Цукровий діабет (ЦД) – це ендокринна патологія, що має хронічний прогресуючий перебіг. Проявляється в метаболічних порушеннях вуглеводного і водного обмінів, що супроводжуються гіперглікемією, тобто підвищенням цукру крові. Сам по собі діабет не страшний, тому що можна нормалізувати рівень цукру різними способами, але він небезпечний своїми ускладненнями.

Частіше хворіють жінки, і у них частіше виникають ускладнення ЦД. За даними статистики, на сьогодні 7% жителів Землі – діабетики. Серед лідируючих країн – Індія, Китай і США, на 4-му місці – Росія (10 млн населення – 3,5%). Число хворих зростає настільки швидко, що, за статистикою, кожні 7 секунд у 2 людина виявляється цей діагноз. Рівень щорічної смертності становить близько 2 млн осіб. Хоча діабет лідирує сьогодні, відомий і описаний він був ще в I столітті н. е. у Стародавній Греції і Римі.

Загальні уявлення про діабеті

Щоб поставити діагноз “діабет”, лікар повинен мати результати повного обстеження хворого, оскільки існує кілька типів та ступенів цього захворювання.

Діабет виділяють вроджений і набутий, первинний і вторинний, юнацький, або ювенільний, і дорослий. Останнім розподіл дозволяє говорити про патологію 1 і 2 типу. Хоча з 1999 р. було скасовано поділ на стадії та види, лікарі в усьому світі користуються класифікацією, оскільки це важливо при виборі тактики лікування і постановки діагнозу. Частота зустрічальності ЦД 1 типу складає всього 5%, ЦД 2 типу розвивається в 95% випадків. Стадії, протягом і причини у них різні, але однакові ускладнення.

Діабет 1 типу називають юнацьким, або ювенільний, тому що він може виникати у дітей, навіть немовлят, і у молодих до 30 років. В останні роки лінія віку зросла до 45. Цей тип діабету інсулінозалежний – ИЗСД. Це означає, що причина захворювання криється в порушення роботи підшлункової залози, бета-клітини якої або зовсім не виробляють інсулін, або продукують його зовсім мало.

Для забезпечення організму інсулін повинен вводитися ззовні. Це його головна відмінність від діабету 2 типу, який вважається хворобою зрілого віку, розвивається після 40 і є інсулінонезалежним – ИНСД. Продукування інсуліну в бета-клітинах йде в нормальній кількості, але клітини органів і тканин його не отримують в силу різних причин, про які буде сказано нижче.

Виникає ситуація, коли цукру в крові виявляється багато, а клітини організму голодують. Глюкоза в них не проходить. Інсуліну багато, але допомогти відкрити клітку глюкози він не здатний, тому що самі клітини до нього резистентні. Тому друга назва такого діабету – инсулинорезистентный. Цей тип носить спадковий характер найчастіше.

Який з них більш небезпечний? Вважається, що СД1 розвивається швидко і лікується складно.

Причини діабету

Більшу роль набуває спадковість: вона не викликає діабет безпосередньо, але передається у спадок, у 70% випадків схильність до захворювання. Серед інших факторів: вірусні інфекції – грип, краснуха, эпидгепатит і вітряна віспа. Вони стають поштовхом до появи захворювання. Ожиріння і гіподинамія – це актуально для діабету 2 типу. Деякі захворювання самої підшлункової залози – запалення, пухлини, інші ендокринопатії – також можуть викликати ураження бета-клітин. Крім цього, чимала роль належить страхам і стресів, неврозів – вони також можуть стати пусковим механізмом.

Можливість захворіти підвищується з віком. Є такий доведений факт: кожні 10 років можливість захворювання на діабет у людини подвоюється. Також було помічено, що діти на штучному вигодовуванні частіше занедужують діабетом 1 типу.

Головною причиною СД2 стає абдомінальне ожиріння – “рятувальний круг” на животі. Ці люди найчастіше відрізняються гиподинамичностью, їдять нездорову їжу з великою кількістю простих вуглеводів, смаженого і постійно переїдають.

Клімат має значення при ЦД 1 типу – холодна погода до нього в розпорядженні. Також ювенільний діабет загрожує тим, у кого при народженні була велика вага, кого рано відлучили від грудей і перевели на штучне вигодовування.

Патогенез захворювання

Перший тип є, по суті, аутоімунним процесом, коли свій імунітет починає вироблення антитіл проти клітин підшлункової. Він приймає їх за чужорідні, але може розвиватися і з нез’ясованих причин.

При СД1 гіперглікемія не може зніматися своїм інсуліном, тому що його немає. Компенсаторна реакція організму у цьому випадку – виведення надлишку цукру допомогою урини, і сечовипускання частішає. Паралельно йому розвивається зневоднення в організмі. Починається розщеплення жирів із-за браку води і харчування, і людина худне.

Картина при діабеті 2 типу зовсім інша: у крові багато і інсуліну і цукру, але клітини до інсуліну резистентні. Цукор проникнути не може. Інсулін перестає грати роль ключика в клітинах, який раніше допомагав цукру в клітини проходити.

Інсулін зашкалює – виникає гіперінсулінемія. Печінка все ж намагається нагодувати глюкозою клітини і виробляє її з будь-яких джерел. Але такі продукти негативні для підшлункової, вони б’ють по ній, і її робота порушується.

В кінцевому підсумку вироблення інсуліну припиняється. Далі в стадії діабету цукор в крові переносить свою дію на стінки судин, роз’їдаючи їх. Пошкоджені місця заповнює холестерин – запускається атеросклероз. Уражаються в першу чергу капіляри, нервові закінчення, і починаються ускладнення діабету.

Типи цукрового діабету

Крім діабету 1 та 2 типу мають місце:

• гестаційний – розвивається під час вагітності, після пологів він найчастіше проходить;
• СД, спровокований поганим харчуванням;
• вторинний або симптоматичний діабет.

Стадії розвитку діабету 1 типу

Ступеня СД1:

Перша стадія діабету має сприятливий перебіг. Глікемія складає всього 7 ммоль/л, кров без відхилень, цукру в сечі немає. Ускладнень немає, стадія легко компенсується дієтою і спеціальними таблетками для зниження цукру. Цей період, або початкову стадію діабету, називають предболезненной. Багато лікарів вважають за необхідне проведення в таких випадках профілактичних заходів, особливо якщо людина перебуває в групі ризику по спадковості. Патологія може бути виявлена тільки шляхом визначення дефектних генів при спадковій схильності.

Друга ступінь, або цукровий діабет 2 стадії, стає частково компенсованим. Починається руйнування бета-клітин. Починають з’являтися ознаки ускладнень. Фото цукрового діабету початковій стадії показує, які симптоми чекають людину: часте сечовипускання, відчуття спраги, порушення зору.

На третій стадії лікування не обмежується дієтою і таблетками. Глюкоза активно знаходиться в сечі, глікемія становить 14 ммоль/л. Інсуліну продукується менше. Ознаки ускладнень вже явні: швидко знижується зір, сформовано підвищення тиску, парестезія кінцівок.

На четвертій стадії систематичних симптоматичних проявів немає, але хворі скаржаться на часті застуди, постійні фурункули, кон’юнктивіти, слабкість і нездужання. Завданням лікування стають очні і шкірні проблеми.

На п’ятій стадії діабету зруйновано вже 90% бета-клітин. Симптоми яскраві.

Шоста стадія найважча. Острівці Лангерганса повністю зруйновані. Рівень глюкози доходить до 25 ммоль/л, в сечі – глюкозурія, протеїнурія, ускладнення у вигляді ниркової недостатності, гангрени пальців ніг, трофічні виразки на них.

Стадії ЦД 2 типу

Ступеня, або стадії, діабету 2 типу також мають свої особливості:

Легка ступінь – поліпшення стану досягається дієтою і сахаропонижающими таблетками. Ця компенсаторна, або початкова, стадія діабету оборотна. Глікемія <7,7 ммоль/л, глюкозурії немає.

На середній стадії діабету поліпшення стану можна (глікемія<12,7) домогтися шляхом прийому цукрознижуючих таблеток – 2-3 капсули. Інсулін поки не підключають. Кількість глюкози більше 10 ммоль/л, цукор з’являється в сечі. З симптомів: полідипсія, сухість у роті, загальна слабкість, поліурія. На шкірі довго незагойні гнійнички. Субкомпенсаторная стадія, або цукровий діабет 2 стадії, частково оборотна при правильному лікуванні. Крім пероральних цукрознижувальних препаратів (ПССП) потрібне використання інсуліну.

Важка декомпенсаторная стадія – повна незворотність наслідків, безліч ускладнень та порушення вуглеводного і всіх видів обміну довічно. Гіперглікемія >12,7 ммоль/л, може розвинутися кома. Клініка виражена, виникають ангіо – та нейропатії.

Ознаки і симптоми

Симптоми діабету початковій стадії протікають непомітно. У діабету 1 типу клінічна картина розвивається швидко і гостро, через кілька тижнів. Самий точний ознака – буквально погодинне початок патології. Самопочуття різко погіршується, серед перших симптомів початковій стадії цукрового діабету можна відзначити:

• підвищення апетиту і постійне відчуття голоду;
• спрага;
• слабкість і хронічна втома;
• схуднення;
• напади нудоти та блювоти;
• нервове перезбудження і дратівливість.

Відбувається зниження температури до 35,6-36,2 градуси. Це відмітний ознака 1 типу.

Починається стадія діабету ИЗСД характерна витончення шкіри, на якій легко виникають тріщини, які погано загоюються подряпини. Проблеми із зором проявляються в пелені перед очима, наростаючою нечіткості зору. Це сигнали мозку, якому не вистачає живлення. Розпізнати наявність діабету просто – здати кров на цукор. Невжиті заходи при діабеті першого типу на відміну від другого швидко приведуть до комі.

Як визначити ЦД 2 типу?

Існує кілька перших ознак початковій стадії цукрового діабету 2 типу, люди з цими проявами навіть не припускають початок патології і до лікаря не звертаються. До них відносяться:

• ожиріння;
• тяга до солодкого і здоби;
• хронічне відчуття голоду;
• перманентна втому і сонливість вдень.

Також один з перших дзвінків ранніх стадій цукрового діабету може проявитися в підвищенні тиску.

Пізніше приєднується:

• нудота;
• дратівливість;
• безпричинне зниження зору;
• відчуття поколювання і мурашок в ногах;
• суха обвисла шкіра – крему ефекту не дають;
• сухість у роті і металевий присмак;
• плями і свербіж на шкірі;
• свербіж вульви;
• кардіалгії;
• погана заживаемость будь-яких ран і саден.

Також у жінок симптоми діабету на ранній стадії проявляються у вигляді гіпергідрозу і попрілостей, почастішання сечовипускання вночі. Ніктурія в обсязі невелика – від 100 до 230 мл

Знижується лібідо, потенція. Симптоми виникають не скопом, одинично, протягом ряду років. Капіляри розширені, обличчя пастозне, з червоним відтінком. Шкіра в’яла і суха, нігті ламкі, нерівні. Після 50 років приєднуються гінгівіти, пародонтоз і карієс. Ясна кровоточать, з рота неприємний запах. Фото діабету початковій стадії (його симптомів) представлено нижче.

Часто розвивається грибок стоп і нігтів або трофічна виразка. П’яти стають сухими, з натоптишів. Мозолі легко запалюються і довго не заживають. Нігті шаруються, кришаться, товщають і видають неприємний запах.

Симптоматика може проявити себе навіть через 10 років. Всі органи вже зношені. Ознаки діабету другого типу не з’являються цілим букетом або лавиною, але навіть при появі одного симптому потрібно обстежитися.

Діагностика

Обов’язковими є дослідження крові і сечі.

Біохімічний аналіз крові вкаже на приховані патології. До цього виду аналізу належать: усі види визначення глікемії, ліпідний спектр, (холестерин, тригліцериди підвищені при 1 типі і ожирінні), ліпопротеїди (при 1 типі вони в нормі, а при 2 підвищені ЛПНЩ), С-пептид.

Обов’язковими є консультації вузьких спеціалістів – невропатолога, офтальмолога. Досліджується очне дно і робиться ЕКГ.

В капілярній або венозної крові визначають кількість інсуліну, глікований Hg, фруктозамин.

Ще один з основних аналізів – дослідження сечі на білок, цукор, ацетон, кетонові тіла.

Можливі ускладнення солодкої хвороби

До найнебезпечніших ускладнень відносяться:

• діабетична кома;
• нефропатія;
• ретинопатія;
• підвищення тиску;
• набряки;
• полінейропатія;
• макро – і мікроангіопатія;
• синдром діабетичної стопи;
• трофічні виразки;
• гангрена аж до ампутації кінцівок.

Принципи лікування

Лікування при ЦД 1 типу – інсулінотерапія, при ЦД 2 – дієта і прийом таблеток.

Можна швидко знизити цукор в крові таблетками ПССП. Вони бувають декількох видів:

На основі сульфонілсечовини. Термін дії – добу, вони плавно знижують показники і не допускають різких стрибків. Покращують роботу бета-клітин і знижують інсулінорезистентність тканин. Дана група препаратів: “Хлорпропамід”, “Толазамид”, “Глібенкламід”, “Манинил” та ін.

Бігуаніди – застосовуються як допоміжний засіб у діабетиків 2 типу, знижуючи інсулінорезистентність клітин. До них відносяться: “Багомет”, “Метфогамма”, “Глюкофаж”, “Сиофор” та ін.

Препарати, які впливають на всмоктування вуглеводів і уповільнюють його: “Акарбоза”, “Гуарем”, “Байетта”, “Глюкобай”.

Профілактичні заходи

До профілактичних заходів належать:

• нормалізація ваги;
• помірність фізичних навантажень;
• збалансоване харчування – дієта підбирається тільки лікарем;
• виключення стресів;
• контроль тиску;
• регулярна здача аналізів на цукор з метою контролю гіперглікемії;
• придбання глюкометра і регулярне вимірювання глюкози крові за приписами лікаря.

Завдання лікаря і самого хворого – не дійти до ускладнень. Реальна небезпека виходить саме від них.