Викид жовчі в ротову порожнину: причини і методи лікування

Захворювання ШКТ у сучасному світі поступово стають найпоширенішими. І це не дивує – популярні фастфуд, перекушування на ходу, в супермаркетах продається нездорова їжа. Такі захворювання, як гастрит або виразка, сьогодні на слуху. Але симптоми рефлюкс-езофагіту зустрічаються рідше. За статистикою, від нього страждають мільйони людей в РФ.

Так називається викид жовчі в ротову порожнину, стравохід, шлунок. Захворювання досить швидко прогресує і призводить до небезпечних ускладнень, якщо її вчасно не лікувати. Тому необхідно знати симптоми цієї хвороби, її причини, методику терапії.

Рух жовчі в організмі

Викид жовчі в ротову порожнину – фізіологічно ненормальне явище. Але чому це відбувається?

Жовч виробляється печінкою. Потім вона піднімається в жовчний міхур за допомогою сфінктера цього органу за рахунок скорочення жовчних каналів. Відповідно, жовч нагромаджується в цьому міхурі. Як тільки людина починає їсти, вона потрапляє в шлунок через сфінктер Одді. У шлунку змішуються соки, жовч, починається процес травлення.

Але в результаті певних факторів відбувається розслаблення сфінктера Одді. Ними може відбутися наступне: видалення жовчного міхура, порушення функції печінки, дискінезія жовчних каналів. В результаті цього скидання жовчі в шлунок вже не залежить від імпульсів, що надходять від мозку. Сфінктер починає скорочуватися довільно. Тоді і відбувається викид жовчі в шлунок і далі в стравохід, ротову порожнину. Травмуючи слизові оболонки цих органів, не призначені для контакту з жовчю.

Що таке рефлюкс?

Викид жовчі в ротову порожнину – це патологічний стан. Але рефлюкс сам по собі не є такою. Так називається процеси переміщення вмісту одного полого органу в інший, але в напрямі, протилежному нормального фізіологічного. Звідси рефлюкс може спостерігатися не тільки в травній системі, але й, наприклад, у сечостатевої.

Однак найчастіше люди стикаються з симптомами гастроезофагеального рефлюксу. Що це означає? Вміст шлунка закидається назад в стравохід, а потім в ротову порожнину. При нормальному функціонуванні організму цього не повинно відбуватися: їжа проходить по зворотному шляху – з ротової порожнини через стравохід в шлунок.

Щоб не траплявся гастроезофагеальний рефлюкс, в нашому організмі влаштований спеціальний орган – нижній стравохідний сфінктер. Він стискається після того, як їжа проходить в шлунок, і не пускає її назад.

Патологічний і непатологический рефлюкс

Рефлюкс не буде патологічним, якщо якась частина вмісту шлунка надходить назад в стравохід. Він тут носить назву відрижки. З цим явищем людина може стикатися, наприклад, після ситного обіду. Але якщо викид в ротову порожнину жовчі або вмісту шлунка відбувається регулярно, це привід насторожитися.

Ніжні слизові оболонки стравоходу і ротової порожнини пошкоджуються від контакту з жовчю, шлунковим соком. Системно повторюваний рефлюкс викликає в них запальні процеси. Такий синдром, при якому спостерігається пошкодження стравоходу регулярним закидом в нього вмісту шлунка, дванадцятипалої кишки, носить назву рефлюкс-езофагіту. Або ГЕРХ – гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, коли жовч, шлункові соки викликають виразкові, ерозійні пошкодження слизових оболонок, розвиток їх запалення.

Називати це захворювання просто рефлюксом неправильно. Адже він може бути і непатологическим – у формі рідкісної відрижки. За статистикою, ГЕРХ частіше вражає саме дорослих людей. Причому чоловіки страждають від рефлюкс-езофагіту частіше, ніж жінки, у 2 рази.

Якщо не почати лікування вчасно, то в результаті такого агресивного впливу на стравохід його функціональний епітелій починає заміщатися циліндричним аналогом. Хворому ставлять діагноз “стравохід Барретта”. А це вже небезпечне передраковий стан.

Чому це шкідливо?

Викид жовчі в ротову порожнину вночі або вдень – фізіологічно ненормальне явище. Адже рот, стравохід призначені тільки для прийому їжі, а не вмісту 12-палої кишки або шлунка.

Винятком тут є лише блювотні позиви. За своєю природою вони не є рефлюксом. Це екстрена міра, коли шлунку необхідно очиститися від токсичного вмісту. Тим самим він рятує весь організм, не дозволяючи кишечнику вбирати з цієї маси шкідливі речовини в кров.

Соляна кислота, жовч, секрет підшлункової залози агресивні за своєю природою. Їм потрібно розщеплювати їжу. Відповідно, їх вплив можуть витримати тільки слизові оболонки певних органів ШКТ. Щоб не пошкодити інші тканини організму, працює нижній травний сфінктер. Він не дає вмісту шлунка піднятися назад. Але з ряду причин він не завжди може виконувати свої функції.

Непатологические причини

Як кажуть дають хворим поради гастроентерологи, закидання жовчі в шлунок не завжди є патологічними. Розглянемо найпоширеніші причини цього процесу, які не потребують лікування:

Порушення звичного раціону. Вживання великої кількості продуктів, що стимулюють посилене виділення жовчі – жирної або копченої їжі, міцного чаю або кави.
Зловживання сильногазований напоями.
Побічний ефект від прийому певних медикаментів. Зокрема, розслаблюючих нижній стравохідний сфінктер.
Пристрасть до тютюну.
Вживання алкоголю.
Сильна стресова ситуація.
Звернення до посиленої фізичної діяльності відразу після щільного перекусу.
Переїдання перед сном.
Вагітність.
Прийняття незручного положення уві сні, коли ви пережимаете органи травного тракту. Тому закидання жовчі в стравохід нерідко трапляються вночі.

Дивіться також: Роздмухує живіт після їжі: причини, лікування і способи усунення

Патологічні причини

Що робити при викид жовчі в ротову порожнину? Якщо ви страждаєте від цього систематично, то потрібно терміново звернутися до гастроентеролога. Адже це явище викликає досить серйозні патологічні причини:

Ожиріння другого або третього ступеня.
Ентероколіти різного походження, що викликають здуття живота.
Дискінезія жовчних проток.
Недостатність воротаря шлунка.
Грижа стравохідної зони діафрагми в нижньому відділі стравоходу.
Асцит при ураженні дихальних органів або серцево-судинної системи.
Патологічні процеси, що торкнулися 12-палу кишку.
Захворювання кишечника, шлунка, інших органів травного тракту. Часті причини тут – гастрит і виразкові хвороби (наприклад, виразка тонкого кишечника).
Хронічні запори.
Непрохідність дванадцятипалої кишки.
Патології блукаючого нерва.
Доброякісні та злоякісні пухлини.
Інфекційні захворювання, що торкнулися ШКТ.
Хронічний панкреатит або холецистит.
Спадкова схильність.

Симптоми

Про те, що почалися запальні процеси в стравоході, викликані закидом жовчі, можна дізнатися за наступним характерних симптомів:

Печія. У вас з’являється відчуття, що за грудиною, “під ложечкою” щось пече, палить. Неприємне відчуття піднімається знизу вгору. Найчастіше з’являється ночами, після різкого руху.
Гіркота в роті паралельно з відчуттям печіння в гортані. Знову-таки почуття наростає після різкого руху, нахилу, при переміщенні тіла в горизонтальне положення з вертикального і навпаки.
Блювотні позиви після їжі. Гіркий присмак блювотних мас.
Відчуття сильної болі в області діафрагми.
Гикавка після прийому їжі.

Можливі ускладнення

Згідно порад гастроентерологів, при забросе жовчі в шлунок ні в якому разі не можна чекати загострення цього стану. Хвороба, що викликала його, не пройде сама собою, а лише продовжить прогресувати. Це загрожує наступним:

Напади стенокардії і тахікардії.
Поява спайок на стінках стравоходу з-за постійного роздратування жовчю.
Заміщення нормальної слизової вистилки органу рубцевою тканиною.
Всі зміни оболонок стравоходу можуть спровокувати розвиток раку як його самого, так і шлунка.

Діагностика

Якщо ви постійно помічаєте у себе закидання жовчі в стравохід, слід записатися на прийом до терапевта, гастроентеролога. Щоб підтвердити діагноз “рефлюкс-езофагіт”, пацієнтові призначають ФГС. На цій діагностичній процедурі можна відразу встановити наявність жовчі в шлунку, взяти на обстеження фрагмент слизової вистилки органу для біопсії.

В якихось випадках додатково призначається ендоскопічне обстеження. Можуть знадобитися і такі діагностичні процедури:

Ехографія.
Ультразвукове обстеження.
Ультрасонографія.
Проведення рентгенографії з забарвлюючим речовиною.

Напрямки лікування

У більшості випадків медикаментозна терапія, консервативна. Цілі лікування рефлюксу тут наступні:

Захист слизових стравоходу від агресивних дій.
Нейтралізація агресивних компонентів шлункового соку, жовчі.
Збільшення швидкості проходження по стравоходу грудки їжі.
Збільшення тонусу воротаря шлунка (нижнього стравохідного сфінктера).
Підвищення активності кардіальної шлункової зони.

До хірургічного лікування звертаються лише у складних випадках:

Виправлення складних ускладнень, що викликають закид жовчі. Наприклад, грижі стравоходу.
Випадки, коли хвороба досягла останньої стадії. При діагностуванні стравоходу Барретта.

Медикаментозна терапія

В більшості випадків схема консервативного лікування складається з прийому наступних препаратів:

Інгібітори протонної помпи. Це такі препарати, як “Омез”, “Гастрозол”, “Ранітидин”, “Пептикум”.
Антациди (захищають слизові оболонки від пошкодження, зменшують виділення секрету органами ШКТ). “Альмагель”, “Маалокс”, “Гастрофарм”.
Селективні лікарські препарати, що підсилюють евакуаторної функції, прискорюють надходження жовчі. Це “Цизаприд”, “Мотиліум”.
Для усунення гіркого відрижки, нормалізації виділення жовчі використовують “Урсосан”, “Урсофальк”, “Урсолив”.
Щоб позбавити пацієнта від больового синдрому, доктора призначають відомі спазмолітики (знеболюючі засоби). Це “Баралгін”, “Но-шпа”, “Спазмалгон”. Зокрема, їх прописують у вигляді ін’єкцій, щоб знизити навантаження на шлунок.

Symptom