Лікування міозиту
Якщо діагностовано запалення м’язів ніг, лікування повинно носити комплексний характер. Конкретні заходи при цьому в значній мірі залежать від причини міозиту.
Тобто іноді досить звернутися тільки до терапевта, але якщо є травма або якщо мала місце надмірна фізична навантаження, лікуванням повинен займатися травматолог. При бактеріальної природи міозиту, можливо, доведеться звернутися до інфекціоніста. А якщо аналізи покажуть наявність паразитів до паразитологу.
Тому відповісти на питання, як лікувати запалення м’язів ніг, однозначно не можна. Все залежить від природи захворювання.
Наприклад, при бактеріальної інфекції медикаментозне лікування обов’язково включає антибіотикотерапію, а при паразитарної інфекції можуть бути призначені антигельмінтні препарати. Якщо ж запальний процес розвивається як наслідок аутоімунного захворювання, то пацієнту прописують курс глюкокортикоїдів або імуносупресорів.
Тим не менш більшість пацієнтів цікавить тільки одне – як зняти запалення м’язів ніг швидше. Для цих цілей застосовують міорелаксанти і НПЗЗ (нестероїдні протизапальні препарати).
З міорелаксантів добре себе зарекомендував “Мідокалм” (або “Толперизон”). Він знижує м’язовий тонус, пригнічує рефлекторну активність спинного мозку і при цьому має знеболюючу та судинорозширювальну дію.
“Мідокалм” можна приймати в таблетованій формі (тричі на день по 150 мг), але при тяжкому перебігу захворювання рекомендується вводити його у вигляді внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій (останні – на фізіологічному розчині). “Мідокалм” з усіх препаратів своєї групи володіє найважливішою перевагою – у нього немає седативного ефекту, він не викликає сонливості і м’язової слабкості.
Важливу роль відіграє вибір безпечного нестероїдного протизапального препарату. Деякі лікарі при цьому рекомендують призначати “Ацеклофенак” (або “Аэртал”).
Принцип дії препарату такий же, як у інших НПЗП, але в той же час він пригнічує синтез певних речовин, що дозволяє швидше знімати запалення. “Аэртал” випускають у вигляді таблеток для перорального прийому, їх п’ють двічі на день по одній штуці, без прив’язки до прийому їжі. В принципі, побічні ефекти у нього такі ж, як у інших НПЗП – порушення роботи органів ШКТ і підвищення артеріального тиску, але він рідше викликає такі небажані реакції.
При гострій формі запалення або при загостренні хронічного міозиту пацієнтам прописаний строгий постільний режим як мінімум протягом тижня, а в подальшому – обмеження фізичних навантажень.
Якщо температура підвищується, можуть призначати окремо жарознижуючі засоби. Але дуже часто з цим завданням справляються всі ті ж НПЗП – наприклад, “Ібупрофен”.
При локальних міозитах, протікають легко, нестероїдні препарати навіть не обов’язково приймати всередину – можна використовувати зігріваючі мазі на їх основі. Ці кошти завдяки своєму подразнюючій дії допомагають розслабити м’язи і зняти больовий синдром.
При гнійному запаленні масаж протипоказаний (в даному випадку це може сприяти поширенню інфекції), але при інших різновидах цього захворювання він виявиться корисним. Застосовуються й інші методи фізіотерапевтичного впливу. Після закінчення гострого періоду рекомендується займатися лікувальною фізкультурою.
Хірургічне лікування призначають тільки при гнійному запаленні, коли розкривається його вогнище і здійснюється чистка уражених тканин.
