Уколи в кілька разів швидше діють, ніж оральний прийом ліків. Тому в багатьох випадках лікарі прописують внутрішньом’язові уколи. Зазвичай їх ставить кваліфікований медичний персонал. Однак у багатьох людей немає можливості кілька разів в день відвідувати лікарню або поліклініку, тому вони воліють робити ін’єкції будинку. Докладніше про те, як правильно поставити внутрішньом’язовий укол, ви зможете прочитати в цій статті.
Види введення ліків
Застосування ліків необхідно в багатьох випадках: ГРВІ, ускладнення після застуди, а у важких випадках – лікування бактеріальних інфекцій (сепсису, бронхіту, пневмонії), запобігання ускладнень після операцій. Існує кілька варіантів прийому препаратів.
- Оральне введення доцільно в тому випадку, якщо захворювання є не надто серйозним, а організм хворого здатний чинити опір інфекції. Введення ліків шляхом проковтування має ряд мінусів – препарат довше всмоктується і справляє вплив на мікрофлору кишечника. До плюсів цього способу можна віднести найбільшу фізіологічність.
- Внутрішньовенне – при цьому розчин з ліками вводять за допомогою голки прямо у вену. Внутрішньовенне введення дозволяє доставити ліки до потрібного місця в найкоротші терміни, оскільки кровоносна система моментально розносить препарат по всьому тілу.
- Внутрішньом’язове введення. Таким шляхом можна вводити всі види рідких препаратів, що робить цей спосіб універсальним.
Плюси і мінуси методу
Внутрішньом’язове введення має свої переваги і недоліки. Всмоктування ліків у кров відбувається протягом 15 хвилин після введення. При цьому ліки всмоктуються менш повно, ніж при введенні в вену, але кращий порівняно з пероральним способом. До плюсів внутрішньом’язового введення можна віднести те, що можна вводити не тільки водні розчини, але і ліки на основі масел та емульсії. Так як максимальний обсяг введення обмежується 10 мл, то ін’єкції дозволяють точно розрахувати потрібну кількість препарату, а помилитися з дозуванням в цьому випадку вкрай складно. Тканини м’язів зазвичай не містять багато рецепторів, тому алергія на компоненти препаратів виникає набагато рідше.
До мінусів можна віднести спеціальну техніку введення уколу, яка вимагає спеціальної підготовки, можливість пошкодження нервів при неправильній техніці.
Що потрібно для уколу?
Якщо ви вирішили самостійно зробити собі або іншій людині укол в м’яз, то крім певних знань вам знадобляться деякі інструменти. Насамперед це шприц. Його обсяг повинен відповідати обсягу вводиться ліки, а голка бути тонкою і гострою. На ринку зараз існує безліч марок, але лише деякі з них мають дійсно гарною якістю. Деякі виробники випускають шприци з товстою голкою, яка ранить шкіру при проколюванні і доставляє неприємні відчуття. Тому, перед тим як починати курс, підберіть оптимальний варіант, який влаштує вас за якістю.
Ще одна річ, без якої не обійтися, – це спиртові серветки. Вони допоможуть продезінфікувати шкіру до і після уколу щоб уникнути попадання інфекції в ранку. Крім цього, вам потрібно буде придбати препарат для внутрішньом’язового введення, який прописав вам лікар, рукавички і розчин для розведення препарату (частіше всього це «Лідокаїн»).
В яке місце краще робити ін’єкції?
Найбільш оптимальним місцем для введення уколу вважаються сідниці. Це м’яке місце, в якому мало нервів, а значить, практично неможливо випадково потрапити «не туди». Як правильно поставити внутрішньом’язовий укол в сідницю? Подумки розділіть всю поверхню на чотири рівні частини. Ставити укол треба буде у верхню праву частину правої сідниці. Чому фахівці радять робити уколи саме в це місце? Справа в тому, що ця область розташована досить далеко від сідничного нерва, хребта, куприка і клубової кістки. У результаті виходить, що це найбезпечніше місце, при уколі в яке досить складно зробити щось неправильно.
Підготовка
Після того як ви дістали всі необхідні ліки, можна приступати безпосередньо до підготовки до внутримышечному введення. Для цього потрібно взяти ампулу з препаратом і перевірити термін придатності, а також герметичність упаковки. Якщо термін минув або кришка нещільно прилягає, то краще придбати інше ліки. Далі потрібно надіти рукавички і набрати в шприц розчин, який після цього слід ввести в ампулу і як слід збовтати. В результаті у вас повинен вийти прозорий розчин без сторонніх домішок. Після цього можна приступати безпосередньо до уколу.
Покрокова інструкція по виконанню ін’єкції
Як правильно поставити внутрішньом’язовий укол? Для того щоб все пройшло ідеально, потрібно дотримуватися наступних кроків:
Техніка виконання уколу
Алгоритм техніки виконання уколу може відрізнятися в різних випадках. Частіше всього ін’єкції ставлять у верхній зовнішній кут сідниці, так як в ній немає нервів або кісток, зате добре розвинена система дрібних кровоносних судин. Найкраще робити укол одним різким і впевненим рухом. Трохи підніміть руку і швидко введіть в м’язи голку. Пацієнту буде простіше перенести больові відчуття, якщо ви в цей момент отвлечете його розмовою. Намагайтеся вводити препарат повільно (але не дуже), не рухаючи при цьому голку. Витягніть шприц з сідниці одним швидким рухом і після цього прикладіть ватку, змочену в спирті.
Чи варто робити укол дитині самому?
Зробити укол дитині набагато складніше, ніж дорослому. Ускладнюється це і страхом маленького пацієнта, і хвилюваннями самого дорослого. Але якщо викликати кваліфіковану медсестру немає можливості, то при певних знаннях можна з цим впоратися своїми силами. Як правильно поставити внутрішньом’язовий укол в сідницю дитині? Порядок дій при цьому точно такий же, як і у дорослих. Але при цьому потрібно враховувати, що діти рідко спокійно лежать, очікуючи уколу, тому краще буде попросити ще одного дорослого вам допомогти. Основне завдання мами або папи в цій справі – перебороти свій страх і все-таки поставити укол. Поставити ін’єкцію можна не тільки в сідницю, але і в руку. Однак це рекомендується робити лише в екстрених випадках, так як в руці більше нервових закінчень і менше м’язів. Як правильно поставити внутрішньом’язовий укол в руку дитині? Виберіть шприц з маленькою голкою і введіть ліки, притримуючи дитину іншою рукою.
Як зробити укол самому собі
Як правильно поставити внутрішньом’язовий укол у стегно самому собі? У тому випадку, якщо поставити укол вам нікому, то доведеться навчитися робити це самостійно. Відчуття від уколу не можна назвати приємними, зате вони допоможуть вам швидше видужати. Якщо ви вирішили самостійно робити собі ін’єкції, то не зможете дотягнутися до сідниці. Тому вашим вибором повинні стати стегно або плече. На жаль, і той і інший спосіб буде досить неприємним. Якщо ви вирішили ввести ліки собі в стегно, то виберіть м’яку частину на верхній правій стороні ноги. Вводити голку потрібно максимум на пару сантиметрів, для того щоб не зачепити ніякі важливі нерви або судини.
Як правильно поставити внутрішньом’язовий укол в плече? У цьому випадку постарайтеся повністю розслабити руку, поклавши її на тверду поверхню. Ліки краще всього вводити в верхню частину. Для того щоб вам було краще видно область уколу можете розташуватися навпроти дзеркала.
Ін’єкції домашнім тваринам
Ін’єкції можуть знадобитися не тільки людям, але й тваринам. Як правильно поставити укол коту внутрішньом’язово? Найкраще вводити ліки в плече або стегно. М’язи в цих областях, як і у людини, поцятковані кровоносними судинами, а от нервів у них дуже мало, тому препарат швидко всмоктується і розподіляється по всьому організму.
Як правильно поставити укол кішці внутрішньом’язово? Зафіксуйте тварина, очистіть від шерсті потрібну область і введіть шприц з ліками приблизно на 2/3 під прямим кутом.
Поради фахівців
Як правильно поставити укол внутрішньом’язово у сідницю? Якщо ви хочете зробити укол собі або своєму близькому без шкоди для здоров’я, то краще буде дотримуватися таких правил і рекомендацій:
- Щодня міняйте боку уколу. Це знизить болючість процедури і дозволить легше перенести курс ліків.
- Якщо в області уколов з’явилися ущільнення, то змастіть хворе місце «Троксевазин».
- Ні в якому разі не використовуйте шприци кілька разів!
- Введіть голку швидко, а препарат повільно.
- Притримуйте місце введення однією рукою.
- Готуйте розчин для ін’єкції безпосередньо перед процедурою.
