Контрольні дослідження

Важливо диференціювати це захворювання з такими патологіями як зниження сприйняття певних кольорів, тобто гемихроматопсия, погіршення зору в певних зонах – гемигипоксия. Ці захворювання можуть передувати виникненню гемианопсии або розвиватися самостійно.

Щоб встановити точну кількість полів зору, які випадають, проводять периметрию.

Додатково призначаються контрольні дослідження, які можуть проводити лише лікарі з нормальним зором. Для цього пацієнт і лікар стають один навпроти одного на відстані 10 сантиметрів. Їх очі обов’язково повинні розташовуватися на одному рівні. Обидва учасника обстеження прикривають по одному оку пов’язкою або рукою. Пацієнт повинен уважно дивитися у відкритий очей доктора.

Лікар починає рухати пальцем від периферії до центральної області по черзі у всіх напрямках. Коли палець доктора з’явиться в полі зору пацієнта, він повинен про це повідомити. Якщо сам лікар не страждає патологією, а його показники збігаються з параметрами обстежуваного, то у пацієнта нормальний зір. Виявити це захворювання даними способом не складе ніякої праці.

Лікування

Для визначення оптимальної терапії важливо встановити причини захворювання. Якщо у пацієнта діагностовано геміанопсія, його слід додатково відправити обстежитися у невролога. Також йому можуть знадобитися консультації онколога та нейрохірурга. При усуненні причини патології зір може дещо покращитися.

Так як захворювання розвивається на тлі злоякісних пухлин і патологій, важливо усунути першоджерела проблеми. З цією метою застосовуються різні методи лікування – хіміотерапія, операція, радіотерапія.