Що таке ендометрит у жінок: причини, симптоми, діагностика і лікування

Післяпологовий ендометрит

Післяпологовий ендометрит у жінок виникає в перший тиждень після появи малюка на світ. Найбільш ймовірно його поява при ручному дослідженні матки, тривалому безводному періоді або після проведення кесаревого розтину. По тяжкості захворювання може бути:

  • Легким, коли симптоми проявляються з 5 по 12 день після розродження. Загальний стан жінки практично не погіршується. Можливе незначне підвищення температури, болючість матки при пальпації.
  • Середньої тяжкості. Згідно відгуками, симптоми ендометриту у жінок з’являються на 2-7 добу після пологів. Температура підвищується до 38-39 градусів, виникає ломота в м’язах, турбують болі в нижній зоні живота. Лохії з домішками гною, супроводжуються неприємним запахом.
  • Важким. Симптоми хвороби розвиваються вже на наступну добу післяпологового періоду. Температура підвищується до 40 градусів. Загальний стан стрімко погіршується: відсутній апетит, виникають головні болі і порушення сну. Сеча набуває відтінок темного пива, її виділення знижено. У лохій присутній гнильний запах.
  • Дивіться також:  Справжня ерозія шийки матки: симптоми, причини виникнення, методи лікування, відгуки

    Післяпологова форма захворювання може виникнути як самостійно, так я бути ускладненням після вагітності і пологів.

    Методи діагностики

    При появі симптомів ендометриту матки у жінки необхідно відразу звернутися до гінеколога. Гостре запалення матки — це досить небезпечний стан. Чим раніше буде розпочато лікування, тим вище шанси на сприятливий результат.

    Діагностика захворювання починається з вивчення анамнезу пацієнтки. Лікар може задати декілька уточнюючих питань щодо регулярності менструального циклу, наявність внутрішньоматкових втручань, попередніх пологах і аборти. Обов’язковим є огляд на гінекологічному кріслі. При цьому можуть бути виявлені наступні ознаки ендометриту у жінок:

    • збільшення матки в розмірах;
    • ущільнення органу;
    • чутливість бічних стінок при пальпації.

    Додатково призначають аналізи крові та сечі, мазок на мікрофлору з піхви, бакпосів з цервікального каналу, УЗД органів малого тазу. За результатами обстеження гінеколог може судити про ступінь тяжкості захворювання, призначити лікування.