Правила лікування

Терапевтичний план суворо підбирається лікарем з урахуванням віку та особливостей організму. Якщо алергія на моркву була підтверджена діагностичним шляхом, коренеплід повністю виключають з раціону. Важливо враховувати, що при цьому захворюванні з’являється перехресна алергія на пилок деяких рослин. Тому при цвітінні берези, амброзії, пирію та інших подібних за структурою білків рослин рекомендується перебувати подалі від них.

Ліки

Для поліпшення стану призначають медикаменти. Купірування викиду гістаміну та зняття симптомів запалення відбувається завдяки препаратам з відповідної фармакологічної групи:

«Сингуляр».

«Телфаст».

«Цетрин».

«Еріус».

При наявності шкірних проявів алергії використовуються мазі і креми:

«Гистан».

«Солкосерил».

«Фенистил».

«Деситин».

При респіраторних проявах (закладеність носа, алергічний риніт) використовують краплі або спреї для місцевого застосування:

«Аллергодил».

«Зіртек».

«Левокабастин».

«Авамис».

«Назонекс».

Якщо з’являються такі ознаки, як гіперемія, набряк і сльозоточивість очей, то використовуються очні краплі:

«Кромогексал».

«Задитен».

«Опатанол®».

Десенсибілізація

Це єдиний спосіб лікування алергії. Він передбачає введення в організм невеликої кількості алергену. Спочатку використовується найменша доза, але поступово вона збільшується. Ця терапія досить тривала за часом, але є ефективною.

Десенсибілізація ґрунтується на тому, що організм змушують звикнути до алергену, внаслідок чого він втрачає чутливість. В результаті людина стане несприйнятливим до нього.

Мінусом цієї імунотерапії вважається необхідність вторинного лікування через деякий час. Зазвичай вона проводиться щороку. В результаті можна буде вживати продукти з харчовим алергеном, але негативної реакції виникати не буде.

Необхідність використання цього методу визначає лікар на підставі діагностики і стану організму хворого.