У статті розглянемо, з яких причин виявляються лейкоцити в мокротинні. Мокрота являє собою виділення з дихальних шляхів, мають патологічний характер і які з’являються в результаті кашлю. Відхаркування є свідченням порушення функціональності внутрішніх выстилок респіраторного тракту. Лабораторне дослідження харкотиння широко використовується в діагностичних цілях при патології бронхів і легенів.

Результати процедури дозволяють диференціювати захворювання, які протікають в супроводі кашлю та інших типових клінічних симптомів. Зібрати мокротиння для подальшого лабораторного дослідження можна своїми силами або за допомогою бронхоскопії – спеціальної медичної маніпуляції. Про що говорять лейкоцити в мокроті, цікаво багатьом.

Необхідність дослідження мокротиння

Основною метою проведення зазначеного дослідження є уточнення попереднього діагнозу. У здорових людей мокрота не продукується.

Прогресування патологічних процесів у легенях або бронхах призводить до змін активності діяльності відповідних структур, що супроводжується розвитком болю в грудях, задишки, кашлю. Крім того, збільшується кількість продукованої слизу, можливо приєднання бактеріальної мікрофлори. В результаті у пацієнта розвивається кашель з виділенням мокротиння. Що означають лейкоцити в даному секреті, важливо з’ясувати заздалегідь.

Враховуючи передбачуваний діагноз і результати візуального аналізу, фахівець визначає відповідне дослідження. Використання різноманітних варіантів аналізу мокротиння дозволяє зробити оцінку фізико-хімічних властивостей рідини, зміни цитологічного характеру (наявність ракових клітин), бактеріальної інвазії. Дуже часто виявляються лейкоцити в мокроті у великій кількості.

Різновиди досліджень

Дослідження бронхіального секрету може здійснюватися не тільки з використанням спеціалізованого устаткування, але і неозброєним поглядом.

З урахуванням патології, яку підозрює спеціаліст, можуть застосовуватися такі діагностичні дослідження:

Загальне лабораторне дослідження харкотиння. Лікар проводить оцінку фізичних характеристик слизу, що виділяється в результаті кашлю.

Мікроскопічне (цитологічне) дослідження. Щоб провести відповідну діагностику, лаборант використовує мікроскоп. Шляхом збільшення зображення здійснюється дослідження рідини. Дана методика дозволяє визначити наявність або відсутність патологічних клітин, здатних з’являтися в слизу при певних патологіях.

Хімічне. В даному випадку проводиться оцінка змін, що відбуваються у метаболізмі війчастого епітелію і альвеолоцитов бронхів.

Бакпосів мокротиння (бактеріологічне дослідження). Дане дослідження базується на висівання бактерій, які отримані з харкотиння на живильне середовище. Якщо колонія починає рости, то це говорить про наявність збудника в дихальній системі. Важлива перевага посіву – можливість визначення чутливості бактерій до певних протимікробну медикаментів в умовах лабораторії.

При важких формах патології респіраторного тракту з метою своєчасної діагностики пацієнту можуть бути призначені всі варіанти досліджень. Враховуючи отримані результати, спеціаліст здійснює підбір необхідної терапії. У нормі лейкоцити в мокроті відсутні.

Загальне лабораторне дослідження

Варто відзначити, що макроскопічне або загальне дослідження мокротиння дозволяє зробити оцінку слизового секрету відразу після його отримання. Даний варіант аналізу застосовується фахівцями безліч років. Ще до винаходу сучасних аналізаторів і мікроскопів доктора визначали діагноз на підставі зовнішнього вигляду відхаркувальною слизу.

При діагностичному дослідженні фахівець звертає свою увагу на певні аспекти.

Кількість

В добу може виділятися 50-1500 мл мокротиння – все залежить від основного захворювання, яке порушує нормальну секрецію келихоподібних клітин. Патології респіраторного характеру на кшталт пневмонії і бронхіту викликають виділення близько 200 мл мокротиння на добу. Лейкоцити в аналізі присутні не завжди.

Різке зростання даного показника спостерігається, коли в респіраторному тракті скупчується кров або гній, які потім природним шляхом залишають шляхи дихання. Так, при бронхоектатичної хвороби, дренованій абсцесі, гангрені легені може виділятися до півтора літрів мокротиння.

Що ще показує дослідження мокротиння? Про лейкоцитах та інших клітинах у секреті розповімо нижче.

Характер

За характером відхаркувальною при кашлі рідини пульмонологи класифікують мокротиння на наступні види:

Кров’яниста. Коли в рідину, отхаркиваемую в процесі кашлю, потрапляють порції крові або окремі еритроцити, вона набуває характерного забарвлення. Подібна симптоматика вказує на пошкодження судин. Ймовірні причини – актіномікоз, інфаркт легені, травма, рак.

Слизова. Є сприятливою ознакою. Патології, при яких виділяється слизова харкотиння – трахеїт, хронічні форми бронхіту, бронхіальна астма.

Слизисто-гнійна. Свідчить про додаткове приєднання бактеріальної інфекції. Крім кашлю і харкотиння відбувається виділення рідини, яка представляє собою продукти життєдіяльності патогенних організмів і бактерії, знищені імунними клітинами. Ймовірні патології – гангрена, бактеріальні форми пневмонії, абсцес легені.

Гнійна. Виникає з тих же причин, що і слизисто-гнійне. Основною відмінністю є те, що в ній міститься більша кількість продуктів тканинного розпаду і гною.

Оцінка характеру секрету дозволяє зрозуміти патологічний процес, що розвивається в системі дихання, підібрати адекватну терапію, особливо, якщо в мокроті підвищені лейкоцити.

Колір

Колір її змінюється в залежності від її характеру. Можливі наступні комбінації:

Слизова. Може бути прозорою або мати сіруватий колір.

Слизисто-гнійна. Має сірий або жовтий колір, може містити гнійні вкраплення.

Гнійна. Мокрота має коричневий, зелений, темно-жовтого забарвлення.

Кров’яниста. Включає різноманітні відтінки червоного. Слід пам’ятати, що червонуватий колір вказує на присутність в мокроті змінених еритроцитів. Якщо пошкоджується посудину, то мокрота стає рожевою або червоною.

Запах

Приблизно в 75% випадків мокрота характерного запаху не має. Єдиним винятком є гнійна рідина. Такий аромат зумовлений присутністю в слизу відмерлих частинок тканин. В окремих випадках може відзначатися фруктовий запах – коли проривається кіста в легені, в якій розвивався гельмінт (ехінокок).

Шаруватість

Слизовий секрет, що виділяється в процесі кашлю, має переважно гомогенну структуру. Мокрота, розділяється на шари, свідчить про розвиток таких захворювань:

Абсцес легені. В даному випадку мокрота поділяється на два шари – гнильний і серозний.

Гангрена легені. У цьому випадку до першим двом верствам додається третій – пінистий. Його поява зумовлена життєдіяльністю певних мікроорганізмів, що виділяють газові бульбашки.

Візуальний аналіз мокротиння дозволяє швидко визначити діагноз, не проводячи додаткових досліджень.

Домішки

У слизовому секреті можуть міститися наступні домішки: серозна рідина, гній, еритроцити. Наявність зазначених включень дозволяє фахівцю визначити ступінь ураження легеневих тканин, зрозуміти, яка патологія є первинною в кожному конкретному клінічному випадку.

Хімічні дослідження мокротиння

Хімічне дослідження бронхіального секрету дозволяє визначити, наскільки виражений патологічний процес. З урахуванням отриманих результатів лікар підбирає відповідні методи лікування, що дозволяють стабілізувати функціональність війчастого епітелію.

Реакція

Нормальним рівнем кислотності мокротиння вважається pH 7-11. При прогресуванні процесу розпаду тканин легені виникає окислення секрету. В цьому випадку показник кислотності становить 6. Причини зміни значень кислотності базуються на порушеному обміні мінералів і солей.

Білок

У мокротинні, що виділяється практично завжди присутній білок. В нормі його показник становить 0,3%. Невелике підвищення цього показника (до 1-2%) може свідчити про прогресування туберкульозу. Істотне підвищення – до 10-20% – є ознакою формування крупозній пневмонії. Лабораторний аналіз мокроти з визначенням концентрації білка дозволяє відрізнити зазначені хвороби на тлі дослідження клінічної картини (біль у грудях, задишка, кашель) і результатів інших діагностичних досліджень. Яка норма лейкоцитів в аналізі мокротиння, пацієнти запитують часто. Про це далі.

Жовчні пігменти

Жовчні пігменти (мікрочастинки холестерину) можуть виділятися в мокротиння, якщо є наступні патології:

Злоякісні новоутворення респіраторного тракту.

Энтерококковая кіста.

Абсцес.

Мікроскопічне дослідження

Мікроскопічне дослідження бронхіального секрету дозволяє визначити присутність мікроорганізмів або клітин (які в нормі повинні бути відсутнім) за допомогою оптичного апарату.

Епітеліальні клітини

Присутність епітеліальних клітин в харкотинні є варіантом норми. В ході мікроскопічного дослідження фахівець звертає увагу на різке зростання кількості клітин, виникнення епітеліальних циліндрів. Дана картина вказує на пошкодження дихального шляху і його внутрішніх оболонок.

Альвеолярні макрофаги

Основна функція цих клітин полягає в забезпеченні локального імунітету. Мокрота може містити незначну кількість альвеолярних макрофагів. При різкому зростанні їх концентрації можна судити про наявність хронічних форм запальних процесів (трахеїт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, бронхіт).

Лейкоцити в мокротинні

Цей показник є дуже інформативним. У нормі лейкоцити в мокроті повинні бути відсутніми. Причому це правило рівнозначно для чоловіків і жінок. Наявність лейкоцитів у мокротинні говорить про наявність гострого запального процесу, який може розвиватися на тлі бактеріального зараження. Це означає, що в організмі можуть бути присутніми наступні патології: бронхоектатична хвороба, пневмонія, абсцес. Методи лікування лікар підбирає залежно від того, яка саме хвороба спровокувала підвищені лейкоцити в мокротинні.

Розглянемо це питання докладніше.

На практиці в нормі лейкоцитів в мокроті у жінок і чоловіків утримуються від 2 до 5 одиниць. Головним чином це нейтрофіли, але можуть бути і інші різновиди білих кров’яних тілець. Що означає, якщо відхилилися від норми лейкоцити в мокроті у жінок і чоловіків? Це залежить від того, які їх види там визначаються.

Вищезазначені нейтрофіли присутні в аналізі в тому випадку, якщо у людини якась бактеріальна інфекція органів дихання: бронхіт, пневмонія і т. д. Також в слизу можуть бути знайдені еозинофіли. Вони є ознакою алергічних захворювань: алергії на пилок, бронхіальної астми, навіть зараження гельмінтами. Іноді в харкотинні знаходять лімфоцити, і це свідчить про можливе захворювання людини кашлюк, туберкульоз.

Приміром, виявлено 30 лейкоцитів у мокротинні. Це може свідчити про гострому бронхіті. При цьому, секрет світлого кольору і крім лейкоцитів, макрофагів, кокової флори у великій кількості, в ньому може спостерігатися незначна домішка еритроцитів.

20 лейкоцитів у мокротинні можуть з’явитися при бронхоектатичної хвороби або також при бронхіті у гострій формі. Діагноз ставиться на підставі інших показників.

Еритроцити

Еритроцити в мокроті виявляються, якщо відбуваються розриви великих або дрібних судин. Характер кровотечі фахівець визначає концентрації цих тел. Варто окремо відзначити появу в бронхіальному секреті змінених еритроцитів, проникаючих через розширені судинні стінки у відсутності розриву останніх. Типовим прикладом патології є крупозна пневмонія.

Еластичні волокна

Присутність таких волокон у слизовому секреті вказує на серйозне ураження легенів, що супроводжується розпадом тканин. Основними прикладами таких патологій є: туберкульоз, пізні стадії бронхоектатичної хвороби, гангрена, рак, супроводжується деструктивними ураженнями паренхіми органу.

Пухлинні клітини

Поява атипових клітин у бронхіальному секреті вказує на розвивається онкологічний процес. Щоб уточнити локалізацію та тип патології, необхідно провести додаткові дослідження.

Варто відзначити, що за допомогою мікроскопічного дослідження можна встановити також диференціацію клітин. Чим менше змінені клітини схожі на вихідні, тим гірше прогноз патології.

Виявлення туберкульозних мікобактерій

Що означають лейкоцити в мокроті тепер відомо. Мікробіологічне дослідження секрету – одна з найбільш важливих методик верифікації туберкульозу. Збудником патології є паличка Коха.

Наявність мікроорганізму визначається за допомогою мікроскопа. З метою візуалізації збудника слід провести фарбування біоматеріалу за методом Циля-Нільсена. Коли в мокроті виявляється паличка Коха, фахівець в результатах аналізу вказує БК (+). Це говорить про те, що в рідині був виявлений збудник. Таких пацієнтів слід ізолювати. Якщо результат – БК (-), то це означає, що пацієнт бактерію не поширює.

Бакпосів при інфекційних патологіях легень

Бактеріологічне дослідження харкотиння при запальних ураженнях респіраторного тракту в основному застосовується з метою верифікації позалікарняних інфекцій (актіномікоз, пневмонія та інші).

Проводять бактеріологічне дослідження у три етапи:

Паркан бронхіальної слизу для аналізу.

Посів харкотиння на живильне середовище, яка пройшла попередню підготовку.

Пересівши необхідної колонії, вивчення фізичних, хімічних характеристик патогена.

Якщо є необхідність, встановлюється сприйнятливість мікроорганізмів до протимікробних медикаментів шляхом додаткової проби на чутливість. Для цього в чашку Петрі поміщають гуртки папери, які оброблені антибіотичними засобами. Ті ліки, навколо яких відбулося максимальне руйнування колонії, рекомендовані для використання при терапії конкретного пацієнта.

Показання до призначення загального лабораторного дослідження

Лікар може рекомендувати загальне лабораторне дослідження бронхіального секрету практично при будь-якій патології, яка супроводжується кашлем і отхаркиванием мокротиння. Але зазначене діагностичне дослідження рідко використовується при сезонних вірусних інфекціях. У подібних випадках регрес кашлю та інших симптомів відзначається при дотриманні пацієнтом постільного режиму і рясному питво.

Дослідження харкотиння потрібно при підозрі на розвиток наступних патологій:

Пневмоконіози – професійні патології бронхолегеневої системи.

Хронічні форми бронхіту.

Бронхіальна астма.

Гангрена легені.

Злоякісні новоутворення.

Абсцес легені.

Туберкульоз.

Підтвердження попереднього діагнозу здійснюється за допомогою інструментальних, фізикальних, лабораторних методів.

Підготовка до дослідження

Процес підготовки пацієнта до збору бронхіального секрету для дослідження є дуже відповідальним, від нього може залежати якість дослідження. Якщо ігнорувати прості рекомендації, слизу можуть з’явитися додаткові домішки, які завадять лаборанту визначити першопричини розвитку кашлю і бронхолегеневої патології.

Рекомендації:

Підготовка ємності. Кращим варіантом є використання контейнерів, що продаються в аптеках. Якщо подібна ємність відсутня, можна використовувати півлітрову банку або невеликий пластиковий бак. Але важливо брати до уваги, що подібна тара дуже незручна і може застосовуватися лише в нетипових обставинах, якщо немає можливості використовувати нормальний контейнер.

За пару годин до збору мокротиння пацієнту слід почистити зуби, прополоскати порожнину рота. Видалення слини і частинок їжі дозволяє підвищити точність діагностичного дослідження.

Отримати лікарську консультацію. Фахівець докладно розповість, як правильно збирати бронхіальний секрет для дослідження.

Якщо пацієнт здає мокротиння вперше, йому нерідко необхідно кілька спроб, щоб правильно виконати процедуру.

Здача біоматеріалу

Крім нюансів, описаних вище, необхідно зазначити, що збирати бронхіальний слиз рекомендовано вранці. Основна причина такого рекомендації – з ночі в бронхах накопичується досить багато секрету, що значно полегшує його відхаркування. Збирати мокротиння можна і в інший час доби, але необхідно враховувати, що якість і кількість досліджуваного біоматеріалу знизиться.

При зборі мслизи слід дотримуватися наступного алгоритму:

Зробити глибокий вдих, затримати повітря на 10 секунд.

Плавно видихнути.

Зробити повторно 2 вдиху.

На третьому видиху слід виштовхувати повітря з грудей з силою і відкашлюватися.

Піднести контейнер до губ, сплюнути слиз.

Якщо дотримуватися даного алгоритму, то можна зібрати достатню для дослідження кількість бронхіального слизу. Якщо виникають труднощі, можна лягти на бік, злегка нахилитися вперед. Щоб прискорити відходження мокротиння, можна додатково провести парову інгаляцію або скористатися муколитическим препаратом.

Збір бронхіального секрету зазначеним способом не виключає, що в досліджуваний зразок потрапить слина. Альтернатива цьому – бронхоскопія. Під час процедури лікар використовує ендоскоп, щоб дослідити стан війчастого епітелію і зібрати необхідну кількість слизу для проведення аналізу.

Збір мокротиння в домашніх умовах

Збір матеріалу для дослідження можна проводити вдома, дотримуючись зазначеного вище алгоритму. Важливо щільно закривати контейнер після того, як у нього була поміщена слиз. Крім того, доставити зразки в лабораторію слід в найкоротші терміни. В іншому випадку інформативність аналізу може знизитися.

Фахівці відзначають, що приблизно в половині випадків пацієнти, збираючи мокротиння будинку, порушують встановлені правила. У зв’язку з цим виникає необхідність повторної здачі аналізів.

Розшифровка дослідження, нормальні показники

Що означає: «Лейкоцити в мокроті підвищені», розповість лікар. Розшифровку аналізу здійснює фтизіатр або пульмонолог. Нормальними є наступні показники:

Кількість – 10-100 мл

Колір – відсутня.

Запах відсутній.

Шаруватість – відсутня.

Кислотність – нейтральна або лужна.

Характер – слизова.

Домішки відсутні.

Після дослідження слизу лаборант заповнює спеціальний бланк, який вносить певні показники. Якщо проводиться мікроскопічне дослідження, спеціальні графи вносять кількість містяться в слизу клітин. Іноді буває багато лейкоцитів в мокроті, а також еритроцитів, макрофагів.

Таким чином, дослідження секрету, виділень під час кашлю – ефективний діагностичний метод, що дозволяє виявити патологічні зміни в дихальній системі і вчасно призначити адекватну терапію.

Ми розглянули, що означають лейкоцити в мокроті у великій кількості.