Ліки для розрідження мокротиння: список, назви та відгуки

“Мукалтин”

При пероральному вживанні ліки для розрідження мокротиння при кашлі, діюча речовина на тривалий час покриває тонким шаром слизові оболонки органів дихання, захищаючи їх від подразнення.

Як результат, зменшується запалення, посилюються відновлювальні процеси в тканинах. З допомогою рефлекторної активації підвищується активність миготливого епітелію, поліпшується перистальтика бронхіол і вироблення секрету бронхіальних залоз.

Інгаляції

При терапії кашлю у більшості випадків застосовують цю методику для розрідження патологічного секрету. Застосування інгаляцій покращує загальне самопочуття, а також прискорює процес одужання. Ця процедура допомагає ліків потрапляти прямо в легені, минаючи шлунково-кишковий тракт і кровоносну систему.

Найбільш ефективними є інгаляції холодною парою за допомогою небулайзера, оскільки гарячий пар негативно позначається на стані судин і може призвести до опіку слизової оболонки. Інгаляції можна здійснювати як звичайним фізіологічним розчином, так і мінеральною водою. Такі процедури безпечні навіть для дітей та жінок в “положенні” на будь-якому терміні.

Пари ліків потрапляють в бронхи, розріджуючи патологічний секрет, і допомагають її якнайшвидшого усунення. До того ж інгаляція сприяє зволоженню слизової оболонки і знімає запалення. Якщо під час процедури застосовуються препарати, їх дозування визначає медичний спеціаліст з урахуванням віку та стану здоров’я пацієнта.

Дивіться також:  "Фенистил" при вітряній віспі: інструкція по застосуванню для дітей і дорослих

Для розчинення слизу можна використовувати “Амброксол”, “Флуімуціл”, “Лазолван”. Щоб інгаляція приносила більше користі, необхідно дотримуватися певних правил:

  • Усі медикаменти треба використовувати в розчиненому вигляді.
  • Певна кількість ліки розбавляється водним розчином натрію хлориду, і потім вже проводиться інгаляція.
  • Не рекомендується перевищувати дозування, призначеного лікарем, оскільки дія це не підвищить, а лише призведе до різних негативних реакцій.
  • Інгаляції здійснюються курсами від п’яти до десяти діб. Бажано пройти терапію до кінця, щоб патологічний секрет вийшов повністю. Одна процедура триває від п’яти до семи хвилин. Проводити інгаляції можна тільки при відсутності підвищеної температури.

    Якщо вона вище 37.3-37.5, то краще перенести інгаляцію, оскільки вона може викликати ще більше збільшення температури. Перед і після терапії слід протирати маску (небулайзера) знезаражувальними засобами. Робити процедури необхідно через годину після і стільки ж до прийому їжі. Одразу після інгаляції не можна їсти, пити, а також палити і виходити на вулицю. Якщо під час лікування стало погано, закрутилася голова, підвищився кашель, з’явився напад задухи, слід перервати процедуру і повідомити про це лікарю.