Найбільш поширені психічні розлади

Згідно Міжнародної класифікації хвороб МКБ-10, під афективними розуміють патології, основне порушення яких полягає в зміні настрою та емоцій у напрямку до депресії (з тривогою або без неї), а також у бік піднесеності. Все це супроводжується зниженням або зростанням активності людини. Інші симптоми, як правило, є для афективного синдрому вторинними. Або ж вони можуть бути легко зрозумілі зміною активності і настрою.

Виникнення таких синдромів є ознакою переходу на наступний по своїй глибині рівень розлади психіки людини. Адже подібний стан супроводжується зміною функціонування головного мозку, що призводить до негативного зміни биотонуса всього організму. Найпоширенішими при таких станах психічними розладами є депресія і манія. Саме вони знаходяться на першому місці за частотою свого виникнення в психіатричній практиці. Нерідко депресія і манія відзначаються і в разі прикордонних душевних захворювань.

Депресивний синдром

Такий стан деколи називають меланхолією. Для депресивного афективного синдрому характерні такі основні ознаки:

• Почуття туги з безпричинно пригніченим і зниженим настроєм.
• Психомоторна загальмованість.
• Уповільнений темп мислення.
• Вегетативні і соматичні розлади.

Депресивний афективний синдром проявляється найчастіше у вигляді пригніченого настрою. Хворий втрачає інтерес до навколишнього і відчуває важкість на душі, а також відчуває її в голові і в області грудей і шиї. Його переслідує почуття туги. Така людина страждає від душевного болю, яку він переживає більш болісно, ніж фізичний дискомфорт.

За достатньої вираженості тужливий депресивний ефект захоплює свідомість пацієнта. Він починає визначати його поведінку і мислення. Такі люди в навколишньому просторі бачать тільки погане. Весь світ хворі починають сприймати тільки в похмурих фарбах. У всіх невдачах вони звинувачують тільки себе і не бачать ніякого виходу із ситуації.

Настільки важкого стану душі відповідає і зовнішній вигляд хворого. Його голова опущена, тіло зігнуто, погляд згаслий, а на обличчі можна бачити тільки скорботне вираз. Дійшовши такого стану, людина перестає радіти навіть самим хорошим подій, які дуже важливі для нього.

Досить вираженою у таких хворих є і загальмованість у рухах. Вони багато лежать або сидять, неодмінно в згорблену позі. Люди, які страждають від депресії, скаржаться на ослаблення пам’яті і відсутність бажання. Явно вираженим стає уповільнення їх мислення і протягом асоціативних процесів. Такі хворі більше мовчать. Якщо вони починають говорити, то тільки тихим голосом. На запитання люди, схильні до депресії, відповідають або кивком голови, або видають відповідь з великою затримкою.