Склад
Препарат випускається у вигляді розчину для підшкірного введення. Основною діючою речовиною є інсуліну деглюдек.
В якості допоміжних речовин в даному лікарському засобі використовуються фенол, гліцерол, цинк, хлористоводнева кислота, а також вода, необхідна для ін’єкцій.
В одній упаковці п’ять шприців по 3 мл речовини в кожному.
Інсулін деглюдек здатний специфічним чином зв’язуватися з рецептором людського ендогенного інсуліну. Безпосередньо взаємодіючи з ним, він реалізує свій фармакологічний ефект, який практично аналогічний дії людського інсуліну.
Варто відзначити, що гіпоглікемічну властивість даного лікарського засобу обумовлено можливістю значно підвищувати утилізацію глюкози. Це відбувається за рахунок зв’язування самого інсуліну з рецепторами жирових і м’язових клітин. Важливо, що паралельно при цьому значно знижується швидкість продукції глюкози печінкою.
Спосіб застосування
Ще раз відзначимо, що даний лікарський засіб призначено винятково для підшкірного введення. Внутрішньовенно вводити не слід, так як це може призвести до розвитку тяжкої гіпоглікемії. Також його заборонено вводити внутрішньом’язово, так як в даному випадку існує ризик того, що змінитися всмоктування основних діючих речовин. В такому випадку передбачити, як надалі буде діяти цей засіб, практично неможливо. Серед застережень слід пам’ятати ще про одне: “Інсулін Тресиба” не можна використовувати у помпах.
Вводиться лікарський засіб підшкірно в ділянку передньої черевної стінки, стегна або в район плеча. Не забувайте регулярно міняти місце ін’єкції в межах однієї анатомічної області, щоб мінімізувати ризик розвитку ліподистрофії.
Зовнішньо препарат являє собою вже заповнену шприц-ручку, яка розроблена для використання з ін’єкційними одноразовими голками.
Важливо, що саме лікарський засіб та голки, призначені виключно для індивідуального застосування. Повторне заповнення картриджу шприц-ручки заборонено.
Слідкуйте за станом та зовнішнім виглядом розчину. Не можна його приймати, якщо розчин перестав бути безбарвним та прозорим. Також він втрачає всі свої корисні властивості після того, як був заморожений. Голку викидайте в обов’язковому порядку після кожної ін’єкції.
Уважно дотримуйтесь місцевих вимоги, які застосовуються до утилізації використаних медичних матеріалів в регіоні вашого проживання. Шприц-ручка використовується пацієнтом самостійно після того, як він опанує її застосування під контролем лікаря або медичної сестри.
Існує кілька основних етапів, на які можна розділити процедури введення ін’єкції. Для початку шприц-ручку слід підготувати до використання. Для цього почніть з того, що уважно перевірте дозування і назву на етикетці шприц-ручки. Переконайтеся, що в ній міститься необхідне вам лікарський засіб. Особливо важливо приділяти увагу цьому етапу, якщо ви одночасно або поперемінно приймаєте кілька інсулінів різного типу. У цьому випадку потрібно не заплутатися, щоб не нашкодити собі, а ефект від використання лікарського засобу був максимальним. Тільки після цього зніміть ковпачок зі шприц-ручки.
Переконайтеся, що препарат, який міститься у шприці, безбарвний і прозорий. Для цього зверніть увагу на віконце шкали залишку інсуліну. Якщо засіб стало каламутним, його не можна використовувати.
Видаліть з одноразової голки захисну наклейку. Надіти голку на шприц-ручку, а потім поверніть її таким чином, щоб голка трималася на ній максимально щільно. Знявши зовнішній ковпачок, не викидайте його. Він вам буде потрібно після завершення ін’єкції, щоб безпечно видалити голку. А от внутрішній ковпачок голки можете відразу викинути. Ніколи не намагайтеся надіти його назад, так як в цьому випадку існує висока ймовірність вколотися.
Досягніть, щоб на самому кінчику голки з’явилася крапля інсуліну. Це слід зробити обов’язково, щоб перевірити надходження лікарського засобу в шприці.
Для кожної ін’єкції використовуйте нову голку, щоб виключити ймовірність їх закупорки, а також інфікування і введення неправильної дози препарату. Не використовуйте голку, якщо виявите, що вона ушкоджена або погнуті.
