Патогенез
Збудником ехінококозу є Echinococcus granulosus або Alveococcus multilocularis. Що відбувається, коли заражені яйця потрапляють в організм людини?
В ШКТ їх оболонка розчиняється. В результаті назовні виходять личинки, які за допомогою наявних на їх тілі гачків впроваджуються в слизову кишки.
Звідти ці істоти потрапляють у венозний кровотік, а потім – в портальну систему. Частина з них осідає в печінці. Рідше паразити потрапляють через нижню порожнисту вену в праві відділи серця, а далі проникають у мале коло кровообігу і в легені.
Найчастіше виходить так, що зародки проникають у велике коло кровообігу. Це загрожує їх потраплянням в будь-які органи. Вони можуть вразити м’язи, нирки, селезінку, мозок.
У 70-80% випадків вражається печінка. У 15% – легкі. В інших рідкісних випадках уражаються інші внутрішні органи.
Коли зародки осідають, то в органі починається пухирчаста (гидатидозная) стадія розвитку збудника ехінококозу. Утворюються кісти з двошаровою оболонкою. Вони починають повільно збільшуватися в розмірах (швидкість росту складає приблизно 1 мм/місяць). Деякі пацієнти роками ігнорують свій стан, тому їх кісти можуть бути гігантськими.
Ці бульбашки заповнені опалесціююча рідиною білого відтінку, в межах якої плавають сколекси і дочірні бульбашки. Найчастіше їх кількість досягає 1000.
Що таке ехінококоз, тепер зрозуміло. У чому полягає механізм його утворення, ми розглянули. Чим викликаються його прояви? Сенсибілізуючий вплив, що чиниться паразитарними антигенами, а також механічним тиском, здійснюваним кістою на тканини і органи.
Необхідно відзначити, що паразитування ехінокока супроводжується виділенням продуктів його обміну, з-за чого у носія починає розвиватися інтоксикація та алергія. Якщо кіста розірветься, то вміст виявиться в черевній або плевральній порожнині, а це загрожує анафілактичним шоком.
Навіть без такого явища стан пацієнта буде погіршуватися. Кіста продовжить тиснути на навколишні структури, в результаті чого функції ураженого органу будуть порушуватися все сильніше. Може розвинутися її нагноєння. Іноді трапляється саме справжнє диво – ехінокок гине спонтанно, наступає одужання.
