Натрію ацетат тригідрат – це регулятор водно-електролітного і кислотно-лужного балансу. Грає в організмі важливу роль. Речовина відповідає за відшкодування солей натрію і ацетат-іонів. Компонент виробляє наступний терапевтичний ефект:

Дезінтоксикаційний.

Регидратирующий.

Сечогінний.

Плазмозамісний.

Натрію ацетат тригідрат і натрію хлорид – різні речовини. Перший компонент – це натрієва сіль оцтової кислоти, кристали володіють слабким оцтовим ароматом. А натрію хлорид – це натрієва сіль соляної кислоти.

Разом вони складають комбінований сольовий розчин, що застосовується для дезінтоксикації та регідратації.

Хімічні властивості

Натрію ацетат – це білий гігроскопічний дрібний порошок, який розчиняється у воді. Розкладається він при 324 градусах Цельсія. Молекулярна маса – вісімдесят два грами на моль для безводній форми.

Формула натрію ацетат тригідрат: CH3COONa*3H2O.

Показання та протипоказання

Це речовина призначають з метою регідратації при наявності таких захворювань:

Гіперкаліємія (патологічне захворювання, яке провокує аномально високий вміст в крові калію).

Холера (гострий кишковий інфекційний процес, який спровокований бактеріями Vibrio Холера).

Гостра дизентерія (гостре бактеріальне кишкове захворювання, яке характеризується, як правило, порушенням слизової оболонки товстого кишечника).

Харчова токсикоінфекція (гострі кишкові порушення, спровоковані прийомом продуктів, що містять шкідливі мікроорганізми та їх токсини).

Обмеженнями до застосування вважаються наступні стани:

Підвищена сенситивність.

Захворювання нирок.

Ураження печінки.

З особливою обережність натрію ацетат тригідрат використовують у наступних випадках:

Вік пацієнта до вісімнадцяти років.

Пенсійний вік.

Вагітність.

Лактація.

Побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський речовина, натрію ацетат тригідрат здатний провокувати в організмі людини певні негативні реакції:

Набряки.

Тахікардію (різке почастішання серцебиття).

Підвищений кров’яний тиск.

При виникненні ознак отруєння пацієнту проводять гемодіаліз і симптоматичну терапію. Токсична доза – 100 грамів.

Анотація

Згідно інструкції по застосуванню відомо, що препарат застосовують внутрішньовенно під контролем лабораторних показників. Параметри вживаної рідини і кількість урини перевіряють кожні шість годин. Протягом першої години вводять розчин у концентрації, яка становить від 7 до 10 відсотків ваги пацієнта.

Далі струминне вливання замінюють краплинним, яке триває протягом сорока восьми годин зі швидкістю від 40 до 120 крапель на хвилину. Перед ін’єкцією натрій ацетат підігрівають до 36-38 градусів. Розчин вводять в дозуванні, яке необхідно для відновлення кількості рідини, що була втрачена з каловими масами, блювотинням, а також уриною і потім.

Лікування починають зі струминного вливання медикаменту з подальшим переходом до крапельному при таких важких формах хвороби:

Гіповолемічний токсичний шок (загрозливе життя стан, який спровокований отруєнням організму компонентами, які виділяються патогенними мікроорганізмами).

Декомпенсований ацидоз (патологічний процес, при якому збивається лужний баланс крові, а саме відзначається низька концентрація бікарбонату в такий біологічної рідини).

Анурія (захворювання, при якому урина не надходить у сечовий міхур, і, як результат, з нього не виділяється).

Взаємодія з іншими препаратами

При поєднанні натрію ацетату з нестероїдними протизапальними ліками, андрогенами, естрогенами, а також анаболічними гормонами, кортикотропіном, вазодилататорами або гангліоблокатори відбувається посилена затримка натрію.