Еритроцити в мазок на флору: норма, патологія, лікування

У невеликій кількості еритроцити в мазок на флору говорять про нормальний стан жіночого організму. Перевищення нормальних показників містяться еритроцитів у вагінальних виділеннях вважається ознакою якихось гормональних порушень у жіночому організмі і запальних процесів, які можуть зовнішньо виражатися у вигляді неприємних, а в деяких випадках і небезпечних захворюваннях. У даній статті ви зможете ознайомитися з тим, навіщо визначають еритроцити в мазок на флору, які нормальні показники, а також про що будуть свідчити відхилення від допустимих значень.

Навіщо лікарі беруть мазок?

Мазки на флору являють собою метод діагностики – вивчення під мікроскопом біоматеріалу, зібраного з поверхонь слизової оболонки піхви у жінки. Однак варто звернути увагу на те, що аналіз еритроцитів у мазок на флору роблять усім: і жінкам, і чоловікам. Представникам сильної підлоги роблять мазок для виявлення будь-яких урологічного захворювання. Матеріали для дослідження у чоловіків беруть безпосередньо з уретри. У жінок же мазок може братися з уретри, а також піхви.

Дослідження мікрофлори, а також цитологічного складу зібраного біоматеріалу, отриманого методом зіскрібка або ж відбитка слизової, дозволяють діагностувати різні інфекційні, включаючи і венеричні, і гормональні хвороби. Ці ж аналізи допомагають виявити рак, фонові та передракові стани. Мазок береться як з лікувальною метою, так і з профілактичною. Під час проходження курсу терапії будь-яких захворювань сечостатевої системи мазок зазвичай береться до початку лікування і після нього.

Дивіться також:  Чим замінити прокладку: альтернативні методи, поради та рекомендації

Взяття мазка являє собою абсолютно безболісну процедуру, допомагає правильно оцінювати стан репродуктивної системи в організмі жінки. Біоматеріали наносяться на предметне скло, після чого виготовляється тонкий мазок, який представляє собою микропрепарат, придатний для подальшого вивчення під мікроскопом.

Матеріали для досліджень відбираються за допомогою скляної піпетки або гострої ложечки, а потім наносяться на край спеціального предметного скла і розмазуються ребром покривного. Мазки злегка підсушуються на повітрі або на полум’ї пальника, після забарвлюються.

Існують лише два методу фарбування вагінальних мазків. Монохромний застосовується в цитологічному аналізі, що стосується поліхромного, то він використовується для цитологічного та гормонального дослідження. Після всіх здійснених маніпуляцій микропрепарат буде готовим для вивчення під мікроскопом.

Порушення техніки приготування мазка може призвести до недостовірного результату, але дана ситуація буває вкрай рідко на практиці, так як вагінальні мазки є стандартним дослідженням, яке від медпрацівника не вимагає якоїсь особливої підвищеної кваліфікації.