Остеохондроз

Це захворювання, перебіг якого супроводжується руйнуванням уражених суглобів. Кісткові структури відрізняються досить складною будовою, від їх стану залежить ступінь рухової активності людини.

Під впливом різних несприятливих факторів в тканинах запускаються анаеробні або аеробні реакції окислення. Наступним етапом є виникнення деструктивних змін у хрящовій тканині. Вона висушується, стає нееластичною, розтріскується. Крім того, починають руйнуватися кістки. На тлі цих процесів включаються захисні механізми. Організм спрямовує всі зусилля на утворення нової кісткової тканини. В результаті на найменш навантажених ділянках формуються остеофіти.

Кісткові нарости знижують навантаження на суглоб, але одночасно з цим і надають подразнюючу дію на синовіальну оболонку. Виникають застійні явища, м’язова тканина атрофується, з’являється скутість у рухах.

Причини розвитку остеохондрозу:

• генетична схильність;
• ожиріння;
• гормональний дисбаланс;
• носіння взуття, не відповідної за розміром та іншим параметрам;
• незбалансоване харчування;
• активна життєдіяльність вірусів та інших патогенних мікроорганізмів, вони вільно переміщаються і часто осідають у суглобах, особливо у синовіальній рідині;
• різного роду травми;
• неправильна організація режиму роботи і відпочинку;
• часте вживання спиртовмісних напоїв;
• інфекційні патології органів сечостатевої системи;
• високоінтенсивні фізичні навантаження.

Клінічні прояви та їх вираженість безпосередньо залежать від ступеня тяжкості недуги. Основні симптоми остеохондрозу:

Біль у стегні правої ноги при ходьбі (якщо уражений суглоб з цієї сторони).

Кульгавість.

Зміна ходи.

Скутість у рухах. З плином часу хворий не може ходити самостійно, йому потрібні милиці або тростину.

Вкорочення кінцівки.

Хрускіт у суглобі під час ходьби.

Остеохондроз – одна з найчастіших причин інвалідності людини. У зв’язку з цим до лікаря необхідно звертатися на ранніх етапах його розвитку, коли біль у правій нозі (на стегні) виражена ще дуже слабо.

Схема лікування недуги складається з наступних пунктів:

Прийом, ін’єкції або місцеве застосування медикаментів. Лікарі призначають НПЗП («Нурофен», «Німесулід», «Індометацин»), міорелаксанти («Сирдалуд»), вітаміни («Мільгамма»), хондропротектори (Хондроїтин»).

Фізіотерапія.

Масаж.

ЛФК.

Використання ортопедичних виробів, наприклад, стегнової пов’язки.

Коригування раціону.

При неефективності консервативних методів лікування показане хірургічне втручання. Під час проведення операції тазостегновий суглоб замінюють протезом. Останній складається з титану, завдяки чому він має тривалий термін служби (близько 15 років).