Симбіотичний тип

Таке порушення прихильності деякими сучасними дослідниками оцінюється як різновид тривожно-амбивалентного. У деяких джерелах можна зустріти термін «невротичний». Це обумовлено фактом частого спостереження неправильної прихильності і наступного за ними невротичної патології, нездорового стану. Симбіотична форма характеризується схильністю дитини виключити контакт з матір’ю візуально, голосом. Одночасно чадо прагне до тілесного взаємодії, буквально прилипає. Дитина може змушувати свою матір носити його на руках. У разі необхідності розлучитися неповнолітній сильно засмучується. Це поширюється навіть на ті ситуації, коли тривалість розлуки – лише хвилина або кілька.

По мірі розвитку такого відхилення є ймовірність трансформації тілесного контакту в сексуально забарвлений. Це особливо характерно нагоди, в якому жінка заохочує таку взаємодію. Для подібного дитини виникає очевидна паралель між фізичною та емоційною близькістю. Якщо ж дитина відкидає жінку, він веде себе агресивно.

Материнське поведінка

В теорії порушень прив’язаності говориться, що амбівалентний, симбіотичний типи неправильного формування властиві випадків, коли жінка непередбачувано реагує на своє потомство, поводить себе непослідовно, намагаючись взаємодіяти з неповнолітнім. Вона може ставитися до нього так, ніби він чимось сильно хворіє і потребує особливо великому обсязі турботи. Одночасно чадо відчуває брак ласки і уваги, так як постійно присутні материнське напругу і тривожність.

Серед особливостей материнського поведінки – вибірковість реакції на сигнали дистресу. При цьому жінка практично не реагує, коли дитина проявляє позитивні емоції. Вона намагається ніколи не розлучатися зі своїм потомством, але може виявляти до неї ворожість. Зі спостережень психологів відомо, що найбільш типовим форматом є негативний афект.