Клінічна картина

Симптоми і лікування нефриту багато в чому визначаються формою захворювання. Гостра інфекційна різновид, як правило, розвивається у пацієнтів до 35 років. Перші її прояви виникають протягом декількох діб після переохолодження. Основними ознаками виступають наступні:

• підвищення температури;
• слабкість;
• болі в попереку;
• спрага і сухість у роті;
• здуття живота, нудота, блювання;
• біль при сечовипусканні;
• домішки крові в урині.

Для всіх форм нефриту характерна набряклість. Спочатку вона з’являється на обличчі і століттях, потім поширюється на ноги і все тіло. Небезпека набряків полягає в їх швидкому прогресуванні, виникнення на цьому тлі серцевої недостатності.

При хронічному нефриті підвищується тиск. Однак подібний симптом часто зустрічається і при гострому перебігу хвороби. Він не є небезпечним.

Хронічний нефрит тягне за собою випадки регулярних загострень, протікає тривало. Навіть в періоди ремісії хворі скаржаться на слабкість, відсутність апетиту, субфебрильну температуру.

У разі вторинних типів патології відбувається ураження ниркових клубочків. Клінічна картина доповнюється наступною симптоматикою:

• блідість шкірних покривів;
• виражені набряки по всьому тілу;
• поява білка в сечі;
• підвищення артеріального тиску;
• анурія.

При високих цифрах тиску у хворих часто розвивається еклампсія з сильними головними болями, судомами. Можлива втрата свідомості, мимовільна дефекація.