Оніхомікоз
Це патологія інфекційної природи, збудником якого є грибок. В результаті активної життєдіяльності патогенів уражається один ніготь або відразу декілька.
Інфекція проникає в роговий шар, де починає формувати тунелі. Внаслідок цього при натисканні нігті на руках болять.
Чому розвивається патологічний процес:
- Відвідування місць загального користування. Яскравим прикладом є лазні, сауни і спортзали.
- Використання одних і тих же предметів побуту. Дуже часто збудник передається від одного члена сім’ї до іншого через рушники, рукавички, мочалки.
Не у всіх випадках при інфікуванні розвивається патологічний процес. Провокуючими факторами є наступні захворювання та стани:
- Різного роду травми.
- Імунодефіцит.
- Цукровий діабет.
- Ігнорування необхідності дотримання правил гігієни.
Клінічні прояви оніхомікозу:
- Хворобливі відчуття під нігтями або біля них.
- Зміна кольору роговий пластини.
- Потовщення нігтя.
- Деформація пластини.
При виникненні ознак грибкового ураження необхідно звернутися до дерматолога. Фахівець проведе діагностичні заходи, розповість, чому на руках нігті болять і як лікувати недугу.
Поліостеоартроз
Під даним терміном розуміється захворювання хронічного характеру, при якому відбувається ураження суглобів і кісткової тканини.
Стосовно того, чому на пальці руки болить ніготь в цьому випадку. Під впливом будь-яких провокаційних чинників відбувається викривлення і руйнування суглоба і кістки. При цьому кожен пацієнт скаржиться на виражені хворобливі відчуття, з-за яких зігнути палець практично неможливо. При натисканні на ніготь також виникає дискомфорт.
Основні причини розвитку хвороби:
- Природні процеси старіння організму.
- Спосіб життя, який не передбачає рухової активності.
- Різного роду травми одного або декількох пальців.
При спробі зігнути фалангу чується хруст. У деяких випадках суглоб деформується настільки, що поворухнути пальцем стає неможливо.
Лікування захворювання вимагає комплексного підходу. Позбутися від недуги повністю неможливо. Основне завдання терапії – зупинити прогресування патології і домогтися настання періоду стійкої ремісії. При неефективності консервативних методів лікар оцінює доцільність проведення хірургічного втручання.
