Другий етап

Другий етап додаткової диспансеризації населення проводять при наявності необхідності в додатковому обстеженні пацієнта з метою постановки діагнозу. Його здійснюють за допомогою спеціальних досліджень і відвідування фахівців вузької спеціалізації.

Особливості диспансеризації населення, яке піддається великим професійним ризикам

Працевлаштування на роботі, яка відрізняється наявністю шкідливих та небезпечних для людини факторів, що передбачає високі професійні ризики. Це означає, що здоров’ю громадянина при виконанні його обов’язків може бути завдано серйозної шкоди різного ступеня тяжкості.

Професійні небезпеки можуть бути індивідуальними і груповими. Перші припускають можливість погіршення самопочуття одного співробітника. Другі мають на увазі заподіяння шкоди групі людей при виконанні своїх обов’язків за певний часовий проміжок, приміром, за рік або за цілу протяжність стажу. Як правило, оцінюють саме цей тип професійного ризику.

Проведення додаткової диспансеризації людей, працевлаштованих на робочих місцях з великим рівнем небезпеки, відрізняється своїми особливостями. До прикладу, в рамках оформлення на роботу проводять медичне обстеження працівників з метою з’ясування відповідності стану здоров’я і вимог, які пред’являються кандидату на конкретне робоче місце, тобто здійснюють експертизу профпридатності.

При періодичних медичних оглядах, крім лікарів загальної практики, залучають фахівців вузької спеціалізації, а саме профпатологів. Згідно з постановою Міністерства, таке обстеження повинно проводитися не рідше одного разу в два роки, а для осіб, які молодше двадцяти років щорічно (стаття № 213 Трудового кодексу). При цьому робляться наступні кроки:

• Роботодавцем оформляється список осіб, які працюють під дією шкідливих чинників, і за два місяці до початку диспансеризації він передається в медичний заклад, з яким у керівника є договір на проведення диспансерних перевірок.
• Керівництвом медзакладу спільно з роботодавцем складається календарний план досліджень і призначається склад комісії, що здійснює перевірку. Очолювати її має обов’язково профпатолог.
• Комісія визначає необхідні до проведення типи інструментальних і лабораторних досліджень.
• Працівниками проходяться призначені обстеження, результати заносять в спеціальну заведену медичну карту. Крім цього, кожному працівнику видають індивідуальне медичне висновок про результат виконаної перевірки з висновком про його профпридатність. Якщо ж у співробітника виявляють профзахворювання, тоді він направляється в галузевий чи територіальний центр профпатології.
• Комісією робиться узагальнений висновок, і воно видається роботодавцю, а разом з тим і наглядовим органам.

До особливостей додаткової диспансеризації варто віднести і місце виконання обстеження. Так, громадяни, які відпрацювали більше п’яти років на робочому місці з несприятливими умовами праці, повинні обов’язково кожні п’ять років проходити таку діагностику в ліцензованому центрі профпатологій.