Аутоімунна анемія: симптоми, причини, діагностика, лікування, прогноз

Діагностика

Для постановки точного діагнозу потрібен не тільки зовнішній огляд пацієнта. Необхідно виконання повноцінної діагностики аутоімунної гемолітичної анемії. Крім збору анамнезу треба здати кров. Її аналіз показує збільшення показників ШОЕ, виявляється ретикулоцитоз, нормо – або гіпохромній анемії, збільшення білірубіну в крові. А рівень гемоглобіну і еритроцитів знижується.

Потрібно здачу сечі на аналіз. В ній виявляється білок, надлишок гемоглобіну та уробіліну. Ще пацієнта направляють на УЗД внутрішніх органів з дослідженням печінки і селезінки. Якщо отриманої інформації не вистачає, то потрібно паркан кісткового мозку, для чого виконується його пункція. Після дослідження матеріалу виявляється гіперплазія мозку, яка виконується із-за активації еритропоезу.

Дивіться також:  Що давати дитині при блювоті без температури: причини і чим лікувати

Трепанобіопсія – процедура, яка виконується з тією ж метою, що і пункція кісткового мозку. Але її складніше переносять пацієнти, тому вона використовується рідше.

Пряма проба Кумбса при аутоімунної анемії буде позитивна. Але при отриманні негативних результатів проби не варто виключати недугу. Це часто з’являється при лікуванні гормональними засобами або при дуже інтенсивному гемолізі. Імуноферментний аналіз допоможе виявити той клас і тип імуноглобулінів, які беруть участь у аутоімунної реакції.