Загальні рекомендації по застосуванню
Всі мазі на основі диклофенаку (фото представлені в статті) добре вбираються через пори шкіри протягом 3-5 хвилин. Проникають в рідину, що заповнює порожнину суглобів (синовіт), де зберігаються в незмінній концентрації протягом 4-6 годин. Тому досить наносити мазь тонким шаром на запалену область не більше 3-4 разів на добу. Тривалість самостійної терапії не повинна перевищувати 10 днів. Доцільність і безпеку тривалого застосування повинні обговорюватися з лікарем.
Диклофенак за хімічним складом – кислота, яка дратівливо впливає на слизові і ніжну шкіру. Якщо вогнище запалення знаходиться, наприклад, на обличчі, наносити мазь слід акуратно, щоб не потрапити в очі. Після процедури слід вимити руки.
Під час терапії потрібно стежити за кількістю вживаної мазі, її добова доза не повинна перевищувати 8 р. Безконтрольне вживання може викликати небажані прояви у вигляді шкірних висипань.
Побічні ефекти
Застосування мазей на основі диклофенаку пов’язане з ризиком появи небажаних ефектів. Препарат має високу біодоступність (до 98 %), недотримання прописаних в інструкції рекомендацій призводить до збільшення вмісту активної речовини в крові. При збільшених концентраціях диклофенак починає надавати токсичну дію, що виражається в таких проявах:
- Шкірні покриви. На шкірі з’являється еритематозна (яскраво-червона) і уртикарний (папули невеликих розмірів) висип, відчуття роздратування, поколювання. Рідше спостерігається локальний набряк слизової, підшкірної клітковини, посилення болю, генералізований свербіж, екзема, підвищена чутливість до ультрафіолету.
- Травна система. Приступоподібні болі в животі і області тазу, блювання, пронос, здуття живота. У рідкісних випадках – виразкові ураження шлунка, руйнування гепатоцитів під впливом диклофенаку (токсичний гепатит).
- Нервова система. Болі в голові, швидка і підвищена стомлюваність, порушення сну аж до його втрати, психастенія, порушення смакових відчуттів.
- Органи почуттів. Роздвоєння видимого зображення, зменшення гостроти зору, порушення периферичного зору, шум у вухах.
- Сечовидільна система. Ураження клубочкового апарату нирок, збільшений вміст білка в сечі.
- Кровоносна система. Зниження рівня тромбоцитів, гемоглобіну, лейкоцитів у крові.
- Серцево-судинна система. Біль у грудях, підвищення артеріального тиску, прискорене серцебиття.
