Місце в Міжнародній класифікації хвороб
Особливе місце даний стан займає в Міжнародній класифікації хвороб. У МКБ-10 алкогольний абстинентний синдром відносять до п’ятого класу. Він називається “Психічні розлади та розлади поведінки”.
В цьому розділі МКБ алкогольний абстинентний синдром знаходиться разом з іншими психічними розладами. Саме таким чином фахівці характеризують цю проблему.
У МКБ-10 алкогольний абстинентний синдром значиться у підрубриці F10. Його наукова назва – психічні та поведінкові розлади, спричинені вживанням спиртного. Конкретний код алкогольного абстинентного синдрому за МКХ-10 – F10.3. Сюди включено перелік симптомів всілякого типу і тяжкості, які виникають після часткового або повного усунення з організму пацієнта психоактивної речовини, яка до цього постійно надходило у організм. Тривалість цього стану прямо залежить від дози спиртного, яка була прийнята безпосередньо перед зменшенням або припиненням вживання спиртного. Ускладнюватися даний стан може судомами.
Походження
Розібратися, що таке абстинентний алкогольний синдром, допоможе патогенез цього стану. Розповімо про нього докладніше. Коли в організм надходить чергова доза етанолу, він починає розщеплюватися кількома способами. У всіх клітинах організму це відбувається при участі ферменту каталази, а в клітинах печінки за участю ферменту алкогольдегідрогенази та мікросомальної етанолокислювальної системи.
При цьому проміжним продуктом метаболізму стає ацетальдегід. Така ситуація спостерігається в усіх випадках без винятку. Ацетальдегід є високотоксичною сполукою, яка негативно впливає на роботу всього організму, провокуючи стан похмілля.
Якщо людина здорова, у нього немає залежності, розщепленням алкоголю переважно займається алкогольдегідрогеназа. А ось якщо вживати спиртне систематично, активізуються альтернативні варіанти, із-за яких кількість ацетальдегіду в органах, крові та тканини помітно збільшиться. Ця речовина впливає на розпад і синтез дофаміну.
При тривалому вживанні спиртних напоїв протягом довгого часу запаси дофаміну виснажуються. При цьому сам алкоголь з’єднується з рецепторами нервових клітин, заповнюючи утворюється в них дефіцит. На першій стадії алкоголізму людина страждає від недостатньої стимуляції рецепторів. Вона обумовлена як раз браком дофаміну, який заміщується спиртом. У результаті починає формуватися психічна залежність. Все це ознаки психічного розладу. Саме тому такий стан знаходиться, згідно Міжнародної класифікації хвороб, серед психічних недуг і поведінкових розладів.
На другій стадії алкоголізму події розвиваються зовсім іншим чином. В результаті тимчасового припинення прийому спиртного відбувається зрив компенсації, через якого в організмі починається не тільки розпад, але і синтез дофаміну. Його рівень зростає, що призводить до виникнення вегетативних реакцій, які є головними ознаками цього стану.
Саме із-за зміни рівня дофаміну з’являються неспокій і дратівливість, порушується сон, підвищується артеріальний тиск. Вираженість абстинентного синдрому безпосередньо залежить від того, який показник дофаміну в крові. Наприклад, якщо його зміст перевищено втричі, порівняно з нормою, починається біла гарячка, яка по-науковому називається алкогольним делірієм. Обумовлено це тим, що ацетальдегід поставляє в тканини значно менше кисню, з-за чого порушується обмін, а в клітинах різних органів починається кисневе голодування. З-за тканинної гіпоксії виникають соматичні симптоми.
Глибина ураження організму алкоголем і продуктами його виділення при абстинентному синдромі впливає на тривалість цього стану. Абстиненція може тривати до п’яти діб. Причому на третю добу відбувається пік прояви симптомів, потім вони поступово починають відступати.
Відомі важкі випадки, коли стан абстиненції зберігалося дві-три тижні. Така клініка алкогольного абстинентного синдрому.
