“Дексаметазон”: склад препарату, інструкція із застосування, призначення

“Дексаметазон” – ліки з групи глюкокортикостероїдних гормонів. Препарат чинить протизапальну, а також протисвербіжну та протинабрякову дію на організм.

“Дексаметазон” здійснюється в кількох формах:

  • розчин для ін’єкцій;
  • краплі очні;
  • таблетки;
  • очна мазь.

Розчин для ін’єкцій являє прозору рідину без аромату і домішок. Згідно інструкції, до складу “Дексаметазону” в ампулах:

  • гліцерол;
  • натрію гідрофосфат дигідрат;
  • динатрію едетат дигідрат;
  • дексаметазону натрію фосфат;
  • вода.

Таблетки призначені для перорального вживання. Відпускаються у блістерах або у флаконах з темного скла.

Згідно інструкції, до складу таблеток “Дексаметазон” входить однойменне речовина.

Додатковими компонентами є:

  • моногідрат лактози;
  • діоксид кремнію колоїдний безводний;
  • крохмаль;
  • тальк;
  • полівінілпіролідон;
  • сіль магнію і стеаринової кислоти.

Краплі випускаються у пластикових флаконах-крапельницях об’ємом п’ять мілілітрів. Очні краплі “Дексаметазон” мають наступний склад:

  • вода;
  • динатрію едетат;
  • дексаметазону натрію фосфату;
  • бура;
  • борна кислота.

У складі крапель для носа “Дексаметазон” є однойменне речовина.

Фармакологічні дії

Препарат чинить протизапальну, антигістамінну та десенсибілізуючий вплив. Крім цього, “Дексаметазон” володіє імунодепресивною дією. У невеликій кількості затримує натрій і воду в організмі.

Препарат пригнічує активність холекальциферолу, що веде до зниження абсорбції кальцію і посилення його виведення. “Дексаметазон” пригнічує синтез ендогенних глюкокортикоїдів. Особливістю впливу лікарського засобу вважається сильне уповільнення функції гіпофіза й відсутність мінералокортикоїдної активності.

Коли призначають препарат

“Дексаметазон” рекомендують до застосування за наявності наступних станів:

  • Недостатності функціонування надниркових залоз.
  • Тиреоїдиті (запальне захворювання, яке відбувається в ендокринній системі).
  • Вродженої гіперплазії кори надниркових залоз (збільшення об’єму наднирників в результаті дефекту ферментів стероїдогенезу в зоні коркової, який призводить до компенсаторному зростання органу для ліквідації гормональної недостатності).
  • Різних видах шоку.
  • Червоному вовчаку (хронічна хвороба аутоімунного походження, яке супроводжується порушенням сполучної тканини і капілярів).
  • Ревматоїдному артриті (запалення, яке характеризується симетричним ураженням суглобів і внутрішніх органів).
  • Астматичному статусі (ускладнення бронхіальної астми, яке розвивається, як правило, згодом тривалого некупирующегося нападу).
  • Бронхоспазмі (патологія, яка розвивається при скороченні гладких м’язів бронхів та їх просвіту).
  • Анафілактичному шоці (алергічні прояви, які виникають згодом повторного проникнення в організм алергену).
  • Важкому набряку Квінке (захворювання алергічного походження, яка проявляється через появу яскраво вираженого набряку шкірного покриву, а також підшкірної клітковини і слизового епітелію).
  • Набряку головного мозку.
  • Тромбоцитопенічній пурпурі у дорослих пацієнтів (патологічний стан, який характеризується кількісними недоліком тромбоцитів у крові, що супроводжується схильністю до кровоточивості, а також виникнення геморагічного синдрому).
  • Важких захворюваннях органів зорового каналу.
  • Загальних інфекційних захворюваннях.
  • Кон’юнктивіті (ураження слизової оболонки органів зору, яке спровоковано алергічними проявами або інфекцією).
  • Кератиті (запальне ураження рогової оболонки ока, яке характеризується, як правило, її помутнінням, виразкою, больовими відчуттями і почервонінням ока).
  • Блефариті (двостороннє ураження війкового краю століття).
  • Іридоцикліт (ушкодження райдужної оболонки і циліарного тіла очного яблука).
  • Кератокон’юнктивіт (захворювання запального походження, яке вражає рогову оболонку і кон’юнктиву ока).
  • Які ще показання препарат має

    Лікарський засіб призначають при наступних станах:

  • Склерите (запальне захворювання, яке вражає всю товщу сполучнотканинної оболонки очного яблука).
  • Іріте (захворювання органів зору, при якому вражається райдужна оболонка ока).
  • Увеіте (запальне ураження судинної оболонки зорового органу).
  • Травми рогової оболонки ока.
  • Алергічному риніті (алергічне захворювання слизової оболонки носа).
  • Загостренні хронічного виразкового коліту (запалення на слизовій оболонці товстої кишки, яке супроводжується виникненням загоюються виразок, а також ділянок некрозу і кровотеч).
  • Хвороби Крона (тяжке запалення кишечнику).
  • Тяжких формах гепатиту в складі комплексної терапії (дифузне ураження печінкової тканини в результаті токсичного, а також інфекційного або аутоімунного процесу).
  • Періоді після трансплантації внутрішніх органів.
  • Гемолітичної анемії (хвороба, загальним симптомом яких вважається посилене руйнування червоних кров’яних тілець, що характеризується недокрів’ям і підвищений формування продуктів розпаду еритроцитів).
  • Апластичної анемії (хвороба кровотворної системи, яка характеризується пригніченням кровотворної функції кісткового мозку і розвивається малим освітою еритроцитів, а також лейкоцитів і тромбоцитів).
  • Тромбоцитопенії (патологія, яка характеризується зменшенням тромбоцитів, циркулюючих в крові).
  • Гломерулонефриті (запальне ураження клубочків нирок аутоімунного або інфекційно-алергічного генезу, яке характеризується набряками, підвищенням кров’яного тиску, зниженням виділення урини).
  • Інтерстиціальному нефриті (захворювання, яке характеризується гострим або хронічним запальним ураженням в інтерстиціальної тканини і канальцях нирок).
  • Ідіопатичному нефротичному синдромі (хвороба, для якої характерні білок в сечі, а також набряки, гіперліпідемія).
  • Ревматоїдному артриті (запальне ураження, яке характеризується симетричним пошкодженням суглобів і запалення внутрішніх органів).
  • Васкулітах (розлади, які мають зв’язок з руйнуванням кровоносних судин під час запалення).
  • Системних склерозах (захворювання з характерними змінами шкірного покриву, а також опорно-рухової системи, внутрішніх органів і поширеними порушеннями, в основі яких лежить ураження сполучної тканини).
  • Склеродермії (ураження сполучної тканини, основні прояви якого пов’язані з порушенням мікроциркуляції, а також ущільненням органів і тканин).
  • Дерматитах (запальні ураження шкірного покриву, яке розвивається згодом шкідливого впливу на неї чинників навколишнього середовища).
  • Загострення нейродерміту (шкірне захворювання неврогенного та алергічного типу, що протікає з ремісіями і загостреннями).
  • Екземі (дерматоз, який проявляється характерними ознаками, як освіта на епідермісі бульбашкових висипань).
  • Важких формах псоріазу (хронічне захворювання, що вражає шкіру).
  • Дивіться також:  "Віферон" для дитини: дозування, форма випуску та інструкція по застосуванню

    Обмеження на використання ліки

    Препарат можна використовувати для терапії тільки за призначенням лікаря. Перед лікуванням необхідно ретельно вивчити анотацію, оскільки “Дексаметазон” має певні заборони. Наприклад:

  • Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки (дефект шкіри чи слизової оболонки, що виникає в результаті порушення живлення тканин).
  • Час інтенсивного росту у дітей.
  • Неспецифічний виразковий коліт (хронічне запальне захворювання кишечника, що характеризується поверхневим запаленням слизової оболонки, ректальним кровотечею, діареєю і болем у животі).
  • Простий герпес (вірусне захворювання з характерним висипанням згрупованих пухирців на шкірі і слизових оболонках).
  • Захворювання інфекційного, вірусного, грибкового, паразитарного походження.
  • Синдром імунодефіциту людини (послаблений стан імунної системи людини, яке в підсумку призводить до більш частих захворювань інфекційними недугами).
  • Нещодавно перенесений інфаркт міокарда (вогнище ішемічного некрозу серцевого м’яза, що розвивається в результаті гострого порушення коронарного кровообігу).
  • Гострий інфаркт (одна з клінічних форм ішемічної хвороби серця, що протікає з розвитком ішемічного некрозу ділянки міокарда, обумовлене абсолютною або відносною недостатністю його кровопостачання).
  • Тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії (стійке підвищення кров’яного тиску і вище).
  • Хронічна серцева недостатність.
  • Цукровий діабет (порушення обміну речовин, що характеризується підвищенням вмісту цукру в крові).
  • Захворювання Іценко-Кушинга (важке многосистемное захворювання, що виникає внаслідок гіперсекреції гормонів кори надниркових залоз, ознаками якого є ожиріння, розтяжки на шкірі, м’язова слабкість).
  • Ожиріння.
  • Тяжкі захворювання нирок і печінки.
  • Додаткові заборони до застосування

    Препарат протипоказаний при наявності наступних станів:

  • Вагітності в першому триместрі.
  • Глаукомі (термін об’єднує велику групу захворювань очей, що характеризуються постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним розвитком типових дефектів поля зору, зниженням зору і атрофією зорового нерва).
  • Індивідуальної непереносимості ліків.
  • Кератиті (запалення рогівки ока, що проявляється переважно її помутнінням, виразкою, болем і почервонінням ока).
  • Захворювання кон’юнктиви або роговій оболонці, які викликані вірусами або грибками.
  • Гострих гнійних запальних захворюваннях органів зору.
  • Хвороби вірусної або грибкової етіології.
  • Паразитарних захворюваннях.
  • Негативних реакціях після вакцинації.
  • Лімфаденіт (запалення лімфатичних вузлів, що виникає в результаті попадання в них різних мікроорганізмів та їх токсинів).
  • Загостренні хронічних хвороб органів травлення.
  • Виразковий коліт (хронічне запальне захворювання слизової оболонки товстої кишки, що виникає в результаті взаємодії між генетичними факторами і факторами зовнішнього середовища).
  • Ішемічної хвороби серця.
  • Стійкому підвищенні показників кров’яного тиску.
  • Захворювання Іценко-Кушинга (важке многосистемное захворювання, що виникає внаслідок гіперсекреції гормонів кори надниркових залоз, ознаками якого є ожиріння, розтяжки на шкірі, м’язова слабкість).
  • Тиреотоксикозі (патологічний стан, при якому в організмі утворюється надлишок гормонів щитовидної залози).
  • Гипертиореозе (комплекс симптомів, які зумовлені підвищенням секреції і неадекватно високим ступенем виділення гормонів щитовидної залози в кров).
  • Як правильно застосовувати розчин

    Використовують для знеболювання складу – “Дексаметазон 4 мг”, “Лідокаїну”, вітамін Б12. Як правило, комбінований медикамент застосовують в окремих ситуаціях.

    Режим дозування одного тільки “Дексаметазону” у кожного пацієнта індивідуальний і залежить від показань, а також стану хворого. Медикамент вводять внутрішньовенно повільно струминно або крапельно, а також внутрішньом’язово.

    Як відомо, до складу уколів “Дексаметазон” входить однойменний компонент. Для виготовлення розчину для внутрішньовенних інфузій необхідно застосовувати натрію хлорид або декстрози.

    “Дексаметазон” вводять внутрішньовенно та внутрішньом’язово в дозі 0.5-24 мг на день у 2 прийоми коротким курсом у мінімальній концентрації, терапію припиняють поступово.

    Тривала терапія повинна здійснюватися у дозі не вище 0.5 мг на добу. Внутрішньом’язово уколи в одне і те ж місце застосовують не більше 2 мл розчину.

    При невідкладних станах використовують розчин у більш високих концентраціях. Початкова доза варіюється від 4 до 20 мг, яку повторюють до досягнення позитивного ефекту, загальна денний зміст рідко перевищує 80 міліграмів.

    Після досягнення фармакологічного дії “Дексаметазон” вводять по 2-4 мг з поступовою відміною ліки. Для підтримання тривалого ефекту медикамент вводять кожні 3-4 години або у вигляді тривалої краплинної інфузії. Після усунення гострих захворювань пацієнта переводять на таблетовану форму.

    При шокових станах препарат вводять суворо внутрішньовенно в дозі, яка варіюється від 2 до 6 мг на кілограм ваги. При необхідності повторні концентрації вводять кожні шість годин або у вигляді тривалої внутрішньовенної інфузії в концентрації 3 мг на кг в день.

    Терапія препаратом повинна здійснюватися у складі комплексного лікування шоку. Використання фармакологічних дозувань допустимо тільки при серйозних проблемах.

    При набряку головного мозку початкову концентрацію препарату 10 мг вводять внутрішньовенно, потім по 4 мг кожні шість годин до усунення симптомів. Після закінчення двох-чотирьох діб знижують дозування та використання медикаменту поступово відміняють протягом п’яти-семи днів.

    Хворим зі злоякісними захворюваннями може знадобитися підтримуюча терапія – по 2 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенно тричі на день.

    При гострому набряку головного мозку здійснюють короткострокове лікування дорослим пацієнтам призначають дозу, яка становить 50 мг внутрішньовенно, потім на третій день використовують по 8 мг кожні 2 години.

    Дивіться також:  "Вермокс" або "Ворміл" - що краще? Інструкція по застосуванню і відгуки

    При гострих алергічних проявах поєднують парентеральне і пероральне застосування Дексаметазону”:

    • перший день – внутрішньовенно вводять від 4 до 8 мг;
    • двічі на добу перорально 1 міліграм 2 рази в день;
    • на четверту та п’яту добу – всередину 0.5 мг два рази в день.

    Для чого призначають уколи “Дексаметазон” дітям? З відгуками та інструкції, препарат застосовують при гострому набряку головного мозку маленьким пацієнтам з вагою більше тридцяти п’яти кілограмів навантажувальна концентрація становить 25 мг внутрішньовенно, потім на третю добу вводять по 4 мг кожні дві години, на четвертий день – 4 мг кожні 4 години, на 5-8 день – по 4 мг кожні шість годин. Надалі добову дозу знижують на 2 міліграма в день до повного скасування.

    Дітям з вагою менше тридцяти п’яти кілограмів навантажувальна концентрація становить 20 мг внутрішньовенно, далі на третю добу застосовують по 4 мг кожні три години, на четвертий день – 4 мг кожні 6 годин, на восьмі добу – по 2 мг кожні шість годин, бо надалі денну концентрацію знижують на один міліграм в день до повної відміни препарату.

    Таблетки

    Дозування ліків “Дексаметазон” в таблетованій формі, що визначається медичним фахівцем в індивідуальному порядку для кожного пацієнта.

    Початкова концентрація препарату для підлітків від чотирнадцяти років становить від 500 мікрограмів на день, тобто одна таблетка. Поступово при необхідності дозування підвищують до двох-трьох таблеток. “Дексаметазон” вживають під час прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи водою. Денну концентрацію ліки розділяють на декілька прийомів.

    Маленьким пацієнтам добову дозу медикаменту розраховує доктор виходячи від ваги, загального стану, а також індивідуальної переносимості.

    При досягненні необхідного фармакологічного ефекту денну концентрацію препарату зменшують поступово, оскільки при різкому припиненні терапії у хворого спостерігається синдром відміни і пригнічення функції кори надниркових залоз.

    При необхідності більш тривалого лікування таблетками пацієнтам у перервах між употреблениями медикаменту призначають антациди для профілактики подразнення слизової оболонки органів травлення.

    До складу мазі “Дексаметазон” входить однойменне діюча речовина. Використовується при тих же свідченнях, що і краплі у людей з шести років. Застосовують препарат тричі на добу. Максимальна тривалість терапії не довше двадцяти діб.

    Краплі

    “Дексаметазон” призначають дорослим людям по одній-дві краплі на кон’юнктиву за показаннями. Тривалість лікування і денний дозування визначає лікар залежно від діагнозу. Згідно з інструкцією до препарату Дексаметазон”, до складу крапель входить також однойменне речовина.

    Необхідно розуміти, що терапію гормональними засобами на основі досліджуваного речовини не рекомендується продовжувати більше двох тижнів, оскільки це може викликати звикання побічні реакції.

    При відсутності позитивного ефекту від застосування ліків протягом двох-трьох діб хворому рекомендується повторно звернутися до медичного фахівця для уточнення діагнозу та коригування терапії.

    Склад складних крапель в ніс з дексаметазоном

    В структуру препарату входить кілька груп медикаментів, а також гормональні та протимікробні, судинозвужувальні і протиалергічні засоби. Дозування коригується оториноларингологом.

    Базовими речовинами можуть виступати:

  • “Дексаметазон”.
  • “Діоксидин”.
  • “Фенистил”.
  • “Нафтизин”.
  • “Ксилен”.
  • “Цефтріаксон”.
  • “Диоксидин” ефективний проти більшості патогенів. Застосовується в терапії гнійного риніту з бактеріальним збудником. “Дексаметазон”, “Диоксидин” і “Нафтизин” призначають, як правило, дорослим людям для лікування гнійного нежиті і гаймориту. Лікування повинно здійснюватися під контролем лікаря.

    Крім цього, присутній в препараті дексаметазон (у складі складних крапель). Гормональне ліки може пригнічувати протизапальний імунітет, за допомогою чого загасає запалення в носоглотці. “Дексаметазон” призначається при алергічному риніті. Як правило, застосовується він з “Супрастин”, це допомагає ліквідувати набряк носоглотки.

    “Фенистил” володіє здатністю пригнічувати сенситивність гістамінових нервових закінчень і ліквідувати нежить алергічного походження. У більшості ситуацій застосовується при виготовленні комбінованих засобів з досліджуваним речовиною для дітей.

    Крім дексаметазону, до складу складних крапель входить нафтизин. Судинозвужувальний медикамент при контакті зі слизовою оболонкою потрапляє углиб шкіри і з’єднується зі стінками капілярів, звужуючи назальні судини і забезпечуючи зниження кількості слизу в носі.

    Нафтизин додається в складні краплі для носа при рясної виробленні патологічного секрету.

    Ксилен входить до складу крапель в ніс з дексаметазоном. Така комбінація призначається при алергічному нежиті з набряком.

    Цефтріаксон – антибактеріальний засіб третього покоління робить сильний бактерицидний вплив на інфекцію. У поєднанні з дексаметазоном швидко пригнічує запальний процес навіть у гострій формі.

    Як використовувати препарат при “цікавому положенні” і лактації

    Для чого призначають уколи “Дексаметазон” вагітним? З відгуками та інструкції, застосування розчину і таблеток в перші три місяці “цікавого положення” не рекомендується. При необхідності лікування ліками в наступних триместрах вагітності лікарі оцінюють можливі ризики для плода. Дослідження показали, що тривале введення препарату в організм жінки “в положенні” може призвести до порушення внутрішньоутробного розвитку.

    Лікарський засіб у вигляді розчину під час лактації жінкам не призначається. При необхідності терапії препаратом грудне вигодовування слід припинити і перевести дитину на штучне харчування.

    Дивіться також:  Вакцина "Тетракок": призначення, склад, інструкція по застосуванню і протипоказання

    Використання таблеток у другій та третій триместри можливо тільки за суворими медичними показаннями під контролем лікаря. Під час терапії Дексаметазоном”, особливо в підвищених концентраціях, іноді спостерігалося пригнічення роботи кори надниркових залоз у немовляти і уповільнення внутрішньоутробного росту плода.

    Очні краплі не призначають для лікування уражень органів зору у жінок в “цікавому положенні” в перші три місяці, оскільки хоч і в малій кількості, але дексаметазон все ж абсорбується в кров’яне русло. Так як в перші дванадцять тижнів вагітності формуються всі органи і системи плоду, то застосування будь-яких засобів небажано.

    Використання очних крапель у другому і третьому триместрі “цікавого положення” ймовірно тільки після оцінки показників користі для майбутньої мами і ймовірного ризику для плода. Лікування здійснюється за медичними показаннями і під контролем лікаря.

    Побічні реакції

    При терапії Дексаметазоном можуть спостерігатися певні негативні ефекти:

  • Розвиток стероїдного діабету (ендокринна хвороба, яка виникає згодом високої концентрації цукру в крові гормонів кори надниркових залоз і порушення вуглеводного обміну).
  • Порушення роботи наднирників.
  • Зниження толерантності до глюкози.
  • Розвиток синдрому Іценко-Кушинга (захворювання, при якому відзначається високий вміст в крові глюкокортикоїдних гормонів кори наднирників).
  • Затримка статевого дозрівання у підлітків.
  • Підвищення показників артеріального тиску.
  • Розвиток панкреатиту (запалення підшлункової залози при якому відбувається розвиток дефіциту продукування ферментів підшлункової залози різної етіології).
  • Нудота.
  • Позиви на блювоту.
  • Больові відчуття в животі.
  • Диспепсичні явища (порушення нормальної діяльності шлунка, утруднене і хворобливе травлення).
  • Підвищення апетиту.
  • Зміна показників печінкових трансаміназ.
  • Брадикардія (зменшення частоти серцевих скорочень менше шістдесяти ударів у хвилину у дорослих людей в стані спокою).
  • Порушення серцевого ритму.
  • Порушення функції згортання крові.
  • Зміна показників електрокардіограми.
  • Перезбудження.
  • Емоційна лабільність.
  • Порушення орієнтації у просторі.
  • Депресивні розлади або галюцинацій.
  • Безсоння.
  • Запаморочення.
  • Судоми.
  • Підвищення показників внутрішньоочного тиску.
  • Катаракта (патологічний стан, пов’язане з помутнінням кришталика ока і викликає різні ступені розлади зору аж до повної його втрати).
  • Атрофія рогової оболонки ока та зорового нерва.
  • Розвиток пучоокості.
  • Погіршення гостроти зору.
  • Відчуття стороннього тіла в оці.
  • Підвищена пітливість.
  • Збільшення ваги.
  • Алергічні прояви на шкірному покриві.
  • Погане загоєння рани.
  • Розвиток синців під шкірою.
  • Посилення або зменшення пігментації.
  • Гіпотрофія підшкірно-жирової клітковини (клінічний синдром, що виникає у дітей на фоні тяжких захворювань або внаслідок аліментарної недостатності).
  • Тромбофлебіт (запалення внутрішньої оболонки стінок вен, з відкладенням на них тромботичних мас, які можуть закупорювати повністю посудину або розташовуватися пристеночно).
  • Печіння.
  • Оніміння шкірного покриву.
  • Відмирання оточуючих тканин в місці уколу.
  • Відчуття жару в обличчі.
  • Синдром відміни.
  • Свербіж в органах зору.
  • Затуманення зору.
  • Втрата сну.
  • Вертиго (симптом, відомий як запаморочення, він характерний для вушної патології або, рідше, ураження головного мозку).
  • Занепокоєння.
  • Остеопороз (прогресуюче захворювання скелета зі зниженням щільності кісток та підвищення ризику переломів).
  • Слабкість у м’язах.
  • Умови зберігання

    Препарат у вигляді розчину для ін’єкцій відпускається за рецептом лікаря. Тримати “Дексаметазон” рекомендується подалі від дітей, при температурі не більше двадцяти п’яти градусів. Не дозволяється заморожувати розчин. Термін придатності – 36 місяців.

    Таблетки “Дексаметазон” необхідно тримати в темному місці, подалі для дітей. Термін придатності – 60 місяців.

    Очні краплі можна зберігати два роки при температурі не більше десяти градусів. Розкритий флакон необхідно щільно закривати і тримати в холодильнику не довше одного місяця, після чого утилізувати.

    Аналоги

    В склад яких ліків входить дексаметазон:

  • “Дексу-Аллворан”.
  • “Дексабене”.
  • “Дексавен”.
  • “Дексу-Гентаміцин”.
  • “Дексакорт”.
  • “Дексапос”.
  • “Дексафар”.
  • “Детазон”.
  • “Эндометазон”.
  • “Максидекс”.
  • “Макситрол”.
  • “Офтан”.
  • “Полидекса”.
  • “Сондекс”.
  • “Тобрадекс”.
  • “Тобразон”.
  • “Фортекортин”.
  • Вартість препарату “Дексаметазон” варіюється від 45 до 300 рублів (в залежності від форми випуску). Далі будуть розглянуті склади найбільш використовуваних препаратів.

    “Эндометазон” містить в своєму складі – дексаметазон, гідрокортизон ацетат, евгенол, параформальдегид, йодований тимол і барію сульфат, анісова і м’ятна олії.

    “Тобрадекс” – тобраміцину та досліджуване речовина, бензалконію хлорид, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода.

    “Полидекса” – неоміцину сульфат, дексаметазону натрію, фенілефрин гідрохлорид, поліміксин В сульфат.

    “Дексу-Гентаміцин” – гентаміцину сульфату та досліджуване речовина, ланолін, парафін рідкий і вазелін.

    До складу “Офтан Дексаметазону” входять – цитохром С, аденозин і нікотинамід, сорбітол, вода, натрію дигідрофосфату дигідрат, бензалконію хлорид. А також однойменне речовина є в структурі медикаменту.

    Висновок

    Відгуки про уколах і таблетках “Дексаметазон” допомагають прийти до висновку, що медикамент ефективний, а також має широкий спектр показань. Застосовувати його можна лише за призначенням фахівця.

    Незважаючи на свою результативність, лікарський засіб викликає певні побічні ефекти, і це вважається його мінусом.

    Відгуки лікарів про очних краплях свідчать про те, що небезпека гормональних медикаментів у більшості випадків перебільшена.

    Основне, що важливо враховувати при їх застосуванні, — це наявність або відсутність протипоказань. Крім цього, підбір дозування повинен здійснюватися на підставі ваги, а також віку, результатів аналізів.