Остеопороз: що це таке, симптоми, діагностика і лікування

Види захворювання

Розрізняють 2 типи остеопорозу по етіології його виникнення:

  • Первинний – зниження щільності кісток розвивається як самостійне захворювання. Цей тип патології зустрічається у 95% хворих жінок в період постменопаузи (старше 45-50 років). Серед чоловіків цей показник трохи нижчий – 80% пацієнтів старше 50 років. До даного типу відноситься також ідіопатичний остеопороз у жінок і чоловіків до 50 років і у дітей до 18 років, який зустрічається дуже рідко.
  • Вторинний – виникає в результаті важких хронічних хвороб, прийому деяких лікарських засобів, неповноцінне харчування.
  • Причини

    Розвиток даного захворювання залежить від багатьох факторів:

    • спосіб життя і фізична активність;
    • генетична схильність;
    • співвідношення і рівень гормонів в організмі;
    • наявність інших патологій;
    • прийом ліків;
    • індивідуальні особливості будови.

    Більшість жінок старше 60 років помічають у себе ознаки остеопорозу, що пов’язано зі зниженням синтезу статевих гормонів в цей період життя. Через нестачу естрогенів, що існував до цього баланс зміщується в сторону руйнування кісткової маси. Але дефіцит статевих гормонів – це не єдина причина. На розвиток остеопорозу у жінок впливають також стан фосфорно-кальцієвого обміну, недолік вітаміну D, кальцитоніну, порушення роботи щитовидної залози.

    Дивіться також:  Розтягування хребта: техніка виконання, пристосування, особливі рекомендації

    Причинами розвитку вторинного остеопорозу та факторами ризику є наступні:

    • тривале лікування глюкокортикоїдами, у яких порушення утворення кісткової тканини є побічним ефектом;
    • ендокринні хвороби: цукровий діабет, акромегалія, надлишкова або знижена вироблення гормонів щитовидної залози, гіперпролактинемія;
    • патології ШКТ і гепатобіліарної системи: хронічний гепатит, цироз, целіакія, мальабсорбція, панкреатит, запальні хвороби кишечника; хірургічні втручання на органах травлення;
    • генетичні відхилення: кістозний фіброз, гемофілія, порушення метаболізму колагену, міді та інших речовин, порфірія, таласемія та деякі інші хвороби;
    • злоякісні новоутворення, лейкемія, лімфома, саркоїдоз;
    • захворювання нирок, що призводять до ниркової недостатності, гіперкальціурія;
    • порушення в дієті: тривалий недолік кальцію і вітаміну D у раціоні харчування, надлишок вітаміну А, нервова анорексія;
    • неврологічні хвороби: інсульт, епілепсія, хвороба Паркінсона, травми спинного мозку;
    • аутоімунні патології: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак;
    • інші стани і чинники: СНІД, алкоголізм, м’язова атрофія через малорухливого способу життя, куріння, парентеральне харчування у тяжкохворих.