Фармакологічні особливості

В інструкції по застосуванню «Моксонитекса» виробник згадує здатність активного інгредієнта лікарського засобу знижувати стійкість тканин до інсуліну. Оцінка ефекту – близько 21%. Для уточнення показників проводилися експерименти з залученням контрольної групи плацебо. У випробуваннях задіяли людей з надмірною вагою. Проводилися дослідження з залученням людей, чий організм показує резистентність до інсуліну, а підвищений тиск встановлено в помірно тяжкого ступеня. Спостереження показали більш активне вивільнення гормону росту. При цьому активний інгредієнт препарату «Моксонитекс» не коригує жирової, глюкозний метаболізм.

Тривалість ефекту – від 12 годин.

Кінетика

Кінетичні особливості лікарського продукту описані в інструкції по застосуванню «Моксонитекса». З цього документа випливає, що незабаром після перорального вживання активний компонент якісно всмоктується. Процеси локалізовані в ШКТ, їх ефективність оцінена в 90%. Трапеза не коригує ступінь абсорбції. Максимальна концентрація в кров’яний сироватці спостерігається через не менше півгодини, але і не більше трьох годин після прийому засобу. В середньому показники – до 3 нг/мл, хоча навіть втричі менші вважаються нормою. Тимчасова різниця між досягненням максимального вмісту препарату у крові та суттєвим падінням тиску не більше 10%, а у разі навантаження – менше ніж 8%.

Біологічна доступність при разовому використанні оцінена в 88%. Немає вираженого первинного печінкового метаболізму препарату.

Інструкція до «Моксонитексу» 0,2 мг, 0,4 мг вказує на здатність активного інгредієнта проходити крізь внутрішні органічні бар’єри, що захищають головний мозок. Навіть при тривалому використанні немає кумулятивного ефекту. Здатність вступати в міцні зв’язки з білками не перевищує семи відсотків.