Гомеопатія. “Кантаріс”: опис та показання до застосування

У статті розглянемо препарат гомеопатії «Кантаріс».

Нетрадиційна медицина є величезним розділом, який включає в себе безліч різноманітних методик і технік лікування пацієнтів. Одним з найбільш поширених є гомеопатія, про яку чули багато людей, проте далеко не кожен знає, які принципи і механізми використовуються в цій гілці медицини. «Лікування отрутою» − одне з найбільш поширених визначень гомеопатії, які даються обивателями.

Що таке гомеопатія?

Слово «гомеопатія» складається з двох латинських коренів – «схожий» і «патологія». У цьому визначенні полягає основна суть цієї методики – застосування небезпечних речовин, що викликають ті чи інші захворювання. Таким чином, у хворому організмі елементи, що викликають ту чи іншу хворобу, здатні від неї ж і виліковувати. Важливу роль при цьому відіграє дозування. Чим вона більше, тим менше терапевтичний ефект.

Дивіться також:  Мазь «Айболит»: особливості дії, склад та відгуки

Довгий час гомеопатія не знаходила відгуку в громадськості, проте поступово перебували прихильники цієї методики терапії. Так, розвиваючись, вона зацікавлювала все більше число людей. У Росії гомеопатія з’явилася в середині 1820-х років. Використання гомеопатії схвалено нормативними актами Міністерства охорони здоров’я, курси цієї методики викладають в медичних інститутах.

Поступово сформувалися основні принципи, які регулюють застосування гомеопатії:

  • принцип малих доз;
  • принцип одного ліки;
  • принцип випробування;
  • принцип неприйняття місцевої терапії;
  • принцип динамічного спостереження;
  • принцип динамізації (процеси приготування лікарських засобів – розведення).

Таким чином, схему гомеопатичного лікування в загальних рисах можна представити як процес впливу дуже малих дозувань отруйної речовини на організм (перший етап) і вироблення специфічного імунітету до таких речовин.