Методи діагностики
Діагностика починається з вивчення у пацієнта історії хвороби. Флегмонозний холецистит завжди розвивається з катаральної форми патології. При цьому сам холецистит у 95% випадків є ускладненням наявності конкрементів в протоках міхура.
Потім проводиться фізикальний огляд, вивчення скарг пацієнта. Лікар може відчути при пальпації здуття живота. При натисканні на область правого підребер’я хворий відчуває виражений больовий дискомфорт. Також лікар може намацати запалений жовчний міхур.
Обов’язковим етапом діагностики служать аналізи крові і сечі. У разі запального процесу спостерігається прискорення ШОЕ, підвищення кількості лейкоцитів. Для візуальної оцінки ураженого органу проводиться ультразвукове, рентгенографічне дослідження, КТ і МРТ. В особливо серйозних випадках може знадобитися біопсія.
Консервативна терапія
Лікування флегмонозного холециститу здійснюється виключно в умовах стаціонару. При бескаменной формі допустима медикаментозна терапія. У разі гострого перебігу калькульозного флегмонозного захворювання показана операція.
Консервативне лікування включає в себе наступні заходи:
Додатково пацієнту важливо забезпечити фізичний і емоційний спокій. При погіршенні самопочуття вирішується питання про проведення операції.