Один з найбільш ефективних способів виявлення порушень функціональності дихання – проба з бронхолитиком. Вона дозволяє досить точно визначити, а іноді і запобігти розвиток патології.

Визначення

Спірометрія (спірографія) являє собою процедуру тестування легеневих показників, що виконує декілька дуже важливих функцій в медицині: навчальну, оцінювальну, діагностичну. Проводять подібне дослідження з метою виявлення різноманітних патологічних процесів, а також з метою спостереження за станом пацієнта під час терапії, оцінки ефективності терапевтичної дії.

Що ж являє собою проба з бронхолитиком? Спірометрія – найефективніша діагностична методика, що дозволяє виявити небезпечну патологію на початкових етапах її розвитку, не допустити її переходу у хронічну форму, своєчасно почати терапію, яка призведе до одужання пацієнта.

Свідчення

Проби з бронхолітиками показані до проведення, якщо у пацієнта відзначається поява наступної симптоматики:

Відчуття нестачі кисню.

Свист, хрип при вдиху, видиху.

Задишка, утруднене дихання, в лежачому положенні, під час ходьби, при збільшенні психологічного навантаження.

Хронічні форми патологій легенів, бронхів.

Тривалий кашель, походження якого не з’ясовано.

Необхідність контролю ефективності призначеної терапії при патології дихальних органів.

Алергічні реакції.

Пошук рестрикції.

Визначення рівня порушень дихання при бронхоектатичній хворобі, туберкульозі, бронхіальній астмі, фиброзирующем ідіопатичному альвеолите, силікоз, пневмонії.

Підготовка до опитування, хірургічним втручанням.

Часті захворювання респіраторного характеру.

Визначення присутності обструктивних змін у дихальних шляхах у курців, якщо відсутня симптоматика або обструктивні ознаки слабко виражені.

Протипоказання

Протипоказано проводити спірометрію (пробу з бронхолитиком) та спірографію при наявності гострих форм інфекційних патологій, важких формах стенокардії, в гострих періодах інфаркту міокарда, при підвищеному АТ, серцевої недостатності застійного характеру, психічних патологіях, що ускладнюють правильне виконання пацієнтів інструкцій діагноста. Існує ймовірність неправильного виконання інструкції, тому процедуру не проводять дітям до 4 років.

Принцип дії бронхорозширюючих медикаментів

Бронхолітичними засобами вважаються певні речовини, які мають бронхорасширяющим ефектом. Подібними властивостями володіють спеціальні аерозолі та спреї, що випускаються фармакологічними виробниками. На тлі застосування таких ліків відбувається розширення бронхів і поліпшення дихальних функцій.

Однак подібний ефект від їх застосування можна спостерігати не завжди. У зв’язку з цим тест на сприйнятливість до бронхолитикам є незамінне важливою і дієвою методикою визначення порушень дихальних функцій.

До бронхолітичних засобів належать:

Спазмолітики, які надають міотропну дію, наприклад “Еуфілін”.

М-холіноблокатори – іпратропію бромід, сульфат атропіну.

Речовини, для яких характерна бета-2-адреномиметическая активність: гідрохлорид адреналіну, “Фенотерол”, “Сальбутамол”.

Дослідження на сприйнятливість до бронхорасширяющим препаратів, подальша розшифровка отриманих результатів використовується лікарями для найбільш точного визначення діагнозу, подальшого вибору схеми терапевтичного впливу. Сенс проведення такого тесту укладений у зіставленні показань, які отримані до і після використання бронхолітичних засобів.

Час проведення проби може змінюватись в залежності від того, який медикамент використовується. Якщо до складу основного компонента дослідження входить “Сальбутамол”, то інтервал між повторними вимірами не перевищує чверті години. У разі, коли першочерговим компонентом є іпратропію броміду, тимчасові проміжки досягають в середньому півгодини. Обумовлений розбіг у часі швидкістю розвитку ефекту від застосування певного препарату. Іншими словами, вплив “Сальбутамолу” спостерігається через 15 хвилин після його використання, а іпратропію броміду – через півгодини.

Спеціальна підготовка до дослідження не потрібно. Перший замір здійснюють, коли пацієнта перебуває в спокійному стані, а навантаження на систему дихання відсутні. Потім в організм пацієнта, використовуючи небулайзер або інше аэрозолесоздающее пристосування, вводять мелкодисперсионный розчин бронхолитического кошти. Після того як відведений час минув, дихальну активність знову вимірюють.

Отримані при проведенні проби з бронхолитиком результати звіряють, систематизують за допомогою комп’ютера. У багатьох ситуаціях виявити відхилення дихальної системи за зовнішніми проявами дуже складно. Щоб точно розмежувати і визначити відмінності, використовують спеціальний комп’ютер, що порівнює два повітряні потоки до використання бронхорасширяющего медикаменту і після.

Позитивна проба з бронхолитиком – це добре чи погано? Розберемося.

Розшифровка результатів проби

Результати виражаються у відсоткових співвідношеннях, що дозволяють найбільш точно відобразити різницю між якістю потоку повітря до і після введення в організм бронхорозширюючих медикаментів. Коли динаміка має позитивний характер, реакцію вважають позитивною. В іншому випадку, якщо зміни відсутні, і дихальна активність залишається на первісному рівні, проба з бронхолитиком вважається негативною, тобто застосування медикаменту дало негативний результат.

Позитивна реакція

Правильна розшифровка отриманих в ході проби даних дуже важлива, так як завдяки саме фахівець визначає характер і рівень негативної складової патології. Якщо говорити простіше, то позитивна реакція на використання бронхолитического кошти передбачає ефективність використання лікарського засобу. Іншими словами, його можна використовувати для профілактики або терапії патології.

Негативна реакція

Отже, проба з бронхолитиком негативна – що це значить? Негативний результат тесту дозволяє укласти, що традиційні бронхолітичні медикаменти не дають жодного ефекту. Іншими словами, їх подальше використання є недоцільним. Крім визначення дієвості медикаментів, позитивна реакція спірографії вказує на ступінь розвитку патології.

Зазвичай початкові стадії розвитку патології відображаються на тесті і дають позитивний результат. При важких формах і сильних ураженнях системи дихання найчастіше виявляється негативний результат дослідження.

Таким чином, спірометрія та спірографія з пробою з бронхолитиком – вкрай важливі дослідження, що дозволяють визначити характер і ступінь ураження дихальної системи.

За її показниками вдається визначити масштаб розвитку патології. Це дуже важливо для призначення відповідного терапевтичного курсу, формування рекомендацій профілактичного характеру. Використовуючи подібні дослідження, фахівець формує загальну характеристику дихальної системи пацієнта, отримує уявлення про схему подальшої терапії.

Висновки

При позитивних результатах маються на увазі більш прості форми патологічних змін, а значить – спрощена терапія або дотримання профілактичних рекомендацій. Негативні результати зазвичай є передумовою до довгострокового і складного лікування, оскільки вказують на досить серйозні патології системи дихання.