель в ніс, хвороба йде своїм чередом, а наркотична залежність залишається тільки від застосовуваного людиною наркотику.

Як злізти з «Нафтизину»?

Враховуючи безліч негативних факторів, що стосуються застосування крапель, що містять нафазолин, багато пацієнти отоларингологів і терапевтів хочуть перейти на інший препарат.

Як відмовитися від «Нафтизину», якщо риніт не проходить, а слизова оболонка носових ходів вже реагує небажаним чином? Спочатку прочитавши інструкцію по застосуванню і вислухавши вказівки лікаря, пацієнт повинен знати, що ці краплі можна застосовувати більше двох тижнів. Якщо ж людина продовжує використовувати даний лікарський засіб більш тривалий термін, то він з часом відчує, що ефект вже не той, що був відразу. Так виникає звикання.

Зміни атрофічного та гіпертрофічного характеру, що розвиваються в слизовому шарі носа, призводить до додаткових неприємних відчуттів, яких у пацієнта, що страждає ринітом, і так предостатньо. Отже, зваживши всі за і проти, уважно прислухавшись до реакцій свого організму, правильним рішенням буде відмовитися від засобу «Нафтизин». Робити це при тривалому стажі закапування даного медикаменту слід поступово, шляхом щоденного чергування носових порожнин. Якщо зовсім не виходить не капати обрану ніздрю, то потрібно знижувати дозування шляхом зменшення кількості ліки або зниження концентрації з 0,1% до 0,05% розчину з подальшим розведенням водою до мінімальної насиченості.

Що ж робити далі? Коли людина повністю припинить закопувати «Нафтизин» в ніс, а ознаки хронічного риніту і набряклість зберігаються, то слід замінити його на більш легкий препарат або народні засоби боротьби з хронічним нежитем. До них відносяться:

• Розчин кухонної солі, який можна зробити самостійно, дотримуючись пропорції: один стакан трохи теплої води (200 мл) на одну чайну ложку солі. Можна використовувати морську. Вона повинна повністю розчинитися у воді. Цим розчином можна закопувати ніс, так часто, як цього потребує стан хворого. Корисно не просто вводити рідину, а навіть промивати носові ходи солоною водою. Альтернативою саморобного розчину можуть стати лікарські засоби на основі морської солі та артезіанської води, в яких добре дотримана пропорція речовин. Це «Аква Маріс», «Салін», «Аквалор», «Отривин Море» та інші. Їх використання безпечно навіть у вагітних.
• Сік рослини алое (столітник) є досить ефективним засобом, оскільки має виражені протизапальні і, отже, судинозвужувальними властивостями. Необхідно взяти аркуш рослини, вимити його, видалити наявні колючки, вичавити сік через марлю або землянку і закапати його з допомогою піпетки в кожну ніздрю. Частину листа можна зберігати в холодильнику.
• Спеціальні вправи, що проводяться на свіжому повітрі, що включають поперемінне дихання різними ніздрями, а також поверхневе і з подовженим видихом. Проводити таку методику слід мінімум два рази в день.

Альтернативою постійному закопування крапель є хірургічні способи боротьби з захворюванням. З допомогою медичного втручання вдається позбутися від деякої кількості кровоносних судин слизової оболонки носових ходів, розширення яких призводить до вираженого набряку і утруднення дихання.

• Лазерне припікання. Проводиться лежачи під місцевою анестезією, піднімаючи передню поверхню слизового шару носової раковини. Процедура безболісна, що виявляється тільки незначними покалывающими відчуттями. Після такої операції в рідких випадках можуть виникнути нюхові порушення, запальні явища або атрофічні процеси в слизовій оболонці. Якщо виникли такі ускладнення, то слід звернутися за допомогою до отоларинголога.
• Ультразвукова вазотомія. Прибирає розширені поверхневі судини з допомогою впливу ультразвукових хвиль. Найчастіше її проводять під місцевою анестезією. Тривати маніпуляція недовго, а через тиждень слизова заживає і дихання приходить в норму. Переноситься ця процедура зазвичай добре, до мінусів можна віднести можливу неефективність (малому відсотку випадків) або повернення захворювання.
• Радіохвильова коагуляція. Проводиться з використанням спеціального обладнання під місцевим знеболенням з допомогою розчину лідокаїну або ультрокаина. Електроди діють легше, ніж оперативне втручання, а дихання відновлюється вже через чотири дні після маніпуляції в носових порожнинах.
• Метод кріодеструкції. Заснований на застосуванні для видалення судин азоту в низьких температурах з допомогою спеціального апарату. Ця маніпуляція короткочасна (до двох хвилин) і ефективна, але можливо пошкодження здорових тканин носа і більш тривале відновлення.
• Припікання судин нітратом срібла – це хімічний метод впливу на слизову оболонку, пошкодження судин і кровотечі з порожнин. Припікають сріблом під місцевим наркозом, після маніпуляції можливе подразнення і печіння.
• Коблация являє собою сучасний метод позбавлення від хронічного риніту, який полягає у впливі на слизовий шар плазматического речовини під дуже низькими температурами, що викликають руйнування розширених судин. Процедура відрізняється низькою травматичністю і швидким відновленням.
• Конхотомия є класичним хірургічним методом, який являє собою оперативне втручання за допомогою спеціальної петлі. Проводиться вона при неефективності більш щадних методів при вираженому ступені гіпертрофії слизової оболонки, яка зрізається петлею в більшості випадків під загальним наркозом. Операція виконується дбайливим методом з використанням мікроінструментів, щоб забезпечити швидке відновлення функцій дихання і здоров’я пацієнта. Навіть після такої серйозної маніпуляції можливий рецидив захворювання.

Аналоги крапель

Якщо вищеперелічені методи не підходять з яких-небудь причин, то «Нафтизин» слід замінити на аналоги більш тривалої дії. До них відноситься німецький препарат «Ринонорм-Тева», що містить у своєму складі ксилометазолин, який є альфа-адреномиметиком, як і нафазолин. Це діюча речовина характеризується більш тривалим судинозвужувальну дію і низькою здатністю до розчинення в плазмі крові, що дає йому перевагу перед першим. «Ринонорм-Тева» рідше, ніж обговорюваний нами препарат, здатний викликати побічні ефекти, такі як: сухість та подразнення слизових оболонок, посилення набряків, підвищення артеріального тиску, нудоту, головний біль, тахікардію. Однак слід відзначити наявність таких наслідків, які не згадуються при використанні крапель з нафазолином в складі. Дуже рідко (< 1/10 000) хворих може турбувати безсоння, підвищене нервове збудження, зрив ритму серця. Приймати препарати на основі ксилометазоліну тривало не можна із-за розвитку толерантності до препарату, що потребує збільшення дози. Очевидно, аналога «Нафтизину» без звикання не існує.

Ідентичні нафазолину краплі можна приймати при хронічному і атрофічному риніті, закритокутовій глаукомі, дітям до двох років, особам, які перенесли видалення пухлини гіпофіза, при алергії до діючої речовини і прийомі інгібіторів МАО. З особливою обережність повинні ставитися до цього лікарського засобу гіпертоніки, люди з серцевими проблемами, зниженою продукцією гормонів щитовидної залози, діабетики, які мають судинні зміни на периферії, а також ті, хто приймає бромокриптин.

Аналоги «Ринонорм-Тева», що містять ксилометазолин: «Галазолін», «Длянос», «Отривин», «Снуп», «Ксилен», «Ксилометазолин», «Зірочка НОЗ», «Ксимелин», «Риномарис», «Ксимелин ЕКО», «Ксимелин ЕКО з ментолом», «Ринорус», «Санорин-Кисло», «Риностоп», «Тизин Кисло», «Ринотайсс Доктор Тайсс з морською водою».

Лікарські взаємодії

«Нафтизин» вступає в реакцію з препаратами, інгібіторами МАО (“Ипрониазидом”, “Ніаламідом”, “Селегіліном”, “Разагилином”), які знаходяться в організмі протягом двох тижнів після останнього прийому.

Місцеві анестетики (“Новокаїн”, “Лідокаїн”, “Ультракаїн”, “Мепивакаин”, “Тримекаїн”) можуть продовжити свою дію на слизову оболонку внаслідок звуження судин під дією «Нафтизину».

Комбінація з судинозвужувальними краплями інших фірм і груп може призвести до посилення побічних ефектів і швидкому звиканню.

Цінова політика

Ціна на краплі в ніс «Нафтизин» вітчизняного виробництва в аптечній мережі варіюється в залежності від розміру флакона, від 45 до 58 російських рублів.

Лікарський засіб, який відпускається з аптек без рецепта лікаря, але слід пам’ятати про правила його застосування та здатності викликати звикання. Від чого “Нафтизин” допомагає, повинен вирішувати лікар.