Вивчаючи патогенез хронічного панкреатиту, потрібно відзначити, що це хвороба підшлункової залози, для якої характерна наявність вогнищевих некрозів з погіршенням функції ураженого органу. Прогресування хвороби призводить до появи атрофії залозистої тканини, а також фіброзу.

Дуже важливе значення має комплексне лікування, яке допоможе зупинити прогресування хвороби і запобігти розвитку небезпечних ускладнень.

Особливості хвороби

Травна система – сукупність органів, кожен з яких пов’язаний з іншими і бере участь у переробці надходить їжі. При порушенні функціонування хоча б однією зі складових можливе виникнення небезпечних проблем, які потребують негайного втручання фахівців. До того ж, поява порушень може призвести до проблем з підшлунковою залозою.

Найнебезпечнішою вважається патологією хронічний панкреатит, який розвивається тривалий час і може не тільки вплинути на функціонування поряд розташованих органів, але і призвести до небезпечних ускладнень. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування хронічного панкреатиту досить неспецифічні. Досить часто ознаки цієї хвороби можна переплутати з гастритом, дискінезією проток підшлункової, а також гастритом. Тривалість протікання від появи панкреатиту до першої симптоматики може складати до 15 років.

Хронічна форма захворювання характеризується затримкою виведення шлункового соку з підшлункової залози, що сприяє виділенню таких речовин, як ліпаза і трипсин. При протіканні патології вони провокують сильне роздратування цього органу, а потім і більш серйозні наслідки. В результаті цього відбувається розростання сполучної тканини. Патологія може розвиватися кілька років і привести до стійкої панкреатичної недостатності. Іноді прямо в порожнині проток підшлункової відбувається утворення кальцинатів чи каміння, що істотно ускладнює перебіг хвороби.

Етіологія та патогенез

Панкреатит досить часто протікає в хронічній формі. Хвороба характеризується наявністю запалення в ураженому органі і при цьому періоди ремісії змінюються загостренням. Етіологія і патогенез хронічного панкреатиту досить добре вивчені медициною. Страждають від нього в основному люди після 30 років.

На появу запалення у цьому органі можуть вплинути різні чинники або вже наявні патології. Найпоширенішою причиною вважається зловживання спиртним тривалий час. Алкоголь провокує процеси запалення підшлункової залози, а також під його дією виникає некроз окремих ділянок цього органу і розростання жирової тканини.

У деяких випадках етіологію та патогенез хронічного панкреатиту визначити досить складно, так як у деяких пацієнтів причини, що провокують хворобу, є прихованими. Якщо спеціаліст при проведенні обстеження виключає можливі провокуючі фактори, то говорять про ідіопатичній формі захворювання. Найчастіше вона розвивається у підлітків при наявності ниркової недостатності, діабету. При цьому панкреатит протікає з вираженою хворобливістю. Також хвороба може бути у літньому віці, але біль відсутня.

Патогенез хронічного панкреатиту характеризується тим, що несвоєчасно починають активуватися панкреатичні ферменти. В нормальному стані цей процес повинен протікати в 12-палої кишці.

Причини виникнення

Підшлункова залоза виробляє гормони, які відіграють дуже важливу роль в обмінних процесах. Крім глюкагону та інсуліну, вона також виробляє ферменти, призначені для розщеплення жирів, білків і вуглеводів. При хронічному панкреатиті закупорюються виводять протоки, в результаті чого травні соки не можуть вільно проходити в кишечник. Порушення природного і повноцінного відтоку призводить до запалення ураженого органу або навіть часткового відмирання тканини.

Якщо не проводиться комплексне лікування, можуть розвиватися небезпечні хвороби, які іноді закінчуються смертю хворого. Обов’язково потрібно знати етіологію, патогенез, клініку хронічного панкреатиту. Діагностика та лікування багато в чому залежить від цих показників. Серед основних причин виникнення хвороби потрібно виділити такі, як:

• хвороби печінки і жовчних шляхів;
• холецистит;
• хронічний алкоголізм;
• гастрит;
• гепатит;
• нерегулярне харчування;
• прийом деяких препаратів;
• недолік білкової їжі;
• тютюнопаління;
• генетична схильність;
• тривалий стрес.

При спадковій формі хвороби у людини спостерігається нестача деяких речовин, які мають важливе значення для нормального функціонування підшлункової залози. Вторинний або реактивний панкреатит виникає на тлі перебігу цирозу печінки, хронічного гепатиту, свинки, виразки.

Основні симптоми

Патогенез хронічного панкреатиту пов’язаний з перебігом запалення в залозі і структурними змінами всередині тканин. Лікарі вважають, що найбільшим відмінністю від гострої форми вважається прогресування патології всередині органу навіть тоді, коли провокуючий фактор вже усунуто. В результаті цього людина може відчувати недостатність роботи залози.

На початковій стадії хронічного панкреатиту запалення в органі триває кілька років. За цей період симптоми хвороби можуть періодично з’являтися і зникати. Наступний етап починається, коли неприємна симптоматика проявляється постійно. Протягом багатьох років хворий може скаржитися на появу характерних ознак, які проявляються у вигляді короткочасних хворобливих відчуттів, турбують приблизно через 15 хвилин після їжі.

Дискомфорт триває від 1 години до 3-5 днів. Концентруються болі в основному вгорі живота. Іноді відчувається біль в області серця або в поперековому відділі. У деяких випадках вона носить оперізуючий характер. Зменшити її інтенсивність можна за допомогою нахилів вперед або присідань.

Напад болю може супроводжуватися нудотою, проносом, метеоризмом і різкою втратою ваги. Подібна симптоматика турбує людину не весь час, так як при комплексному лікуванні можна зменшити всі ці прояви і знову повернутися до нормального способу життя до наступного нападу.

Поступово шкіра хворого людини стає невыраженного жовтого кольору. Також наголошується пожовтіння склер. Жовтизна шкірного покриву може періодично проходити. Якщо підшлункова залоза повністю атрофована, то у людини розвивається діабет.

Проведення діагностики

Для призначення необхідної терапії велике значення має діагностика, при якій обов’язково потрібно враховувати патогенез хронічного панкреатиту. Дуже важливо досліджувати функціонування підшлункової залози, встановити, наскільки порушені її екзокринні властивості. Для цього призначається копрограма, яка являє собою аналіз частинок неперетравленої їжі, що виходить разом з каловими масами. Додатково можуть знадобитися при хронічному панкреатиті аналізи крові та сечі, які допоможуть оцінити ступінь тяжкості протікання хвороби.

Крім того, фахівець направляє пацієнта для проведення ультразвукового обстеження, томографії, а також інших інструментальних досліджень. Однак спочатку лікар проводить огляд пацієнта, з’ясовує, які саме прояви його турбують.

Після того як поставлений діагноз хронічний панкреатит, добирається відповідна методика лікування.

Особливості лікування

У кожному конкретному випадку лікар підбирає лікування індивідуально, в залежності від отриманих результатів обстеження. Найважливішим вважається дотримання дієтичного харчування. Основні вимоги полягають у виключенні з раціону смажених, жирних, гострих страв, а також спиртних напоїв. Їсти потрібно невеликими порціями 5-7 разів на день.

Крім того, призначають медикаментозні препарати, які у своєму складі містять травні ферменти. У найбільш важких випадках потрібна операція.

Медикаментозна терапія

Медикаментозна терапія хронічного панкреатиту спрямована, насамперед, на усунення хворобливої симптоматики і диспепсії. Щоб купірувати біль, можна використовувати анальгетики («Баралгін», «Анальгін») або спазмолітики («Дротаверин», «Но-Шпа»).

Антигістамінні засоби застосовують для пригнічення надмірного функціонування підшлункової. Для зменшення секреції шлунка і залози потрібні інгібітори протонної помпи. Антацидні ліки сприяють нейтралізації соляної кислоти, забезпечуючи функціональний спокій підшлункової.

Прокінетики призначаються при порушенні роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Ферменти потрібні для компенсації недостатньої функції ураженого органу. Їх застосовують протягом усього життя. При лікуванні хронічного панкреатиту та холециститу всі медикаментозні препарати повинен призначати тільки лікар, який також підбирає дозування і визначає спосіб їх застосування. Самолікування без консультації з лікарем строго заборонено, так як це може погіршити перебіг хвороби і привести до розвитку ускладнень.

Проведення операції

Щоб вилікувати захворювання, іноді може знадобитися проведення операції. Показанням для цього служить обструкція панкреатичних і жовчних шляхів, гнійні ускладнення, складний перебіг хвороби, стеноз, зміна тканин ураженого органу. Всі ці стани не піддаються консервативній терапії. Можуть бути призначені такі види операції, як:

• висічення каменів у шляхах залози;
• сфинктеротомия;
• панкрэктомия;
• розтин і санація гнійних вогнищ.

При наявності ускладнень у жовчному протоці або міхурі може знадобитися його видалення. Також іноді призначають висічення частини шлунка. Для зниження напруги основних панкреатичних шляхів потрібне створення окружних жовчних відтоків.

Дотримання дієти

Іноді хорошого результату неможливо досягти навіть при медикаментозному лікуванні хронічного панкреатиту. Дієта допоможе домогтися необхідного результату, саме тому важливе значення має збалансоване харчування. Під час ремісії можна їсти сирі овочі і фрукти, негострі м’які сири, макарони, печену рибу. Можна також готувати різні супи, проте бажано, щоб вони були вегетаріанськими.

У період загострення хронічного панкреатиту лікування і дієта повинні бути грамотно підібраними. Протягом 2 днів рекомендується дотримуватися голод і постільний режим. Після нормалізації самопочуття дозволено їсти овочеві пюре і супи, нежирні сорти вареної риби, кашу, птицю. Страви з телятини і кролика краще за все запікати без спецій або готувати на пару.

В звичний раціон рекомендується включати кисломолочні продукти, а також сметану і сир, але тільки вони повинні бути мінімальної жирності. Заборонено споживати смажену, солону, жирну, гостру їжу. Пити газовані напої. Не можна вживати спиртні напої навіть з низьким вмістом спирту. Важливо відмовитися від тютюнопаління. Корисно пити киселі з некислих ягід, а також трав’яні чаї.

Меню при хронічному панкреатиті потрібно підбирати особливо ретельно. Всю їжу потрібно ділити на 6-8 прийомів і їсти невеликими порціями. Хворим не варто споживати грибні страви. Для додання м’якої консистенції їжу найкраще протирати або збивати блендером. Щадне харчування в основному призводить до позитивного результату.

Можливі ускладнення

Ускладнення хронічного панкреатиту включають в себе синдром порушеного всмоктування. Серед порушень потрібно виділити такі, як:

• псевдокиста;
• діабет;
• тромбоз селезінкової або портальної вени;
• обструкція жовчних проток;
• стеноз воротаря;
• новоутворення.

Аденокарцинома підшлункової залози розвивається в основному у людей, які страждають від цього захворювання більше 20 років.

Прогноз

Рівень смертності при хронічному панкреатиті досягає майже 50 % при протіканні хвороби протягом 20-25 років. Приблизно 15-20 % хворих помирають від ускладнень, пов’язаних із загостренням захворювання. В інших випадках смерть обумовлена порушенням харчування, тютюнопалінням, травмами, інфекціями.

Проведення профілактики

Щоб запобігти розвитку хронічного панкреатиту, потрібно обов’язково проводити комплексну профілактику. Спровокувати напад захворювання може надмірна фізична навантаження. Людям, страждаючим від панкреатиту, кращими навантаженнями буде дихальна гімнастика та проведення масажу.

Важливо відмовитися від шкідливих звичок, зокрема таких, як куріння і зловживання спиртними напоями. Це сприяє зниженню навантаження на уражений орган, що дозволить досягти стійкої ремісії. Своєчасно проведене лікування патології жовчного міхура і жовчовивідних проток дозволить запобігти перехід захворювання у хронічну форму. Якщо всередині жовчного міхура вже сформувалися камені, то потрібно терміново їх вивести.

До заходів профілактики потрібно віднести правильне збалансоване харчування. Порції повинні бути невеликими, але їсти потрібно часто. Істотно полегшить функціонування підшлункової залози принцип роздільного харчування. Не варто змішувати білки і вуглеводи, так як це істотно збільшить навантаження на уражений орган.

Не рекомендується пити каву. Потрібно обмежити його споживання або повністю відмовитися від цього напою.