Лікування

При безсимптомних шлуночкових екстрасистолах і відсутність ознак органічного ураження серця лікарської терапії зазвичай не вимагається. Рекомендації лікарів полягають у нормалізації способу життя: усунення шкідливих звичок, проведення лікувальної фізкультури, дотримання дієти.

Основною метою медикаментозного лікування для усунення шлуночкової екстрасистолії вважається запобігання виникнення загрозливих для життя аритмій. При цьому пацієнту призначаються седативні медикаменти (фітопрепарати або невеликі дози транквілізаторів), антиаритмічні засоби, бета-адреноблокатори (їх підбір проводиться під контролем ЕКГ), гіпотензивні медикаменти.

Супутня брадикардія

При наявності супутньої брадикардії можуть призначатися холіноблокуючу лікарські засоби. Через два місяці після основного лікування хворому проводять контрольну електрокардіографію. При значному зниженні кількості шлуночкових екстрасистол або їх зникнення використання медикаментів, як правило, припиняється. При малозначуще поліпшення стану серця може знадобитися ще деякий період терапії.

У випадках злоякісного перебігу даної патології медикаментозна терапія призначається довічно. При відсутності позитивних результатів від антиаритмічного лікування пацієнтам з шлуночковою екстрасистолією показана радіочастотна катетерна абляція ектопічного вогнища, а в разі неможливості її здійснення – відкрита операція на серці.