Які показники мають значення
У лабораторії проводять кілька видів досліджень, перш ніж видати висновок про секреті простати. Розшифровка аналізу соку передміхурової залози складається з декількох етапів:
- візуального, в ході якого вимірюється обсяг рідини, визначається її колір, ступінь щільності і рівень кислотності;
- мікроскопічного – вивчається клітинна структура матеріалу, кількість еритроцитів, лейкоцитів, макрофагів, наявність епітеліальних клітин та ін;
- бактеріологічного посіву з метою виявлення патогенної мікрофлори, яка може бути причиною запалення.
Ще один вид дослідження, якому піддають біоматеріал в лабораторії – це вивчення характеру кристалізації секрету простати. У нормі він повинен містити багато солей, але при кристалізації хлорид натрію може приймати різну форму, яка залежить від характеристик рідини. В ідеалі малюнок має схожість з папоротевим листом, володіти складним, але впорядкованим малюнком. При патології розташування кристалів хаотичне.
Норма чи відхилення?
Про те, як підготуватися до паркану секрету простати, як роблять аналіз і які у нього протипоказання, вже відомо. Далі слід приділити увагу детальної розшифровки готових результатів обстеження. Щоб встановити діагноз, фахівці дотримуються загальноприйнятих параметрів. Будь-яке відхилення від норми свідчить про порушення в роботі сечостатевої системи, наявності запального або інфекційного процесу.
Перше, на що звертають увагу при вивченні чоловічого біоматеріалу – це його обсяг. Для проведення мікроскопічного аналізу досить пари крапель, але в нормі секрету повинно бути 1,5-2 мл Зменшення кількості секрету простати при еякуляції може говорити про розвиток простатиту, а збільшення – про застій крові в малому тазу.
Сік передміхурової залози у здорового чоловіка має білястий відтінок. При різних захворюваннях сечостатевої системи колір рідини стає вираженим білим чи жовтуватим, а при злоякісних утвореннях може мати червонуватий відтінок з-за домішок крові. На запальний процес і зміна складу секрету вказує запах, не характерний для сперміну.
Крім цих характеристик, мають значення і інші показники, встановлені в ході проведення лабораторного дослідження:
- Щільність повинна знаходитися в межах 1,022. Навіть незначне відхилення вказує на захворювання.
- Рівень рН в нормі дорівнює 7,0 одиниць, причому допускається відхилення на 0,3 одиниці. При зниженій кислотності роблять висновок про хронічному запаленні, при підвищеній – про простатиті.
- Еритроцити в секреті чоловічої залози повинні бути відсутніми. Нормою також вважається наявність поодиноких клітин в полі зору. Якщо еритроцитів набагато більше, підозрюють простатит або онкологію.
- Лейкоцити і клітини епітелію – допускається не більше двох в полі зору. Протоки залози вкриті епітеліальними клітинами, підвищення кількості яких може говорити про патології. Одночасне збільшення кількості лейкоцитів і клітин епітелію вказує на наявність атипових клітин. Лейкоцитів у нормі повинно бути не більше 10 в полі зору при 280-кратному збільшенні.
Це основні критерії, відхилення від яких свідчить про необхідність більш детального обстеження простати. Крім них, є додаткові показники. Наприклад, у секреті простати не повинно бути макрофагів. В іншому випадку мова йде про запальному процесі. Про застійних процесах свідчать так звані гігантські клітини, які повинні бути у складі соку передміхурової залози у здорового чоловіка.
Вказувати на доброякісну гіпертрофію простати, застій крові, сперми або аденому можуть амілоїдні тільця. В нормі вони містяться в незначній кількості. Лецитинових зерен, навпаки, стає значно менше, якщо у чоловіка розвивається простатит. В здоровому секреті міститься близько 10 млн одиниць в 1 мл рідини. Іноді в досліджуваному матеріалі виявляються грибки і бактерії, причому вміст невеликої кількості непатогенних мікроорганізмів вважається варіантом норми. Найпоширенішими хвороботворними мікробами, які провокують розвиток запального процесу в простаті, є стафілокок, клебсієла, синьогнійна паличка, ешерихії.
