Транспортування їжі з ротової порожнини в шлунок проходить через стравохід. Якщо перистальтика гладкої мускулатури функціонує нормально, то харчової грудку легко і швидко добирається до шлунка. У разі порушення її діяльності відбувається спазм. Їжа насилу рухається по стравоходу, викликаючи больові відчуття. Індивіда турбує важкість і тиск в горлі, грудях в результаті спазму стравоходу. Як його знімати і чим полегшити стан? Про це і піде мова в статті.

Загальна інформація

Езофагоспазм, або по-іншому спазм стравоходу – це хвороба, в результаті якої час від часу виникає збій перистальтики, тобто в нижньому стравохідного сфінктера відбувається підвищення тиску і спастичні скорочення його стінок. Виставляють діагноз на підставі діагностичних заходів, які включають в себе: pH – і манометр стравоходу, рентгенографію, ендоскопію. Захворювання проявляється загрудинний болями, відрижкою, дисфагією, печією. Лікування в основному консервативне, спрямоване на зниження внутрішньочеревного тиску і миотонуса стравоходу, а також показано дієтичне харчування.

Поширені види эзофагоспазма

Найчастіше на практиці зустрічається два види спазму стравоходу:

Дифузний, симптоми якого проявляються збоєм рухової активності, при цьому епізодично виникають спастичні некоординовані скорочення гладкої мускулатури харчової трубки. При цьому тонус м’язів зберігається, як і рефлекторне розкриття в період ковтання. В області грудини і шлунка виникає сильний біль, який поширюється на плече і навіть щелепа. Сильні больові відчуття турбують індивіда в спокої і в нічний час, тобто вони не пов’язані з прийомом їжі. Коли скорочення припиняється, то з’являється зригування. Розлад ковтання більш виражено при вживанні рідини або прийомі їжі м’якої консистенції. Напад триває від декількох хвилин до декількох годин.

Сегментарний (стравохід «лускунчика») – при цьому виді скорочення гладкої мускулатури відбувається з більшою інтенсивністю на певних ділянках стравоходу і шлунка. Спазм проявляється наступним чином. Поява болю при ковтанні рідин. Дисфалгией, яка з’являється при вживанні пюреподібного їжі, каші, сиру. Труднощі з ковтанням присутні при проковтуванні продуктів, збагачених рослинною клітковиною. Тривалість спазму – кілька секунд. У деяких випадках його тривалість збільшується до трьох годин. Больові відчуття помірні і швидко проходять. Напади починаються раптово, поступово їхня інтенсивність знижується.

Відомі наступні варіанти эзофагоспазма:

• Ідіопатичний, часто його називають первинним – органічні зміни нервової системи.
• Рефлекторний, або по-іншому вторинний – є супутником виразкових уражень органів травлення, грижі стравохідного отвору діафрагми, жовчнокам’яної хвороби, тобто тих патологій, при яких уражається слизова оболонка харчової трубки.

Інші види эзофагоспазма

У медичній практиці зустрічаються й інші різновиди спазму стравоходу:

• На нервовому грунті – для нього характерно гарячковий скорочення м’язів унаслідок психічного розладу (депресії), порушення сну, стресу, підвищеної схильності до тривожності, страху. Напад з часу триває всього кілька хвилин.
• При ковтанні – вказують на такий спазм наступні симптоми: відчуття комку в горлі супроводжує панічну атаку; при судомах виникає відчуття задухи; при різких несподіваних звуків починаються блювотні позиви; при неврозоподобном стані спазм здатний перешкодити проковтнути навіть слину; частими супутниками неврозу вважаються напади нудоти і блювоти; в області грудної клітини больові відчуття по типу кардіалгії, причому інтенсивність їх непостійна і змінюється від незначних до різких.
• Кардіоспазм – буває гострим і хронічним. Для гострого – характерні болі за грудиною і в області епігастрію; почуття, що харчової ком затримується над шлунком. При цьому вживання води не приносить полегшення. По закінченні нападу виникає зригування або відрижка. При легкому хвилюванні біль посилюється. Пізно розпочата терапія небезпечна різкою втратою ваги, стравохідної блювотою. Не виключається розвиток запалення легенів. Однією з основних причин спазму стравоходу, симптоми якого описані вище, вважається тривало поточний виразкові ураження. Головними провокаторами є тютюнопаління, вдихання отруйних парів, вживання міцного алкоголю.
• Нижніх відділів – при такому спазмі розширюється на всій протяжності трубка органу.
• Несфинктерный – уражається одночасно декілька його відділів на всьому протязі. Індивіди скаржаться на зригування слизом, біль за грудиною, епізоди дисфагії, тривалість яких від кількох секунд до кількох тижнів.

Спазм стравоходу виникає при інших аномаліях. Наприклад, як симптом він спостерігається при туберкульозі, сифілісі, скарлатині, запаленні плеври або аорти.

Езофагоспазм при вагітності

В період очікування малюка поява спазмів у стравоході, причини якого будуть розглянуті нижче, зустрічається досить часто. Незважаючи на те що виношування дитини — це природний процес, в деяких випадках можлива поява патологічних станів. Зміна положення діафрагми і гормональний дисбаланс сприяють затримці їжі в стравоході і провокують блювоту. На виникнення ГЕРХ впливає збій у роботі мускулатури шлунка і моторики пищеводных скорочень. Крім того, в результаті підвищення кислотності травного соку, що характерно для цього періоду, закидається в стравохід кисле вміст, викликаючи його хімічний опік. На практиці езофагіт зустрічається у кожної п’ятої вагітної жінки. Клінічна картина:

• печіння, що виникає в щоках і мовою;
• кашель, можливі відчуття сильної нестачі повітря;
• захриплість, порушення голосу;
• відрижка, печія, больові відчуття в області грудей і деякі інші явища, пов’язані з ураженням стравоходу;
• метеоризм, відчуття розпирання в шлунку.

Причини

Найчастіше спазми виникають на виході чи вході стравоходу, так як в цих місцях багато нервових закінчень, і вони першими відгукуються на збій.

Основні причини спазму стравоходу, симптоми і лікування якого розглянуті в цій статті, наступні:

• порушення проковтування;
• отруєння хімічними речовинами;
• наявність чужорідного тіла;
• виразкові ураження шлунка або дванадцятипалої кишки;
• дуже холодна, гаряча, суха або тверда їжа;
• вплив концентрованих органічних або мінеральних кислот;
• загострення гастроезофагеальної хвороби;
• незначні травми стінок стравоходу, що з’явилися в результаті проковтування стороннього тіла або вживання жорсткої їжі;
• запальні процеси у внутрішніх органах, розташованих поряд з стравоходом;
• інфекційні недуги, наприклад, скарлатина, краснуха та інші;
• нервові хвороби;
• неправильно підібраний зубний протез;
• патології міжреберних нервів;
• вживання міцних спиртових напоїв;
• надмірні емоційні навантаження, перевтома.

Перед тим як придбати стійку форму, езофагоспазм виникає періодично і пов’язаний з перевтомою, переляком, нервовим перезбудженням, жаром або недосипанням. Недуга переходить у хронічну форму, коли блукаючий нерв запалений, нервові закінчення, що знаходяться близько стравоходу, вражені, є порушення ЦНС, тобто спостерігається постійний тиск на м’язи стравохідної трубки.

Ознаки спазму стравоходу

«Ком у горлі застряг» – зазвичай такою фразою індивід описує свої відчуття при такій проблемі. Клініка залежить від форми і розташування патологічного процесу. Типові симптоми будь-якої форми недуги – це порушення ковтання, загрудинні болі, які виникають при ковтанні слини і їжі, але можуть бути і спонтанні. Стресові ситуації посилюють неприємні відчуття. Крім того, біль віддає в спину, плечі, нижню щелепу, лопатки. Тривалість нападу – близько шістдесяти хвилин. У деяких випадках його тривалість довше. Після прийому спазмолітичних засобів біль стихає.

При вживанні як твердої, так і рідкої їжі виникає дисфагія. Вона з’являється відразу з болем і має нерегулярний характер. Печія зустрічається у кожного п’ятого індивіда. Сильні спазми і великий об’єм харчового грудки в стравоході провокує зригування.

Переважно зустрічається спазм верхнього звуження стравоходу у осіб, схильних до різких змін настрою, неврозоподібні стани або істерик, тобто нервовий спазм стравоходу. Проявляється він нудотою, кашлем, болем за грудиною стискаючого природи, тривогою, відчуттям страху, почервонінням особи. Спазмические явища утворюється гостро або поступово наростають. Перемежовується характер хвороби сприяє наступному: індивід стає неспокійним, побоюючись повернення симптомів, харчується нерегулярно і тим самим погіршує ситуацію.

Хронічний спазм верхнього звуження стравоходу характерний для вікових індивідів з порушенням жування, дефектами зубів. У таких хворих утруднене проходження твердої їжі, за грудиною спостерігаються неприємні відчуття, є потреба запивати рідиною кожне заковтування їжі. Постійна непрохідність стравоходу веде до утворення його компенсаторного розширення на спазмированном ділянці.

Лікувальні заходи

Після підтвердження діагнозу індивідів цікавить питання про те, як зняти спазми шлунка і стравоходу. Якщо не виявлено точна причина недуги, то медики не рекомендують проводити лікування самостійно. Терапія передбачає використання:

• ліків;
• фізіотерапевтичних процедур;
• дотримання дієти;
• зміна способу життя;
• лікарських трав.

Якщо є основне захворювання ШКТ, що провокує езофагоспазм, то спочатку лікування слід починати з нього, щоб попередити появу нових нападів. Далі розглянемо більш докладно, ніж лікувати рефлекторний спазм стравоходу. Для цього застосовують препарати різних фармакологічних груп:

Антациди, або противокислотные – захищають слизову оболонку травного каналу.

Стимулятори моторики ШЛУНКОВО-кишкового тракту – сприяють проходженню грудки їжі завдяки поліпшенню перистальтики м’язової трубки.

Спазмолітики – прибирають спазм.

Альгінати – обволікають слизову, захищаючи її від агресивного соляної кислоти.

Седативні – заспокійливу дію на ЦНС.

Антидепресанти, транквілізатори і ліки, які нормалізують сон – призначають при необхідності.

Анальгетики та анестетики – надають місцевий знеболюючий ефект.

Вітаміни групи B.

Вищезазначені медикаменти, дози і схеми лікування підбирає лікар індивідуально.

Розглянемо, як зняти спазми шлунка і стравоходу за допомогою фізіотерапевтичного лікування. Воно спрямоване на нормалізацію функцій нервової системи і включає:

• Електрофорез з анестетиком – на уражений орган впливає постійний електричний струм спільно з лікарським засобом, що дозволяє послабити больові відчуття.
• Радонові ванни – завдяки їм знижується чутливість нервових закінчень.
• Гальванізація – за допомогою електродів подається струм з постійною частотою, невеликий сили і малого напруги. В результаті чутливість нервових волокон слабшає. Цей метод особливо ефективний при спазмі стравоходу, який виник на тлі остеохондрозу.
• Теплі ванни з відварами лікарських трав, що володіють седативною дією.
• Індуктотерапія – вплив високочастотного електромагнітного поля з переважанням магнітної складової. Винятковість цієї маніпуляції в тому, що в м’язовому шарі утворюється тепло, в результаті знижується тонус і усувається спазм стравоходу. Як його знімати можна ще? Особливо важлива фізична активність, тобто виконання нескладних вправ, спрямованих на зміцнення хребетного стовпа і нормалізацію роботи ЦНС.

Фітотерапевтичні лікування передбачає використання лікарської рослинної сировини, що володіє різними ефектами:

• протизапальний – оман;
• седативний – півонія, валеріана, пустирник;
• спазмолітичний – ромашка, шавлія, м’ята.

До альтернативних методів лікування відноситься:

• Голкорефлексотерапія. Курс лікування – до десяти днів, тричі на рік.
• Медична гіпнотерапія.
• Психотерапевтичні методи – пескотерапия, аутогенне тренування, за Шульцом, арт-терапія.

Масаж певних точок, які знаходяться на серединній лінії грудей – це ще один нестандартний спосіб лікування спазму стравоходу. Як його знімати цим методом? Розташування точок наступне:

• під шийної ямкою;
• між грудьми;
• між першою і другою точкою (на рівній відстані від кожної).

Ці зони масажують кісточками пальців, роблячи обертальні рухи за годинниковою стрілкою протягом п’яти хвилин. Зазначається, що при виконанні цієї маніпуляції у індивіда з’являються сильні больові відчуття. Існує думка, що це нормальне явище, і після закінчення двадцяти хвилин інтенсивного впливу на ці точки біль повністю зникає.

Всі перераховані вище способи дають хороший результат.

Дії при спазмі стравоходу

Як його знімати? У разі появи загрудинної болю треба заспокоїтися і прилягти. Якщо протягом п’яти хвилин не пройшов спазм, то виконують наступні дії:

• При виникненні болю під час прийому їжі випити склянку звичайної води.
• Виконати від чотирьох до шести разів наступна вправа – глибоко вдихнути, буквально на дві секунди затримати подих і повільно видихнути.
• Прийняти заспокійливий засіб. У разі його відсутності приготувати чайний напій з м’ятою або розсмоктати м’ятний льодяник.
• Якщо попередні маніпуляції не дали результату, то показана ін’єкція «Атропіну».

Головне – це впоратися з панікою і пам’ятати, що загрози життю немає.

Правильне харчування

Лікування спазмів у стравоході, причини якого з’ясовано, неможливо без правильно підібраного раціону. До основних принципів дієтичного харчування відноситься:

• Приймати їжу кімнатної температури не більше п’яти – шести разів на день, останній прийом – не менш ніж за три години до сну.
• Не можна переїдати.
• Страви готують на пару, варять і тушкують.
• Їжа не повинна робити подразнюючої дії на слизову шлунка і стравоходу. Краще її вживати в пюреподібному стані.
• Під забороною міцні напої, спеції, маринади, консерви, гарячі, холодні і гострі страви.

Способи лікування эзофагоспазма

Для лікування дифузного спазму стравоходу застосовують різні методи:

• Дробове харчування – до шести разів на день маленькими порціями. Ретельне пережовування їжі. Не приймати горизонтальне положення протягом двох годин після їжі.
• Фармакотерапія – вона носить допоміжний характер і спрямована на усунення симптомів.
• Розширення кардії спеціальними дилататорами – застосовують пневматичні або механічні медичні вироби. У шлунок вводять зонд, на кінці якого є спеціальний балон. При попаданні його в зону нижнього сфінктера, починають накачувати повітря, а далі витягають. У результаті відбувається розширення необхідного ділянки травного каналу.
• Оперативне втручання – воно показане у разі неефективності попереднього способу.
• Використання рецептів травників – вживання настоїв, прийняття трав’яних ванн.

Для лікування симптомів дифузного спазму стравоходу показана консервативна терапія:

• «Омепразол», «Панкреатин» – для зниження кислотності.
• «Церукал» – придушення нападів нудоти і блювоти.
• «Ренні», «Альмагель» – захист слизових оболонок від агресивного впливу кислоти.
• «Ніфедипін» – для нормалізації тонусу мускулатури і зняття спазмів.
• «Анестезин», «Новокаїн» – для знеболювання.
• «Атропін» – для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення для надання термінової допомоги.

Крім того, індивідам рекомендують фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, радонові ванни, индукто – і мікрохвильове лікування. Обов’язкова будь-яка рухова активність.

«Дюспаталин»: механізм дії, переваги

Під вплив ліки потрапляє тільки сфінктер Одді і гладка мускулатура травного тракту, що відрізняє його від інших спазмолітиків. «Дюспаталин» знімає спазм стравоходу, за яким ускладнено рух харчового грудки, а також нормалізує природну функцію травного тракту, тобто медикамент не робить негативного впливу на роботу кишечника, та як не повністю пригнічує скорочення та не порушує нормальну перистальтику.

Основними перевагами вважаються:

• повільне вивільнення;
• постійна концентрація ліків в крові протягом 15-18 годин;
• виборче дію;
• відсутність небажаних реакцій, властивих іншим спазмолітичну засобів;
• не накопичується в організмі і може використовуватися тривалий період;
• у літньому віці не вимагає коректування дози.

Таким чином, препарат «Дюспаталин» знімає спазм стравоходу завдяки послідовному запуску наступних процесів:

• Зменшує проникність м’язових клітин кишечника.
• Закриває канал входу іонів натрію в клітину.
• Перешкоджає зворотного захоплення норадреналіну.
• Чинить аналгезуючу дію.
• Розслабляє гладку мускулатуру кишечника.
• Сприяє кращому всмоктуванню рідини.
• Покращує роботу кишкового тракту.
• Усуває коліки, спазми і біль.

Прийом цього препарату дозволяє купірувати симптоми і при цьому зберегти природну перистальтику ШКТ. Він показаний при всіх видах розладів травної системи, які супроводжуються спастичними болями.

Нетрадиційна медицина

Як зняти спазм стравоходу в домашніх умовах? Таке питання нерідко задають лікаря. Виявляється, якщо відома причина, що викликала такий стан, то справитися з цією проблемою цілком можна самостійно, використовуючи наступні ефективні способи:

• Настої з насіння льону і анісу або м’яти, подорожника. Для приготування напою беруть по 10 г кожної лікарської рослинної сировини і заливають 500 мл води. Перед вживанням проціджують і додають мед.
• Якщо спазм, викликаний стресовими ситуаціями, то рекомендується перед їжею пити не більше п’ятнадцяти крапель настойки собачої кропиви, півонії або валеріани.
• Добре заспокоюють і усувають спазми ванни з додаванням трав’яної суміші, до складу якої входить меліса, пустирник, квітки липи, валеріана і одного з олій (чайне дерево, апельсин або іланг-іланг). Тривалість процедури не більше двадцяти хвилин.
• Дихальні вправи, які виконують повільно. Вони допомагають запобігти подальший розвиток скорочення м’язів.

Тепер ви знаєте, як зняти спазм стравоходу в домашніх умовах.

Рекомендації пацієнтам

При виникненні эзофагоспазма бажано відвідати лікаря-гастроентеролога. Він призначить необхідні обстеження для виключення його вторинної природи. При підтвердженні всі зусилля направляють на лікування хвороби, яка провокує спастичний стан. Якщо причина криється в збій роботи нервової системи, то здійснюються заходи щодо її нормалізації. Найчастіше показана особистісно-орієнтована терапія. Крім того, хороший ефект дає санаторно-курортне лікування в Криму і на Чорноморському узбережжі.

Як зняти спазм стравоходу в домашній обстановці? Наступні поради будуть корисні як при сегментарному, так і дифузному спазмі:

• Дати індивіду теплої води. Такий простий спосіб допомагає в більшості випадків. Напад проходить, болі припиняються.
• Якщо причина спазму – це стресова ситуація, то пацієнту показано заспокійливі засоби на основі трав.

Самостійно використовувати медикаменти не рекомендується, так як всі вони мають протипоказання, побічні ефекти.

Прогноз і профілактика

Спазм стравоходу, з симптомами і причинами розвитку якого ви ознайомилися, прочитавши статтю, знижує якість життя індивіда, в тому числі і при відсутності серйозних наслідків. На прогноз впливають такі фактори, як ступінь тяжкості хвороби, вік пацієнта, тривалість симптомів до моменту звернення за допомогою до медиків.

Профілактика – це щорічне обстеження, яке проводиться спеціальним оптичним приладом ендоскопом, а також лікування супутніх недуг ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Всім пацієнтам показана медична реабілітація для попередження рецидивів.