Аутоімунний артрит: причини, симптоми, діагностика і методи лікування

Аутоімунний артрит – це захворювання, яке з’являється в результаті порушень, що відбуваються в імунній системі, коли власні тканини сприймаються як чужорідні. Імунні клітини проти них починають виробляти особливі білки, які викликають запальний процес в оболонці суглобів, хрящах та судинах. Існує кілька форм артриту, причому багато з них мають аутоімунної природою. У статті будуть розглянуті причини, симптоми і лікування цієї недуги.

Причини хвороби

Запалення суглобів опорно-рухового апарату є актуальною проблемою для сучасних людей. Ревматоїдний артрит, який є різновидом аутоімунного недуги, в основному страждають люди працездатного віку після сорока років, причому у жінок він зустрічається частіше, ніж у чоловіків, у п’ять разів. Основними причинами захворювання суглобів прийнято вважати:

  • Генетичну схильність, пов’язану з неправильним будовою хромосом. Кровні родичі в чотири рази частіше хворіють на ревматоїдний артрит.
  • Інфекції – вірусні хвороби: краснуха, герпес, ретровірус, Епштейна-Барра. Всі вони є чинником, що сприяє розвитку запального процесу в суглобах.
  • Несприятливі умови навколишнього середовища: радіоактивні випромінювання, постійний вплив низьких температур, хімічні забруднення.
  • Систематичні стресові ситуації, емоційні перевантаження. Аутоімунний артрит у жіночої половини населення нерідко виникає в період вагітності, після пологів, абортів, в період клімаксу.
  • Швидке збільшення маси тіла.
  • Алкогольну та тютюнову залежність.

Всі перераховані вище фактори сприяють розвитку запального процесу насамперед у хрящової тканини суглобів.

Симптоми

На ранніх стадіях захворювання найчастіше носить відносно легкий характер, тому пацієнти не відразу звертаються за медичною допомогою. Симптоми аутоімунного артриту формуються поступово, а розвиток повної клінічної картини хвороби займає кілька років. Найчастіше в самому початку виникнення захворювання у дорослих уражаються дрібні суглоби, особливо кистей рук, а у дітей навпаки – великі. У цей період у пацієнта присутні лише загальні симптоми. До них відноситься:

  • слабкість;
  • нездужання;
  • втрата апетиту;
  • зниження маси тіла;
  • субфебрильна температура.

Основними ознаками нездужання є:

  • Ранкова біль і скутість суглобів протягом години і довше.
  • Хворобливі відчуття і припухлість.
  • Характерно симетричне ураження суглобів правої і лівої сторони.
  • Обмеження функцій у зв’язку з набряком суглобів.

По мірі розвитку аутоімунного артриту виникають характерні ознаки наступного характеру:

  • Типова деформація кистей рук і стоп.
  • Виникнення м’язового руйнування.
  • Розпад пошкоджених суглобів, здавлення волокон.

На заключних етапах хвороби можливі:

  • Поява ревматоїдних вузликів, не викликають болю.
  • Збільшення лімфатичних вузлів.
  • Запалення кровоносних судин.
  • Патологічні процеси в нирках, легенях.
  • Проблеми з серцем.
  • Остеопороз.
  • Хвороби ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
  • Невропатія.
  • Ураження очей.

Аутоімунне захворювання (артрит) призводить до ураження всіх органів і псування дрібних суглобів кінцівок. З-за того, що тривалий період часу людина може не відчувати типових суглобових болів, він приходить на прийом до лікаря, коли в хрящах і суглобах вже відбулися значні зміни, що дуже ускладнює лікування.

Дивіться також:  Синяк на щоці: причини виникнення та методи лікування

Діагностика

Спочатку загострення з’являються у вигляді хвилинних нападів, а часом тривають кілька днів. Але аномальні зміни імунної системи починають відбуватися задовго до явних ознак недуги. Дуже важливо при появі початкових симптомів хвороби не пропустити їх і вчасно відвідати поліклініку. Нерідко пацієнти запитують – болять суглоби, до якого лікаря звернутися? Якщо ви не знаєте, якого відвідати доктора, то завжди можна запитати про це в реєстратурі або піти на прийом до терапевта, який огляне вас і дасть направлення до необхідних фахівців: невролога, ревматолога, ортопеда і хірурга. Своєчасне виявлення захворювання дає змогу уповільнити його розвиток та поліпшити якість життя пацієнта. При відвідуванні лікаря з хворим проводиться:

  • бесіда, в ході якої з’ясовуються скарги, тривалість і особливості хвороби;
  • робиться зовнішній огляд і пальпація;
  • збирається повний анамнез.

Після цього для діагностики аутоімунного артриту проводять наступні лабораторні дослідження:

  • Клінічний аналіз крові – характерною особливістю є підвищена швидкість осідання еритроцитів, з розвитком хвороби відбувається зниження гемоглобіну.
  • Біохімічний аналіз крові – виявляються азотисті шлаки, відбувається оцінка функціонування печінки, підшлункової залози, вуглеводного обміну, перевіряється згортання крові.
  • Аналіз крові на антитіла – виявляється їхня наявність і концентрація.
  • C-реактивний білок вказує на розвиток запального процесу.

Крім цього, для постановки точного діагнозу аутоімунного артриту призначаються такі апаратні дослідження:

  • Рентгенографія – один з важливих методів діагностування: визначає наявність пошкоджень при травмах; зміни, пов’язані із запаленням; деформацію суглобів; розростання кісткової тканини; зміни в порожнині суглоба.

  • УЗД – частіше використовують для встановлення змін у великих суглобах.
  • КТ – дозволяє побачити стан м’яких тканин.
  • МРТ – широко використовується для спостереження за зміною зв’язок, міжхребцевих дисків, структур м’язів.
  • Сцинтиграфія – цей метод часто використовується для діагностики артриту (за МКХ-10 код М05–М99) і здатний виявити хворобу на ранніх стадіях.
  • Артроскопія – часто застосовується для колінного суглоба.
  • Пункція проводиться для взяття синовіальної рідини з метою подальшого її вивчення.

Після готовності результатів усіх досліджень, консультацій з вузькими фахівцями виставляється точний діагноз і призначається відповідне лікування.

Методи терапії

Найважливішими завданнями в терапії артритів є:

  • Зменшення запального процесу в синовіальній області, щоб підтримати і нормалізувати динамічну можливість зчленувань.
  • Запобігання розвитку руйнівного процесу.

Методи лікування аутоімунного артриту включають цілий комплекс різноманітних заходів:

  • Зняття симптомів – найчастіше доводиться боротися з болючими відчуттями. Вони добре знімаються препаратами НПЗЗ.
  • Базисна терапія – її починають відразу після виявлення захворювання. При правильному призначенні препаратів вдається зняти запалення і досягти ремісії на тривалий період. Особливо ефективні препарати першого ряду, наприклад, «Метотрексат», лікарські засоби другого ряду менш дієві і використовуються при непереносимості перше.
  • Місцеве лікування – застосовуються розтирання з використанням мазей і інші засоби, наприклад, компреси для суглобів з «Димексидом».
  • Фізіотерапевтичні процедури – усувають запалення, зменшують больові відчуття. Застосовуються на різних стадіях хвороби.
  • Хірургічне втручання – використовується вкрай рідко при відсутності ефекту від консервативного лікування.
  • Народні засоби – застосовуються тільки після консультації з лікарем. Дуже часто народні цілителі рекомендують лопух і лавровий лист.
  • Дієтичне харчування – це незмінна умова успішної боротьби з артритом.
Дивіться також:  Дозування "Анальгіну" з "Димедрол" дитині - інструкція по застосуванню і відгуки

Медикаментозна терапія

Для лікування суглобових порушень аутоімунного характеру застосовуються такі групи лікарських засобів:

  • Основні – сприяють уповільненню деструктивних і запальних процесів у суглобах: «Хлорбутин», «Циклофосфан», «Плаквеніл». Для пригнічення аутоімунного збою препарати підбирає лікар-імунолог. Вони сприяють відновленню імунних процесів.
  • Місцеві медичні засоби, які використовуються для зовнішнього застосування. Вони знімають запалення, набряки, зменшують біль в ураженому суглобі. Для цього призначаються компреси з Димексидом» для суглобів, уражених артритом, а також «Гідрокортизон», «Новокаїн».
  • Симптоматичні – нестероїдні препарати, які надають протизапальний і знеболюючий ефект. До них відносяться: «Ібупрофен», «Вольтарен», «Кетонал».

Для лікування потрібно тривалий прийом препаратів, які мають серйозні побічні ефекти. Тому необхідний постійний лабораторний контроль за їх дією і своєчасним виявленням побічних явищ. Щоб досягти успіху, дуже важливо дотримуватися всіх рекомендації лікаря і довірливо до нього ставитися.

Фізіотерапія

Фізіопроцедури є невід’ємною частиною комплексного лікування при захворюванні артритами (МКХ-10 код М05–М99) суглобів. Одні з них використовуються в гострий період хвороби. Процедури, які робляться на запалені суглоби:

  • електрофорез з глюкокортикоїдами;
  • ультрафіолетове випромінювання.

Вони знімають запалення і больові відчуття.

В інші стадії хвороби призначають:

  • магнітотерапію;
  • лазерне опромінення;
  • світлолікування з використанням ламп;
  • масаж і самомасаж;
  • грязьові ванни;
  • водолікування.

Дуже велике значення при пошкоджених суглобах має лікувальна гімнастика. Вона сприяє поліпшенню їх рухливості, попереджає утворення спайок. Хворому треба виконувати вправи щодня з самого початку постановки діагнозу, виключаючи час загострення захворювання. Крім цього, пацієнти з артритом, мають аутоімунний характер, щорічно повинні отримувати курс санаторно-курортного лікування, причому прийом основних лікарських засобів при цьому не скасовується.

Дієта при артриті

Дуже важливо дотримуватися при аутоімунних порушеннях обмежене харчування не тільки в період загострення хвороби, але і при ремісії. Дієтичне харчування передбачає виключити з раціону жирні і смажені страви з м’яса та риби, міцні бульйони, консерви і напівфабрикати. Необхідно скоротити вживання солі і цукру. Небажано їсти кукурудзу, цільні молочні продукти, пшеничну кашу і житній хліб.

Дивіться також:  Як лікувати себорею на обличчі: огляд лікарських препаратів і народні засоби

Корисні при артритах страви, що складаються з продуктів рослинного походження, нежирна морська і річкова риба, пісне м’ясо птиці, кролика і теляти. Для пиття використовувати настої з шипшини і трав, морси з ягід, зелений чай, слабо мінеральну воду без газу.

Народна медицина

Якщо у вас деформувалися суглоби і долає сильна біль, ви можете проконсультуватися з лікарем і одночасно з прийомом лікарських препаратів спробувати використовувати народні засоби. Є безліч рецептів, ось кілька з них:

  • Подрібнити корінь лопуха, взяти чайну ложку залити півлітра окропу. Ємність закутати і настоювати добу. На наступний день невеликими порціями випити. Лікування продовжувати протягом тижня.
  • 50 г подрібненого листя лопуха на м’ясорубці залити підлогу літром горілки, збовтати і поставити в холодне місце. На ніч робити примочки на уражені суглоби. Біль поступово стихає.
  • 100 г трави шабельника настояти два тижні в літрі горілки. Вміст періодично струшувати. Готову настоянку віджати і приймати по 30 г за годину до їжі.
  • Подрібнити листя лаврового листа. Столову ложку порошку залити літром окропу, потримати на слабкому вогні протягом 10 хвилин, зняти і настояти вісім годин. Отриманий відвар процідити і приймати перед їжею три рази в день за 30 мл.
  • З натертого свіжого картоплі робити на ніч компрес на пошкоджений суглоб.

Всі процедури проводити з дозволу лікаря.

Хірургічне лікування

До оперативного втручання при артриті фахівці вдаються лише в тому випадку, коли випробувані всі методи консервативної терапії. При хірургічному втручанні найбільше значення мають застосування двох прийомів:

  • синовэктомия – видалення суглобової синовіальної оболонки;
  • повна заміна суглоба на ендопротез.

Рішення про заміну суглоба приймає ортопед спільно з ревматологом. Операцію проводять, коли суглоб дуже деформований і втратив рухову здатність. А самим головним є бажання хворого зробити операцію. У цьому випадку післяопераційний період проходить набагато успішніше. Штучний протез може прослужити від 5 до 15 років. Хворому необхідно дбайливо ставитися до нового суглобу і обмежувати його рухливість.

Висновок

Хронічне захворювання суглобових тканин, яке згодом захоплює хрящові і кісткові структури, є дуже серйозним недугою. При відсутності правильної терапії воно постійно прогресує і призводить до інвалідності. Тільки комплексне лікування та дотримання хворим усіх рекомендацій лікаря призводить до ремісії. Тепер ви знаєте, якщо болять суглоби, до якого лікаря звернутися. Не затягуйте візит в поліклініку. Самолікування, як і самовільне відміна препаратів, при цій хворобі неприпустимо. Вони обернуться погіршенням стану здоров’я і прогресуванням недуги.